Доступність посилання

25 Червень 2017, Київ 00:11

ЄС нетерплячий щодо реформ в Україні (світова преса)


Німецьке періодичне видання Sueddeutsche Zeitung пише про завершення проекту «Укриття» над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС. Найпопулярніший часопис Швеції Svenska Dagbladet повідомляє про візит до України міністра закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем. Данська газета Politiken містить репортаж свого кореспондента, який відвідав українські Карпати і закликає співвітчизників відкрити для себе красу українських гір.

Німецький часопис Sueddeutsche Zeitung друкує статтю «Високотехнологічне укриття реактора у Чорнобилі». У матеріалі йдеться про новий саркофаг над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС, який, за словами видання, є таким важким, як авіаносець, і наповнений електронним устаткуванням. Втім, єдиним завданням цього укриття є виграти час. Німецький часопис називає нове укриття чорнобильського реактора однією з найамбітніших і найпотужніших машин, які будь-коли будувало людство. Укриття важить 36 тисяч тонн і здіймається потужною аркою у 108 метрів заввишки і 162 метри завдовжки над пошкодженим чорнобильським реактором. Газета додає, що Собор Паризької Богоматері міг би цілком вміститися під склепінням чорнобильського укриття. Цього тижня Чорнобиль офіційно відзначає завершення надзвичайно важливого проекту. Нове безпечне укриття чорнобильського реактора, як пише видання, є не лише простою залізобетонною банею, а, радше, якимось величезним роботом, який здатен устояти під час надзвичайних ситуацій. Під подвійним дахом укриття встановлені рейки, по яких цілу структуру, власне, й пересунули. Все це контролюється з центру управління, хоча співробітники мусять входити до укриття щодня, контролюючи рівень радіації. Газета пише, що, попри все, всередині укриття все одно проводитиметься подальша робота, тому що саме укриття, на жаль, не є остаточним вирішенням проблеми. Наразі радіоактивний брухт і уламки пошкодженого реактора ЧАЕС можуть зберігатися під новим саркофагом. Але у довгій перспективі все має бути вивезене в остаточне місце зберігання того усього, хоча саме місце цього кінцевого пункту ще і досі не визначене.

Sueddeutsche Zeitung пише, що проект укриття розрахований на 100 років, впродовж яких має бути знайдене остаточне вирішення проблеми. Саме укриття зводилось на певній відстані від зруйнованого реактора, аби на працівників не впливала радіація під час зведення нового саркофагу. Німецький часопис пише, що новий дах над чорнобильським реактором було встановлено, просуваючи його рейками з тефлону, повільно, сантиметр за сантиметром до бажаної позиції. Загалом, як повідомляє видання, процес встановлення укриття над пошкодженим чорнобильським реактором розпочався два тижні тому. Відтепер надзвичайно тверде укриття реактора розташоване безпосередньо над ним і вже готове до використання. Залишаються доволі незначні моменти, як, зокрема, встановлення певної апаратури у центрі управління, а також завершення облаштування спеціальних мембран на краях нового саркофагу. Німецька газета також вказує, що одним із найважливіших компонентів системи укриття чорнобильського реактора є система вентиляції. Ця система створює надзвичайний тиск між двома зовнішніми оболонками укриття у такий спосіб, щоб жодні заражені радіацією частки не потрапили назовні, навіть якщо під новим укриттям старий саркофаг повністю провалиться. Укриття також зменшує вологість з тим, щоб залізне риштовання нового саркофагу не іржавіло. Німецька газета додає, що управління новим укриттям чорнобильського реактора буде передане українській владі восени 2017 року.

«Високотехнологічне укриття реактора у Чорнобилі»

Найпопулярніше періодичне видання Швеції Svenska Dagbladet публікує матеріал «Вальстрем в Україні: Ми нетерплячі в ЄС». Повідомляється, що міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем відвідала Україну з метою зустрітися з представниками громадянського суспільства та керівництвом країни, обговорюючи питання зближення України з Євросоюзом, а також проблеми боротьби з корупцією в Україні. Шведське видання наголошує, що Вальстрем відвідувала Україну як її друг. За словами шведського міністра, від самого початку Швеція була рушієм поміж країн ЄС із вимогами засудження злочинів проти міжнародних норм і законів, які вчинила Росія в Україні. Стокгольм також виявляв великий ентузіазм у справі підтримки українських реформ та амбіції просунутись ближче до Європейського союзу. Вальстрем додала, що через 3 роки після подій на Майдані корупція в Україні і далі залишається проблемою. Шведська урядовець додає, що щодо вирішення цієї проблеми в Україні Європейський союз є доволі нетерплячим. В Україні має бути однозначно встановлено верховенство права. Маргот Вальстрем зазначає, що успіх у подоланні корупції в Україні допоможе витягти Київ з «корупційного болота». Водночас, на думку шведського урядовця, в Україні існує багато посадовців, які відчувають себе безкарно. Часопис наводить приклад шведських компаній, які намагаються вести бізнес в Україні, докладаючи великі зусилля для того, щоб працювати ефективніше й наполегливіше, ведучи свою особисту боротьбу з українською корупцією. Зачіпаючи проблему війни на сході України, шведське видання пише, що Росія і надалі веде свою агресивну політику в цьому конфлікті. Тому, як зазначає шведський часопис, на Росію і надалі треба тиснути.

Svenska Dagbladet нагадує, що це вже був третій візит міністра закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем до України. Далі часопис наводить слова шведського міністра, яка каже, що Україна покладається на допомогу Швеції, навіть коли йдеться про критичні зауваження з боку Стокгольма щодо браку поступу у впровадженні українських реформ. Вальстрем каже, що Україна вбачає у Швеції доброго партнера. Стокгольм постійно надає Україні гуманітарну допомогу й практичний вишкіл у багатьох галузях. Тому й критика Швеції, за словами урядовця, сприймається у Києві як критика доброго друга, який завжди відверто вказує на недоліки. Шведський часопис пише, що на саміті ЄС минулого тижня було повідомлено, що впродовж наступних 4 років Європейський союз надасть Україні принаймні 104 мільйони євро для боротьби з корупцією на різних рівнях. Україна також, як веде далі газета, наполягає на лібералізації візового режиму з Європейським союзом, щоб українці мали змогу безперешкодно відвідувати країни Шенгенської зони. Все це, на думку видання, може стати реальністю вже наприкінці цього року. Шведський часопис наголошує, що Вальстрем лунає значно оптимістичніше, аніж, скажімо, кандидат від партії «Республіканці» на президентських виборах у Франції Франсуа Фійон. Газета нагадує, що обидва провідні кандидати на посаду президента у Франції на цих виборах – Фійон та лідер ультраправого «Національного фронту» Марін Ле Пен відверті у бажанні зняти з Росії санкції. Міністр закордонних справ Швеції щодо цього наголошує на важливості підтримки європейської безпеки і порядку. І з випадком щодо проросійської риторики головних кандидатів на французьке президентство, каже Вальстрем, може статися так, як і з передвиборчими заявами Дональда Трампа. Тут ще треба зачекати й подивитися, як усі ті передвиборчі заяви втілюватимуться у реальні політичні кроки. А Україна, у свою чергу, на думку шведського міністра, має відігравати важливішу роль у політиці «Східного партнерства». Країни, які є найбільшими друзями України у ЄС, також мусять згуртуватися і не випускати Київ з радару Європейського союзу.

«Вальстрем в Україні: ми нетерплячі в ЄС»

Найбільше періодичне видання Данії Politiken публікує матеріал «Досліджуйте регіон диких гір в Україні». У підзаголовку зазначається, що українські Карпати здивують мандрівників своєю багатою культурою, озерами, що виблискують на сонці та дуже обмеженою кількістю туристів. Кореспондент видання Єнс Маллінг побував в українських Карпатах. Автор нагадує, що ці гори простягаються до шести інших східноєвропейських країн, проте саме в українських Карпатах, завдяки тому, що натовпи туристів не сновигають тут на кожному кілометрі, можна насолодитися на самоті дикою природою та яскравою культурою цієї частини України. Маллінг зазначає, що все, що відкривається оку, створює гармонійну строкату палітру, до якої входять зелені луки, мальовничі карпатські селища, церковні шпилі, залізничні мости й густі ліси. Автор статті додає, що, подорожуючи українськими Карпатами, він брав автомобіль напрокат, а з динаміків радіо, яке було у тому автомобілі, лунала музика з останнього синглу українського гурту «Океан Ельзи». Єнс Маллінг порівнює звучання українського гурту зі скандинавськими виконавцями – шведським гуртом Kent або ж данським Love Shop, зазначаючи, що музичний супровід «Океану Ельзи» просто досконало пасував до подорожі гірськими дорогами Карпат. Кореспондент данського часопису висловлює своє захоплення краєвидами гірського озера Синевир, яке він називає однією з найбільших туристичних принад України.

Politiken далі пише, що візитівкою карпатського регіону України постають і копиці сіна, які там складаються у старовинний спосіб і прикрашають собою неозорі луки передгір'їв. Фермерські господарства виглядають невеликими, без надлишків. Українські Карпати, наголошує автор, постають екологічно чистими, без слідів будь-якого виробництва чи якихось ознак темпу сучасного життя. Єнс Маллінг звертає увагу і на специфічне художнє оформлення автобусних зупинок у регіоні цікавими зразками різнобарвної мозаїки. Автор матеріалу додає при цьому, що радянське минуле, пов'язане із життям в СРСР, ніколи не було популярним у цій частині України. Місцеві вишиванки й музичні інструменти, зокрема трембіти, які, як каже данець, постають українським еквівалентом альпійських довгих труб, – місцеве населення зберігало свої звичаї та культуру впродовж багатьох поколінь. Єнсу Маллінгу цікаво, що місцеве населення українських Карпат говорить гуцульським та русинським діалектом української, які доволі важко зрозуміти решті українців. Далі данський кореспондент пише про його відвідини села Шипіт та місцевого водоспаду, що зачаровує відвідувачів. У цьому селі розташований гірськолижний курорт з підйомником, що працює цілий рік. Перспектива з'їхати схилом місцевої гори захоплює дух, а в мальовничій корчмі під горою наливають кухлі чудового українського світлого пива. Там можна скуштувати місцеві кулінарні смакоти, як-от бограч – печеню, схожу на гуляш, невеличкі ковбаски, салат зі свіжої капусти.Ну і як же без карпатської ягідної настоянки, що так зігріває після цілого дня на верхівках українських Карпат!

«Досліджуйте регіон диких гір в Україні»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG