Узбецький президент Іслам Карімов помер у віці 78 років. Понад 20 років він був найвпливовішою політичною фігурою в своїй країні. Ким був Іслам Карімов для Узбекистану? Авторитарним диктатором, який придушив свободу ЗМІ, опозицію і створив тотальний контроль в країні. Про це Радіо Свобода заявив Камоладдін Раббімов, узбецький політолог і дисидент, який наразі живе у Парижі, а раніше працював у державних установах Узбекистану. Попри це, зазначає Раббімов, геополітика Карімова була найбільш самостійною у Центральній Азії.
– Як Ви можете охарактеризувати постать Іслама Карімова як лідера Узбекистану?
Він уже асоціюється з державою. Держава – це Узбекистан, а Узбекистан – це Карімов. Політичний режим Узбекистану був найбільш суворим на всьому пострадянському просторі
– Він уже асоціюється з державою. Держава – це Узбекистан, а Узбекистан – це Карімов. Його форма правління була суворо авторитарною, іноді помірно авторитарною. Це залежало від ситуації у самому Узбекистані та навколо. Політичний режим Узбекистану був найбільш суворим на всьому пострадянському просторі. Якщо навіть порівняти з сусіднім Туркменистаном, то політичний режим в Узбекистані складніший.
Судова гілка – не працює. Законодавча – повністю підпорядкована виконавчій владі, владі президента
Карімову вдалося вибудувати сувору систему і керувати країною 27 років. Він побудував державу, але авторитарний стиль правління не дав узбецькому суспільству вибудувати нормальну, стійку політичну систему. Ефективно працювала лише президентська гілка влади. Судова гілка – не працює. Законодавча повністю підпорядкована виконавчій владі, владі президента. Тож відхід Іслама Карімова є фактично відходом епохи і початком посткарімовської ери.
– Чи змінювався Карімов упродовж свого правління?
– Якщо говорити про геополітику, то він поступово трансформувався. Що ж стосується стилю внутрішньої політики, то його форма влади і переконання вже були сформованими. Йдеться про його позицію щодо свободи слова, щодо контролю, щодо опозиції… Це ніколи не мінялося.
– А щодо геополітики, яку проводив Іслам Карімов?
Він вів найбільш самостійну геополітику у Центральній Азії. Після анексії Криму лише Узбекистан на державному рівні дав дві ноти, що Узбекистан наполягає на територіальній цілісності України
– Щодо геополітики, то він вів найбільш самостійну геополітику у Центральній Азії, і навіть на пострадянському просторі. Після анексії Криму лише Узбекистан на державному рівні дав дві ноти, що Узбекистан наполягає на територіальній цілісності України. У Центральній Азії це зробив лише Карімов. Карімов також не об’єднувався з Організацією договору про колективну безпеку (ОДКБ). Він двічі виходив з цієї організації. Лише після Андижана він змушений був повернутися туди, а потім знову вийшов.
Узбекистан блокував геополітичні регіональні ініціативи Москви. З геополітичної точки зору Карімов вів себе достатньо незалежно
Узбекистан блокував геополітичні регіональні ініціативи Москви. Узбекистан не приєднався до Євразійського економічного союзу. Це питання навіть уже закрите. З геополітичної точки зору Карімов вів себе достатньо незалежно. Але от після подій в Андижані він перестав грати на нервах опонентів. До цього, якщо він з кимось зближувався, то автоматично починав діяти на нерви іншим. А починаючи від 2009 року він уже почав вести багатовекторну політику, звісно, з урахуванням інтересів Узбекистану, але обережніше.
– А як Ви можете пояснити ситуацію, що Карімов не підготував собі наступника?
Карімов думав, що ще довго правитиме, щонайменше до кінця нинішнього терміну – його мандат би закінчився у березні 2020 року
– Насправді, він готував, довго готував. Він ще не планував іти, інсульту в його планах не було. Насправді ж він створив умови деяким людям, щоб вони змогли накопичити собі ресурси і досвід. Про кого йдеться? Це прем’єр-міністр Шавкат Мерзяєв і віце-прем’єр-міністр Рустам Азімов. Вони довго перебувають в орбіті Карімова. Тож наступника він готував, але не встиг. Карімов думав, що ще довго правитиме, щонайменше до кінця нинішнього терміну – його мандат би закінчився у березні 2020 року. У нього були зовсім інші плани.
Хто б там не прийшов після Карімова, це буде хтось із його близького оточення. Вони не поспішатимуть руйнувати авторитарний стиль правління. Вони наразі на це нездатні
– Чи буде нинішня вертикаль влади в Узбекистані збережена після Карімова?
– Думаю, так. Хто б там не прийшов після Карімова, це буде хтось із його близького кола – прем’єр, віце-прем’єр чи ще хтось. Вони вже брали участь у створенні цього режиму. У них дуже близьке, або ж точно таке ж мислення, як у Карімова. Тож вони не поспішатимуть руйнувати авторитарний стиль правління. Вони наразі на це не здатні. У них немає іншого досвіду, окрім як утримати контроль над суспільством через міліцію на Службу національної безпеки.
На цю ж тему:
Смерть Карімова. Він залишив після себе порожнечу на політичній сцені Узбекистану
