В китайському Ханчжоу триває дводенний саміт «Групи двадцяти» – 20 провідних економік світу, що забезпечують близько 90% світового ВВП. Президент США Барак Обама прибув до Китаю у статусі президента востаннє. Він зробив акцент на Азію центральним елементом своєї міжнародної політики і ця подорож мала підбити підсумки його зусиль у переорієнтації на Схід. Але перші ж хвилини перебування Обами на китайській землі символічно підкреслили непрості відносини між двома найбільшими економіками планети.
Подорож у Китай розпочалася для Обами з несподіваного дипломатичного загострення. Китайська сторона не подала трап до президентського літака. Обамі довелося виходити через двері у хвості лайнера, скориставшись вмонтованими східцями. Обама – єдиний президент на саміті, якому до літака також не постелили червону доріжку. Пізніше на прес-конференції він спробував віджартуватися з цього приводу.
«Я б не перебільшував важливість цього. Подібні речі трапляються не вперше і не лише тут. Таке ставалося в інших країнах, у тому числі наших союзниках. Частково причина в тому, що США мають набагато більшу присутність, ніж багато інших країн. У нас багато літаків, гелікоптерів, машин, багато персоналу. Знаєте, для країни, яка приймає, це деколи може бути занадто», – сказав Обама.
Неподаний трап був не єдиним загостренням між китайською та американською сторонами. Ще в аеропорту, представники китайського супроводу не дозволили американським медіа відзняти приліт президента. Інцидент теж не залишився без уваги американського президента.
«Одна річ, яку я скажу. Ми не будемо вибачатися за те, що наполягаємо на більшому доступі медіа. Я про це говорю з часу мого першого візиту сюди. Для нас важливо захищати ці цінності», – прокоментував Обама.
Американські ЗМІ повідомляють, що китайські посадовці систематично втручалися у їхню роботу: змінювали правила, обмежували доступ до подій та двосторонніх зустрічей. Навіть коли президенти США та Китаю вийшли на спільну прогулянку, це дозволили знімати лише одному ЗМІ, замість запланованих шести.
Переговори Барак Обама і Сі Цзіньпіна у суботу тривали кілька годин і віч-на-віч, і у складі широких делегацій. Проблема порушення свободи слова та прав людини в Китаї була однією з кількох точок напруження. Також гострим залишалися теми кібер-безпеки, експансії у Південнокитайському морі та економічного протекціонізму, до якого вдається офіційний Пекін. Але у Білому Домі наполягають, дві країни за останні роки навчилися знаходити компроміси де це можливо.
На саміті США та Китай, двоє найбільших забруднювачів повітря у світі, підписали угоди, про приєднання до Паризьких домовленостей щодо зменшення викидів вуглецю в атмосферу.
«Ми єдині у цьому питанні. Оскільки ми віримо, що серед усіх викликів, які перед нами стоять, кліматичні зміни можуть визначити контури цього століття більше, ніж будь-який інший виклик…На зустрічі у грудні в Парижі близько 200 країн створили план, яким можна спрямувати світ до майбутнього з низьким рівнем викиду вуглецю. Колись, можливо, ми назвемо це днем, коли ми вирішили врятувати нашу планету», – сказав президент Обама.
Також історія визначить, наскільки правильними та ефективним було рішення Барака Обама у 2009 році оголосити переорієнтацію американської зовнішньої політики з інших регіонів на Схід, де Китай перетворюється на домінантну силу. Стратегією США було встановлення співпраці з іншими країнами – як Індія, Корея, В’єтнам – для стримування китайського впливу. Але також налагодження економічної співпраці з усіма, адже 4 з 5 найбільших економік світу розташовані саме у Тихоокеанському регіоні.
Водночас президент США Барак Обама порушив у Китаї і українське питання. Він зустрівся на полях саміту «Групи двадцяти» з президентом Франції Франсуа Олландом і канцлером Німеччини Анґелою Меркель. 4 вересня українське питання на окремих зустрічах із Олландом та Меркель обговорював також президент Росії Володимир Путін. Як повідомила прес-служба Кремля, серед обговорюваних тем була ситуація на Донбасі. Водночас подробиці чи про досягнуті домовленості на цих зустрічах не повідомлялося.
Як вважають оглядачі, основна мета Путіна на саміті – пом’якшити позицію світових лідерів щодо його військового вторгнення в Україну.
Напередодні початку саміту G20 представники української влади передали канцлеру Німеччини та президенту Франції списки українських в’язнів у Росії та заручників на окупованих територіях з проханням під час зустрічі у Китаї натиснути на президента Росії, щоб він сприяв звільненню цих людей. Про це напередодні повідомила віце-прем’єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Паралельно керівництво Верховної Ради України надіслало у посольства країн-учасників саміту «Групи двадцяти» лист із проханням закликати Росію звільнити заступника голови кримськотатарського Меджлісу Ільмі Умерова та усіх інших українських політв'язнів у Росії та в Криму.
Президент Петро Порошенко напередодні саміту по телефону обговорив «спільні позиції з українського питання» з колегами по «нормандському формату» канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Франсуа Олландом.
