Київ – Уряд презентував депутатам проект бюджету на 2017 рік. Із ключового – збільшення витрат на оборону, зарплату вчителям, дипломатію, охорону здоров’я та субсидії. Утім, видатки на місцеве самоврядування замалі, деякі джерела доходу ненадійні, а реальної індексації не буде і в наступному році. Такі критичні зауваження лунали від парламентарів. Для внесення потрібних змін ще буде час – попереду робота в комітетах та три читання. Ухвалити законопроект Верховна Рада має не пізніше 25 листопада. Проте, як показує практика останніх років, часто це відбувалось «під новорічну ялинку».
Держбюджет на 2017 рік буде «чесним, відкритим, реалістичним та перспективним». Так уряд сформулював фінансовий план, згідно з яким держава спробує заробити якомога більше, не надто підвищуючи податки, та витрачатиме ці кошти, у першу чергу, на галузі, на яких не можна зараз економити. Всі десять таких сфер перелічив міністр фінансів Олександр Данилюк, презентуючи проект держбюджету:
«Це – оборона і безпека, збільшення фінансування на міжнародну діяльність, соціальна підтримка населення. На освіту, зокрема підвищення зарплати вчителям. Охорона здоров’я, розвиток дорожньої інфраструктури, створення Фонду енергоефективності, підтримка агропромислового комплексу. Підтримка культури та місцевих бюджетів у рамках децентралізації», – перелічив Данилюк.
Голова бюджетного комітету Андрій Павелко («Блок Петра Порошенка») закликав депутатів до 20 жовтня (першого читання) вносити свої пропозиції.
«Як правило, всі хочуть збільшити видатки. Але не слід забувати, що для цього необхідно знайти реальні, а не вигадані джерела доходів», – пояснив він.
Основні показники проекту держбюджету
«Бюджет економічного розвитку» на 2017 рік, як його назвали в уряді, передбачає зростання ВВП на 3%. Доходи ж зростатимуть на 17,3%, порівняно з бюджетом на 2016 рік – до 876,9 мільярда гривень. Дефіцит бюджету має скоротитись до 3% ВВП – до 77,5 мільярда гривень. Саме ця гранична межа є однією з вимог МВФ для отримання подальших мільярдних траншів.
Інфляція очікується – трохи більше ніж 8%. Український експорт має зрости на 8% (до 47,2 мільярда доларів), а імпорт – майже на 9,7% (до 49,9 мільярда доларів). Долар, закладають, коштуватиме 27 гривень 20 копійок.
Видатки на обслуговування зовнішнього боргу зростуть на понад 12%, порівняно з 2016 роком.
Спецконфіскація і ВВП 3% – реальність?
Розрахунки тримаються на тому, що ВВП України зростатиме на рівні 3%, а це викликало багато критичних зауважень у депутатів.
«Реальних заходів, а саме зменшення податків, доступного кредитування, секторальної підтримки галузей економіки в проекті бюджету немає. Відповідно, виникають сумніви щодо 3% зростання ВВП і наповнення бюджету в обсягах, анонсованих урядом», – каже лідер «Опозиційного блоку» Юрій Бойко.
Зростання ВВП на 3% – це досить реалістичний сценарій, який прогнозують низка міжнародних та українських дослідних центрів, каже економіст Олександр Жолудь. В угоді між Україною та МВФ закладено цей же показник.
«Зростання на 3% наступного року без якихось негативних зовнішніх чи внутрішніх шоків є цілком реалістичним. Особливо, враховуючи те значне падіння, яке було в 2014-2015 роках. Тобто ми стартуємо з досить низької бази, тож це, швидше, відновлення, а не зростання», – каже він.
Були зауваження у депутатів і щодо того, що у проект бюджету вже закладено доходи від ще не ухвалених законопроектів про спецконфіскацію та легалізацію видобутку бурштину. Хоча їх уже зареєстрували, і перші особи держави регулярно наголошують, що депутати мають їх ухвалити.
«Ми заклали в бюджет надходження від спецконфіскації на наступний рік 10,5 мільярдів гривень. Колеги, загальна сума спецконфіскації – 40 мільярдів гривень. І якщо хтось скаже, що ми взяли неймовірні доходи – і поклали їх у доходи бюджету – це неправда», – заявив голова уряду Володимир Гройсман.
Спецконфіскація передбачає вилучення грошей колишніх високопоставлених чиновників, які зароблені ними у нечесний спосіб.
Більше – дипломатам, військовим і суддям, менше – на космос
Збільшать фінансування Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров’я, офісу омбудсмена. Майже на третину планують збільшити бюджет МЗС – це зовнішньополітичне відомство особливо страждає від девальвації гривні. Подвоїти бюджет Міністерства інформаційної політики готовий уряд у 2017 році. А от бюджет Національного космічного агентства дещо уріжуть.
Видатки на Міністерство оборони мають збільшитись на 8,4 мільярда гривень, а на Міністерство внутрішніх справ – на трохи більше ніж 4 мільярди гривень. Суттєво збільшать фінансування також прикордонників, Генеральної прокуратури, Службі безпеки та НАБУ. На Державне бюро розслідувань, яке невдовзі мають створити, закладають 640 мільйонів. Нацгвардії хочуть додати один мільярд гривень.
Приблизно на 5% збільшать фінансування Верховної Ради. До секретаріату Кабінету міністрів надійде на третину більше коштів. А от фінансування роботи президента уріжуть на третину. Приблизно 100 мільйонів гривень отримає Маріїнський палац на ремонтні роботи.
Фінансування всієї державної судової адміністрації зросте більш ніж удвічі. Це має забезпечити реалізацію жовтневої реформи, згідно з якою систему судоустрою змінять, а заробітні плати підвищать. Не всі депутати вбачають у цьому позитив: позафракційний Тарас Батенко назвав проект бюджету «сповненим соціальних перекосів».
«Виплати служителям Феміди будуть у 50 разів вищими за середню зарплату по країні. Зрозуміло, що цей крок необхідний у рамках судової реформи. Утім, він виглядає цинічним на тлі того, що соціальні стандарти наступного року зростуть на смішні 10%. Буде збережене оподаткування пенсій для пенсіонерів, які працюють», – каже він.
Володимир Гройсман запевнив, що закладених коштів вистачить, аби захистити вразливі прошарки населення. «А чи не здається вам, що варто перестати спекулювати на цій темі і лякати людей?» – сказав він.
Зарплати бюджетникам, субсидії – соціальний сектор
Середньомісячна заробітна плата буде майже шість тисяч гривень, та в реальному вимірі збільшиться на 5,4%. Прожитковий мінімум за рік збільшать на 10%: із 1 січня 2017 року – 1544 гривні, а з 1 грудня 2017 року – 1700 гривень.
Низка політичних сил, які часто використовують соціальні стандарти як основу своєї агітації, розкритикувати, що реальної індексації на 2017 рік не передбачено.
«Зростання виплат на оплату праці в цілому збільшується приблизно на 26% у той час, як загальні видатки збільшуються на 15%. Тобто на оплату праці закладається зростання значно більше», – каже економіст Жолудь.
На пенсіонерів держава готова виділити на 11 мільярдів гривень більше. Уряд запланував збільшення зарплати бюджетникам: доходи вчителів зростуть в середньому на третину, а працівників медичної галузі – на четверту-п’яту частину.
Витрати на житлові субсидії зростуть на п’яту частину та закладаються у 2017 рік на рівні 50,7 мільярда гривень.
На одне «Євробачення» – грошей більше, ніж на усі бібліотеки і музеї на рік
На фінансування «Євробачення» у Києві закладають 455 мільйонів гривень – це на сотню мільйонів більше, аніж матимуть усі музеї та бібліотеки України протягом наступного року. Утім, частину коштів із організації конкурсу Києву повернуть. А от фінансування Держкіно збільшать удвічі.
Уперше за останні чотири роки проект бюджету подали до парламенту вчасно і, на відміну від негативної практики урядів правління Віктора Януковича, його не відкликали одразу ж на доопрацювання. Утім, депутати скаржаться на те, що фактичний текст проекту отримали лише 19 вересня, на чотири дні пізніше визначеного терміну.
Загалом, запропоновані суми – лише чернетка, проект держбюджету. Попереду тривала робота у фракціях та комітетах, внесення змін та три читання у Верховній Раді. А це означає, що за наступні кілька місяці розділ видатків ще «роздується», каже економіст Олександр Жолудь. І з огляду на те, які закладено показники ВВП та цільової інфляції, яке зростання доходів і видатків – поданий зараз проект держбюджету видається надто оптимістичним, додає він.
