Доступність посилання

Це, безумовно, війна Росії проти України – російський військовий журналіст


Сергій Медведєв

Частина несподівано втіленого майбутнього в останні три роки – це війни, які веде Росія. Країна, може, несподівано для себе самої (хоча, може, і цілком очікувано) виявилася, кажучи військовою мовою, в загрозливому періоді, періоді різних воєн. Був Крим, Донбас, триває Сирія, в Іраку задіяні російські військові. Військові зведення заповнюють ефір. Все частіше звучить абревіатура «ПВК» – «приватна військова компанія». Наприклад, ми дізналися, що звільнення Пальміри відбулося за активної участі якоїсь «приватної військової компанії Вагнера».

– Йдеться про якийсь цікавий і великий зсув у самому способі ведення сучасної війни, коли насильство делегується державою на аутсорс різним недержавним приватним компаніям, тобто держава втрачає свою основну монополію на насильство. Це неймовірно цікавий момент, і ми хотіли б обговорити його сьогодні. У нас в гостях – військовий журналіст Аркадій Бабченко.

Аркадію, Росія ж не перша на цьому шляху: я так розумію, американці в Іраку останні років 20 з різними військовими кампаніями?

Аркадій Бабченко
Аркадій Бабченко

– Росія зовсім не перша на цьому шляху, а одна з останніх. Я вважаю, що ми програли дуже багато, тут ми упустили чималий шматок ринку, тому що Росія – країна, яка воює, вона володіє всіма задатками для того, щоб бути лідером на ринку ПВК, – це дешеве життя і населення, якому в принципі нікуди себе докласти в цьому житті.

Ми могли б грати дійсно провідні ролі на цьому ринку. Зараз ми на нього не виходимо, але законодавчої легалізації ПВК як не було, так і немає. Розмови ведуться, але по факту все залишається на тому місці, на якому і було, за винятком того, що в реальності російські ПВК вже існують. Уже кілька років тому дочірня структура«ЛУКОЙЛу», «Луком-А» набирала людей для роботи в Іраку. Там нам належать два найбільших родовища, і туди набирали людей. Я думав про те, щоб туди влаштуватися, бо там були абсолютно чудові умови: півроку працюєш, півроку – у відпустці, зарплата вісім-десять тисяч доларів на місяць – і повний шоколад.

Законодавчо у нас ПВК не існують, фактично для якихось навколовладних структур вони існують, все це йде в тіньовий, чорний ринок, де їх не існує, але вони все ж є

Законодавчо у нас ПВК не існують, фактично для якихось навколовладних структур вони існують, все це йде в тіньовий, чорний ринок, де їх не існує, але вони все ж є.

– Є ж ще закон про найманство. Якщо всерйоз сприймати цей закон, то багато тих, хто вирушав воювати на Донбас, підпадають під дію цього закону.

– З законом про найманство складно.

– Не закон, а кримінальна стаття.

На Донбас у нас їхали багато після промивання мізків пропагандою, з бажанням дійсно вбивати «фашистів», «бандерівців», «рятувати» «русский мир», а збагачення для них вже була справа другорядна

– На мій погляд, щоб вона застосовувалася, головним фактором має бути бажання збагачення. На Донбас у нас їхали багато після промивання мізків пропагандою, з бажанням дійсно вбивати «фашистів», «бандерівців», «рятувати» «русский мир», а збагачення для них вже була справа другорядна.

Я вважаю, що закон про найманство повинен бути, я не думаю, що його потрібно скасовувати повністю, тому що найманство дійсно існує, але в плані ПВК він повинен бути істотно підкоригований, тому що це досить сильно підрубує можливості.

– А як вирішують це питання в інших країнах – це абсолютно нормальна легітимна практика?

– Скрізь по-різному.

– У Франції завжди був іноземний легіон, але це зовсім інше – це державна структура.

– Найбільш сильно розвинені ПВК в Америці, але вони там найсильніше залегітимізовані, забюрократизовані. Американські ПВК не беруть участі безпосередньо в прямих військових діях, тобто Пальміру вони не штурмують. Це здебільшого аутсорс. Основна місія – це доставка вантажів, супроводження конвоїв, забезпечення їхньої безпеки.

– Десятка півтора, я думаю, найвідоміших.

– Відомі, засвічені ПВК – це здебільшого робота з папірцями, законодавство. Не дай Боже порушити законодавство, нетолерантно подивитися на якогось місцевого або когось пристрелити помилково!

Другий ринок, який більш розвинений – це ринок напівлегальних ПВК. У мене досить багато знайомих ветеранів, які з початком піратської історії в Аденській затоці пройшли по військовій темі. Вагнер там починав, наскільки це відомо, вони їздили туди просто супроводжувати кораблі. Це, безумовно, робилося напівпідпільно, тому що є проблема: ти не можеш отримати зброю, не можеш зі зброєю сісти на корабель, тому вони на човнах виходили в міжнародні води, туди ж їм доставляли зброю, вони зі зброєю проводили корабель, і так само в міжнародних водах здавали зброю і на човнах поверталися назад на землю.

Є напівтемні контори, чомусь вони дуже люблять Італію, куди приїжджають люди, що пройшли війни, які служили в армії, в основному серби, балканці, хорвати, ті ж росіяни. Вони зустрічаються в Ріміні на вокзалі під годинником (ніхто нікого не знає), сідають, кудись їдуть або летять, там отримують зброю і завдання. Наприклад, якийсь син мільйонера катався на яхті, і його взяли в заручники. Вони туди приїжджають, всіх вбивають, сина мільйонера звільняють, повертаються, отримують гроші і розходяться. Не знаю, чи потрапляє це під законодавство про ПВК, або це вже найманство, але це такі напівлегальні ПВК.

– Взагалі, таке екстериторіальне застосування права... Можливо, з точки зору держави, де вони когось убили, це кримінальне діяння?

– Я думаю, що так. Але з точки зору суспільної моралі, звільнити заручника від бандитів...

– Тобто ПВК діють в «сірій» зоні, яка поки не прописана в міжнародному праві, на відміну від приватних фірм. Приватне охоронне підприємство (ПОП) – це такий чіткий закон про охоронну діяльність, там розведені функції поліції, функції охорони громадського порядку.

– Взагалі, всі спецслужби діють в «сірій» зоні. Ліквідація Усами бін Ладена теж була не особливо законною операцією, проте це державні спецслужби Сполучених Штатів Америки.

Я поділяю ПВК на два види: одні – «білі», законні. І то ми знаємо, що у найбільш «білої», законної Black Water в результаті з'явилися проблеми через вбивства. Вони враз вбили 12 людей в Іраку, і це стало кінцем Black Water, а до цього вони і так вбивали людей під шумок. В результаті цій компанії довелося розпастися, і зараз вона існує під якоюсь іншою назвою.

– У Росії, крім «ПВК Вагнера», є ще якісь приватні армії?

– Приватні армії, звичайно, існують.

– У корпорацій, олігархів?

– І у корпорацій, і в олігархів. «Луком-А» – це цілком собі корпоративна приватна армія. Років п'ять-шість тому d «Транснефти» були розмови про можливість видачі та застосування автоматичної зброї для захисту трубопроводу, нафтових вишок і так далі. Я цю історію не відстежував, але думаю, що вона з успіхом завершена, і ця приватна армія зараз теж існує.

– А регіональні? Що, тільки у Кадирова є приватна армія, чи на Кавказі є інші?

– В цьому питанні я не спец, але, крім Кадирова, особисто я нікого не знаю.

– У Кадирова це вже повноформатна армія?

Приватна особиста армія (Кадирова) після російських Збройних сил – це найбільш боєздатна одиниця на території Росії

– Так, це своя приватна особиста армія, чудово озброєна, навчена і мотивована. На мій погляд, зараз після російських Збройних сил це найбільш боєздатна одиниця на території Росії.

– Наскільки реалістичним є завдання інтегрувати її в російську Національну гвардію?

– Абсолютно нереалістично. Це армія, заснована на лояльності одній-єдиній людині. Так і залишиться. Це абсолютно феодальна приватна армія. Росгвардія до цього не була приватною армією Кадирова, якісь батальйони належали ГРУ, потім вони входили в полк нафтоохорони. Зараз на папірці це структура Російської Федерації, але насправді це все одно приватна армія. На папірці вони з одного підпорядкування перейдуть в інше, і зовсім нічого не зміниться.

– Коли Ви були в Чечні, нічого подібного не було, ніяких приватних компаній?

– В першу війну – ні, а в другу я вже сам пішов за контрактом. Інститут контрактної армії, професійної армії почав з'являтися, був дуже сильно на підйомі, в контрактники йшло досить багато.

– Це не ПВК, це державний контракт?

– Ні, таких приватних армій не було ні у кого.

– А з чеченського боку?

– Вся чеченська сторона була приватною.

– Те, що відбувалося на Донбасі... Коли чуєш: з одного боку батальйон «Азов», з іншого – батальйон «Привид», – це просто зіткнення приватних армій, за якими стоять держави?

Війна почалася з агресії Росії, Росія напала

– Ні, я не вважаю це зіткненнями приватних армій. По-перше, українські добровольчі батальйони я вважаю саме добровольчими батальйонами – це, швидше, народні ополчення, партизанські структури, а держава вже повністю була відсутня. Війна почалася з агресії Росії, Росія напала. Коли з боку Росії почалася агресія проти України, там же не існувало держави як такої, не було президента, ніяких інститутів управління, крім парламенту, посаду президента тоді виконував Турчинов, не було ні міністерств, ні Кабміну. Це була саме відповідь на зовнішню агресію, люди самі почали підніматися, озброюватися.

Зброя, боєприпаси, логістика, забезпечення, командування – це все російське

Що стосується підрозділів іншого боку, там якась частина людей теж почала підніматися сама проти «бандерівських фашистів», проти «розп'яття російських хлопчиків» – їм промили мізки, і вони почали підніматися самі, це теж був добровольчий підйом. Але при всьому цьому треба розуміти, що зброя, боєприпаси, логістика, забезпечення, командування – це все російське.

Підрозділи донецької сторони я вважаю гібридними підрозділами російської армії, тому що все забезпечення і командування йде з Росії

Підрозділи донецької сторони я вважаю гібридними підрозділами російської армії, тому що все забезпечення і командування йде з Росії. Говорити, що це «громадянська війна» і якісь «донецькі частини»... Ми знаємо, що там були бурятські частини, але ми ж не будемо говорити, що це бурятсько-українська війна тільки на цій підставі. Безумовно, це російсько-українська війна.

– У випадку Донбасу не доводиться говорити про приватні військові компанії?

– Кажуть, що там є і «вагнерівська ПВК». Формуються якісь структури, туди вкладаються гроші. Але тут треба розуміти, що ПВК – це легально, це, в першу чергу, дотримання законності, законодавства. Якщо цього немає, то це якісь збройні формування, приватні армії. У міжнародному законодавстві про ПВК жорстко структуроване, що ти можеш робити, чого не можеш.

– Аркадію, за структурою це, як батальйони спецназу, чи є ПВК, які нагадують армію з усією логістикою, з різними батальйонами підтримки, медичними батальйонами?

Великі ПВК – це більше корпорація, ніж армія. У прямі легальні дії ПВК не лізуть, Пальміру не штурмують – це не їхнє завдання

– Я сам там не служив, особливо близько цим не займався. Знову ж таки, великі ПВК – це, швидше, більше корпорація, ніж армія. У прямі легальні дії ПВК не лізуть, Пальміру не штурмують – це не їхнє завдання.

– Російська ж штурмувала Пальміру.

«Вагнерівська ПВК» поки не підпадає саме під поняття «ПВК», тобто це якесь збройне формування

– «Вагнерівська ПВК» поки не підпадає саме під поняття «ПВК», тобто це якесь збройне формування. Такі збройні формування можуть нагадувати армії з великою чисельністю, зі своїми окремими медичними, саперними і розвідувальними взводам. Є дрібні напівлегальні ПВК, можуть взагалі зібратися десять осіб.

– У майбутньому збройні конфлікти будуть вестися не державами, а, швидше, такими «сірими» напівлегальними компаніями, партизанськими загонами, які беруть участь в такому неконтрольованому насильстві?

Ці структури можна використовувати в «сірій» зоні не від імені держави в тій же самій гібридної війні, що зараз і робить Росія на Донбасі

– Я думаю, так. По-перше, це дуже зручно державі, яка може сказати: я тут ні при чому, нічого не знаю, так, це наша ПВК, але її найняв якийсь ваш перський шейх, щоб грюкнути сусіднього перського шейха, а ми знати не знали, чути не чули. Тобто ці структури можна використовувати в «сірій» зоні не від імені держави в тій же самій гібридної війні, що зараз і робить Росія на Донбасі.

По-друге, особисто я тільки підтримую цю ідею, тому що ПВК – це абсолютна протилежність призовної армії. Якщо в призовну армію ми беремо 18-річного пацана, якому, можливо, на фіг не потрібна ця армія і ця війна, ми його туди посилаємо, і він гине, не залишивши ні потомства, нічого, то ПВК – це відправлення людей туди, куди вони самі хочуть зі своєї доброї волі, при цьому заробляючи гроші, сплачуючи податки. Якщо вибирати між строковиками і ПВК, то я, звичайно, за ПВК.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG