Доступність посилання

ТОП новини

Що очікувати від зустрічі Порошенка й Обами в Нью-Йорку?


Президент України Петро Порошенко (ліворуч) під час зустрічі з президентом США Бараком Обамою. Вересень 2014 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) під час зустрічі з президентом США Бараком Обамою. Вересень 2014 року

Під час 71-ї Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку, яка розпочалася 13 вересня, має відбутися зустрічі президентів США та України. І хоча зустріч буде на полях Генасамблеї і не буде тривалою, однак Барак Обама та Петро Порошенко зустрічаються в дуже важливий з точки зору мирного врегулювання конфлікту на Донбасі момент. Між тим глава російської дипломатії Сергій Лавров висловив пропозицію «дорожньої карти» втілення Мінських угод – коли безпекові й політичні питання будуть реалізовуватись паралельно і поетапно.

​Як повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, зустріч президентів Петра Порошенка та Барака Обами відбудеться на полях Генеральної асамблеї ООН, яка розпочалася 13 вересня. «Я думаю, обов’язково, коротка зустріч буде», – сказав Клімкін, нагадавши, що Обама присвятив «особливу увагу» українській проблематиці під час саміту «Групи двадцяти» в Китаї раніше цього місяця.

А в середу, 14 вересня, президент Порошенко прийме у Києві глав дипломатій двох країн із «нормандського формату» – Німеччини та Франції – Франка-Вальтера Штайнмаєра та Жана-Марка Еро.

Вся ця дипломатична активність відбувається після важливого для України моменту – коли на саміті G20 в Китаї не було зустрічі, де б українську тему провідні лідери Заходу обговорювали в широкому форматі з російським президентом Володимиром Путіним.

«Якщо говорити про позицію США, то зараз ми побачили навіть додаткові сигнали до того, що США займають достатньо жорстку позицію, бо вони розширили санкційний список, і цей момент якраз є дуже важливим. З одного боку, були продовжені санкції (проти Росії) без принципових поступок із українського боку», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

Олексій Гарань
Олексій Гарань

Але важливим буде те, що відбуватиметься наприкінці цього року, коли постане питання продовження секторальних санкцій ЄС
Олексій Гарань

«Але важливим буде те, що відбуватиметься наприкінці цього року, коли постане питання продовження секторальних санкцій ЄС. І тут буде непросто! І тому дуже важливо, що США зараз займають принципову позицію. Бо якщо послухати російську пропаганду, то чуємо, що от у США президентська кампанія, США не приділяють увагу Україні, Україна на маргінесі… Насправді це не так! Позиція США, навпаки, стала жорсткішою до Росії. І в цьому контексті зустріч Порошенка з Обамою – це можливість звірити годинники і з українського боку пояснити позицію на мінських переговорах», – додає Гарань.

А глава української дипломатії Клімкін в інтерв’ю німецькій Die Welt цього тижня, відповідаючи на запитання щодо шляхів виходу з «глухого кута» у процесі врегулювання конфлікту на Донбасі, зазначив, що це неможливо без політичного тиску на Росію з боку ЄС та «всього цивілізованого світу».

«Тому важливо, щоб санкції залишалися в силі, поки ми не побачимо справжнього результату імплементації Мінських угод», – сказав міністр Клімкін.

Банкова: Санкції мають залишатися в силі – Порошенко на зустрічі з послами «Сімки» та ЄС:

«Дорожня карта» Лаврова

Між тим російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія розцінює заклики Києва починати обговорення політичних аспектів урегулювання конфлікту на Донбасі після тривалого дотримання режиму тиші як спробу затягнути політичний процес у рамках Мінських домовленостей.

«Ми глибоко переконані, що лінія Києва на те, аби спочатку забезпечити режим повної тиші як мінімум упродовж місяця, а лише потім почати обговорювати політичні аспекти Мінських домовленостей – ця лінія спрямована на безкінечне затягування процесу», – сказав Лавров під час зустрічі з главою МЗС Люксембургу Жаном Ассельборном у Москві.

«І у відповідь ми пропонуємо напрацювати паралельну «дорожню карту», в рамках якої кожен крок у галузі зміцнення безпеки супроводжувався б кроком щодо просування політичних реформ», – додав російський міністр.

МЗС Люксембургу про зустріч у Москві між главами МЗС Росії та Люксембургу:

Український міністр Павло Клімкін на пропозицію російського колеги Лаврова відреагував так: «Ми можемо гратися в геометрію: говорити про щось паралельне, перпендикулярне, щось інше. У нас немає жодної погодженої «дорожньої карти», де були б закріплені фундаментальні й важливі речі. Це послідовність того, що потрібно зробити, і гарантія того, що російська сторона це зробить».

Клімкін наголосив на необхідності єдиної, чітко зрозумілої «дорожньої карти», що буде розроблятися на основі загальної з «нормандським форматом» (Україна, Німеччина, Франція, Росія) позиції.

Між тим, за даними українських військових, у понеділок, 12 вересня в зоні конфлікту загинуло двоє вояків, 15 отримали поранення і один український військовослужбовець зник безвісти.

І США, і Франція, і Німеччина сприйняли український підхід: спочатку безпека, а потім політичні питання. І це дуже важливо!
Олексій Гарань

«І США, і Франція, і Німеччина сприйняли український підхід: спочатку безпека, а потім політичні питання. І це дуже важливо! Бо на початку цих переговорів було таке: ну, от давайте рухатись по всіх цих питаннях одночасно. У тому числі й від Заходу ми чули таку позицію. Тобто, Україні вдалося переконати західних партнерів у тому, що спочатку безпека, а потім політичні питання», – зазначив в інтерв’ю політолог Гарань.

Він нагадує, що тиша, відвід важких озброєнь і обмін полоненими мали завершитись ще в березні минулого року і розглядались у мінському процесі як нагальні пріоритети.

Українській дипломатії, як виглядає, вдалося переконати: ніяке політичне врегулювання не може відбутися без виводу іноземних військ – тобто, російських
Олексій Гарань

«А вже потім вступали в дію інші положення… В угодах є пункт про виведення іноземних військ, але цей пункт не прив’язаний до конкретної дати. І в Мінських угодах написано, що повний контроль над кордоном відновлюється лише після проведення місцевих виборів і конституційних змін», – нагадує Гарань.

«Так от, українській дипломатії, як виглядає, вдалося переконати: ніяке політичне врегулювання не може відбутися, по-перше, без виводу іноземних військ – тобто, російських. І друге: якщо ми не можемо відновити зараз повний український контроль над кордоном, то давайте його відновимо за рахунок ОБСЄ, якихось міжнародних сил чи там поліцейської місії ОБСЄ і так далі, – пояснює Гарань. – От цю позицію зараз вдалося донести до західних партнерів України, а Росія хоче це поламати».

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG