Павло Кривошеєв
Ділявер Меметов займається наукою, він – аспірант. Ще зовсім недавно він не думав, що доля змусить його стати активним громадським діячем ‒ правозахисником. Однак, коли після арешту батька він виявився одним із вже численних родичів кримських політв'язнів, Ділявер долучився до роботи громадського об'єднання «Кримська солідарність». За свої лідерські якості скоро був обраний в координатори об'єднання. Про роботу «Кримської солідарності», нові арешти й активність російських спецслужб на півострові Ділявер розповідає в інтерв'ю для «Крим.Реалії».
‒ Ділявере, як Ви вважаєте, наскільки активно російські силовики, зокрема спецслужби, зараз працюють для придушення політичного інакомислення в кримськотатарському середовищі? Чи дали їм повний карт-бланш, чи все-таки із застереженням, щоб не перестаралися?
Активність спецслужб сьогодні «зашкалює»
‒ Я думаю, активність спецслужб сьогодні «зашкалює». Взагалі 2016 рік у них виявився дуже насиченим і «урожайним». Заслужили вони таки 13-у зарплату, та чого там і 14-у, і 15-у. Ми бачимо, що сьогодні все хочуть заборонити. Дуже легко придумати таке поняття як «політичне інакомислення» і махати «шашкою» направо і наліво, не шкодуючи ні дітей, ні старих, ні жінок, ні поготів чоловіків. Що стосується карт-бланшу, то це питання не в моїй компетенції.
‒ Які настрої в середовищі «Кримської солідарності»? Чи є приводи для оптимізму?
‒ Наше об'єднання виконує ті завдання, які були поставлені нами раніше, не завжди, щоправда, в повній мірі, як хотілося б, проте ми працюємо над цим. Що стосується настроїв, то ми намагаємося виробити єдиний погляд на проблему, тим самим вирішуючи проблему з розбіжностями.
Приводи для оптимізму, зрозуміло, є, оскільки ми як мусульмани розуміємо, що всі труднощі і випробування дані нам Всевишнім Аллахом, і неодмінно настане час кінця всіх труднощів. Всевишній Аллах говорить у Корані: «Воістину за кожним тягарем настає полегшення». І ми в це свято віримо.
‒ У зв'язку з остаточною забороною Меджлісу в Росії, яка окупувала український Крим, чи очікуєте Ви, що лави «Кримської солідарності» поповнюватимуться і родичами потенційних майбутніх політв'язнів з-поміж активістів Меджлісу?
Із забороною Меджлісу збільшується кількість людей, що потрапляють під звинувачення, штрафи
‒ На жаль, ми бачимо, як із забороною Меджлісу збільшується кількість людей, що потрапляють під звинувачення, штрафи. Звичайно, ми не виключаємо можливості подальших арештів членів Меджлісу. Ми ж ‒ як об'єднання родичів політв'язнів ‒ завжди є майданчиком для людей, які опинилися під політичним пресингом. Звичайно, я не можу не сказати про нещодавні події, а саме ‒ нові арешти 12 жовтня 2016 року в Сімферопольському районі. Все за відомим сценарієм: багатодітні сім'ї залишилися без годувальників. Ми неодмінно, за допомогою Аллаха, будемо робити все від нас залежне, щоб хоч якось їм допомогти.
Варто також відзначити, що ініціатор громадського руху «Бизим Балалар» («Наші діти») Ліля Буджурова сказала про те, що вони допомагатимуть і опікуватимуться дітьми сімферопольських затриманих.
‒ Чи збираєтеся звертатися за допомогою з якихось питань до нового «депутата» Держдуми Руслана Бальбека?
‒ Оскільки ми намагаємося працювати і в галузі права, це зустрічі з «уповноваженими» з прав людей і представниками «влади», листи в «прокуратуру» і «Верховний суд», то ми, можливо, будемо розглядати варіант звернення і до Бальбека, для отримання більш чіткої картини.
‒ Представники «Кримської солідарності» виходили з проханнями на муфтія ДУМК (Духовне управління мусульман Криму ‒ ред.) Еміралі Аблаєва, отримали якусь допомогу від нього?
‒ Так, ми неодноразово зустрічалися з муфтієм Еміралі Аблаєвим, а також із його заступником Айдером Ісмаїловим. Також писали листи, більше того, листи, адресовані муфтію, надсилались і від самих засуджених. Але, на жаль, ми бачимо реакцію муфтіяту з приводу обшуків, арештів, штрафів і всіляких заборон. Ми всі стали свідками того, як Айдер Ісмаїлов, беручи участь у конференції ОБСЄ у Варшаві 27 вересня 2016 року, розповідав про те, як добре кримським татарам, забуваючи про десятки засуджених, викрадених, зниклих і вбитих. Тому ми не сподіваємося, на якусь допомогу з їхнього боку.
‒ Окрім проекту «Наші діти» і Кримської контактної групи з прав людини, чи допомагає хтось «Кримській солідарності»? Адже в Криму чимало громадських і благодійних організацій, які, можливо, готові були б допомогти, якби до них звернулися.
Сьогодні вирішується питання про створення фондів для допомоги сім'ям політв'язнів, а також викрадених і зниклих
‒ Так звичайно є. Це, в першу чергу, небайдужі люди з-поміж нашого народу і не тільки нашого. Ми всім дякуємо за їхню допомогу і внесок для наших сімей. Говорячи конкретно про організації, то це важко зараз визначити через об'єктивні причини. Але ми не перестаємо співпрацювати з усіма, хто хотів би чимось допомогти. Так, наприклад, сьогодні вирішується питання про створення фондів для допомоги сім'ям політв'язнів, а також викрадених і зниклих.
‒ Які настрої в молодіжному кримськотатарському середовищі, чи починають молоді люди звикати до нових реалій?
‒ Незважаючи на всі труднощі, кримськотатарська молодь стала більш політичною, а значить, переймається проблемами і сподіваннями народу.
Сьогодні ми бачимо, як наш народ об'єднується, не боячись наслідків і загроз. І це, на мій погляд, природна і правильна тенденція.
Текст містить термінологію, що «офіційно» використовується на Кримському півострові.
Оригінал – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»
