«День довкілля» влаштували парламентарі: Верховна Рада ухвалила три екологічні закони, на яких уже кілька років наполягав Євросоюз. Їхня головна мета – захистити навколишнє середовище та здоров’я людей перед забудовою території. Екологи задоволені: це перший ривок у цій галузі за багато років. Із вирішенням екологічної проблеми українці надто зволікали – Україна в цьому році очолила рейтинг держав, де люди найбільше помирають від забрудненого повітря.
Традиційно зала Верховної Ради заповнена депутатами, коли потрібно голосувати за політичні та економічні законопроекти. А от гуманітарні питання, культура та навколишнє середовища часто залишались поза увагою народних обранців. Утім, радіють екологи, у «день довкілля» 4 жовтня 338 парламентарів прийшли на роботу. Тому Верховній Раді вдалось знайти голоси для трьох важливих екологічних законів.
Серед них – закон «Про оцінку впливу на довкілля», який має регулювати вплив наслідків будівництва на навколишнє середовище. Відтепер оцінку впливу мають проводити нафтопереробні заводи, теплові електростанції, установки для виробництва ядерного палива, виробництва у сфері чорної і кольорової металургії, хімічне виробництво, будівництво аеропортів, автомагістралей, гідротехнічних споруд морських і річкових портів. А громадськість може долучатись до обговорення звітів. Цей закон вводиться в дію через півроку, а попередній документ про екологічну експертизу втрачає силу.
«Це не буде на розсуд чиновника, в законі чітко прописані види діяльності, з яких буде проводитись оцінка впливу на довкілля», – уточнив один із ініціаторів законопроекту, секретар комітету з екологічної політики Остап Єднак.
Ці закони – зобов’язання України в рамках чотирьох міжнародних договорів
Ще один – закон «Про стратегічну екологічну оцінку», що має створити механізм СЕО для забезпечення охорони навколишнього середовища під час прийняття стратегічних рішень при довгостроковому плануванні.
Це стосуватиметься сільського, лісового, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, телекомунікації, туризму, містобудування і землеустрою та територій із природоохоронним статусом.
«Я вважаю, що ухвалення цих двох законів повинно стати основою реформування системи охорони навколишнього середовища в Україні. Це також наші зобов’язання в рамках чотирьох міжнародних договорів, у тому числі Угоди про асоціацію (з ЄС – ред.), – сказав міністр екології Остап Семерак.
Напередодні міністр розповів, що найбільшої шкоди навколишньому середовищу в Україні завдають підприємства гірничо-металургійного комплексу та теплоелектростанції. Вони здебільшого локалізовані у певних регіонах, зокрема, на півдні України. Утім, є й на Івано-Франківщині, у Львівській області, під Києвом.
«День довкілля» у Верховній Раді відбувся – еколог
Третій закон, ухвалений у другому читанні, – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом». Іншими словами, це дасть можливість відірватись від радянської системи управління водоймами і дасть старт програмі ЄС, яка реалізовуватиметься в Україні. Адже зараз стічні води, які зливають українці, потрапляють у ті ж водні басейни, з яких люди споживають воду.
Україна цими законами лише почала робити кроки, щоб привести своє законодавство у відповідність до європейських норм. Так вважає менеджер групи з охорони довкілля «Реанімаційного пакету реформ» Олена Кравченко.
«За два попередні роки не було зроблено нічого, перше читання йшло вкрай тяжко. Втім, між першим та другим читання провели велику роботу: експерти, громадськість, міністерства об’єднались навколо цих законопроектів. І це спільна перемога. «День довкілля» у Раді відбувся», – каже вона.
Це чи не вперше депутати приділили цілий робочий день та стільки уваги екології, додає вона. Парламентарі дали старт реформі у галузі охорони довкілля, резюмує Кравченко.
Україна очолила список країн з найбільшою кількістю смертей від забрудненого повітря. Відповідно, 120 людей на 100 тисяч населення помирають від забрудненого повітря. Таку статистику оприлюднило видання The Guardian. У п’ятірку рейтингу за кількістю смертей також потрапили Болгарія, Білорусь, Росія та Боснія і Герцеговина.
