Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 20:30

Процес декомунізації на Чернігівщині просувається повільно та з відчутним спротивом певних соціальних груп. Значна частина жителів регіону – пенсіонери, для яких символи радянської доби цінні як згадка про минуле. Вони готові битися з комунальниками, яких відряджають для демонтажу радянських символів.

Бабусі та дідусі, а іноді й молоді люди, часто-густо відкрито виступають проти реалізації в регіоні закону про декомунізацію. Нещодавно кілька десятків мешканців одного зі спальних районів Чернігова не дозволили комунальним службам вивезти з місцевого Меморіалу Слави два бронзові барельєфи, присвячені встановленню більшовицької влади в Україні.

«Поставити пам’ятник – ніхто не знає як, а тільки рушити! І все рушимо, рушимо, рушимо! Тільки одне – вандалізм», – схвильовано говорить літня жінка із велосипедом.

«Будь ласка, поставте пам’ятники на місце. Поки ви не поставите, ми нікуди на підемо», – просить маленька дівчинка, яка сидить у тата на плечах.

«Моему батьку 84 роки. Він сьогодні просто плакав», – розповідає жінка середнього віку.

Боротьба за барельєфи

Зі сльозами та прокльонами кілька десятків чернігівців боронили від робітників комунального підприємства два барельєфи, присвячені жовтневій революції 1917-го року та встановленню радянської влади в Україні. Комунальники приїхали пізно увечері до Меморіалу Слави аби виконати Закон про декомунізацію.

Невиконання цих зобов’язань веде за собою наслідки. Ми – виконавці
Віктор Пригара

«Є закон прийнятий, є зобов’язання, які спущені до нас на їх виконання і ми їх виконуємо. Невиконання цих зобов’язань веде за собою наслідки. Ми – виконавці», – говорить начальник комунального підприємства «Деснянське» Віктор Пригара.

Барельєфи – це лише частина цілого меморіального комплексу. Біля підніжжя Болдиних гір в історичному центрі Чернігова їх всього п’ять. Кожен зображує певний етап розвитку країни. Радянській добі присвячено одразу два. Саме їх і хотіли демонтувати комунальники.

Патріоти – «за» декомунізацію

Представники патріотично налаштованих громадських організацій Чернігова написали звернення до міської ради з вимогою таки виконати закон про декомунізацію. З цим проханням активісти звернулися до міського голови під час чергової сесії міської ради.

Ми просимо, вимагаємо зняття цих барельєфів і зберігання їх в музеї
Наталія Воскресенська

«Ми просимо, вимагаємо зняття цих барельєфів і зберігання їх в музеї, передачу їх в музей. А на те місце – оголосити конкурс і зробити нові барельєфи, які прославляють саме славетні сторінки України», – говорить громадська активістка Наталія Воскресенська.

Тим часом міський голова Чернігова Владислав Атрошенко заявляє, що питання демонтажу радянських пам’ятників слід вирішувати не за нормами законодавства, а шляхом переговорів.

В такому форматі це буде схоже на те, як робили в свій час більшовики
Владислав Атрошенко

«Якщо ми зробимо це через обговорення, через переконання, через подання якоїсь альтернативи розумної, мені здається, що це буде класно для всіх сторін. Якщо ми зробимо це в силовому режимі – можна це робить тупо, «топорно», є закон – встав, зняв і так далі. Повірте мені, друзі, я до націоналістів звертаюсь – в такому форматі це, дійсно, буде схоже на те, як робили в свій час більшовики. І націоналізм, як рух – він втратить», – пояснює свою позицію Чернігівський міський голова.

Аби вирішити долю барельєфів врешті-решт зібрали засідання комісії з топоніміки. Туди запросили учасників конфлікту та відомих в місті істориків. Після тривалого спілкування згоди таки дійшли. Захисники барельєфів пообіцяли не заважати їхньому демонтажу, натомість вони отримали запевнення, що багатотонні бронзові символи радянської доби на продадуть як кольоровий метал.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG