Гості передачі «Ваша Свобода»: Володимир Омелян
Олександр Лащенко: Пане міністре, у нас купа важливих питань і щодо «Укрзалізниці», і що стосується «Укравтодору», і так далі... Але от перейменування «Борисполя» – чим закінчилося? Буде ім’я Івана Мазепи носити цей аеропорт?
– Насправді ключове питання – це завершення конкурсу щодо керівника аеропорту «Бориспіль». Це те, що мене хвилює персонально.
Щодо перейменування – я думаю, що ми повернемося до цієї теми, коли вже буде більше вільного часу.
– Я знаю, що Ви особисто за Сікорського. Так?
– Ні-ні. Точно не за Сікорського. У мене є свої думки, але оскільки я є посадова особа, то не хочу впливати на інших, тому поки що утримаюся від коментарів до моменту перейменування.
– Але по конкурсу Мазепа лідирує?
По конкурсу найбільше голосів набрав Мазепа
– По конкурсу найбільше голосів набрав Мазепа.
– А коли буде остаточне рішення?
– Ми домовилися з народними депутатами, що вони приймуть одностайну позицію, а після того ми вже зможемо говорити з профспілками, провести інші формальні дії, які необхідні у зв’язку з цим.
– Верховна Рада теж має сказати своє слово, так?
– Вони були ініціаторами цього процесу, тому логічно, щоб вони його завершували.
– Щодо керівника цього аеропорту, Ви сказали, що Вам є що сказати, звісно.
Чекав на вищу якість кандидатів
– Конкурс пройшов. Було обговорено низку кандидатур. Відверто Вам скажу, що я чекав на вищу якість кандидатів і не є захопленим від того, що було. Але побачимо. Зараз уже має ухвалити рішення Кабмін. Відповідно, яким воно буде, так і далі вже будемо виступати.
Незважаючи на це, я кожному кандидату, який був серед п’ятірки номінантів, висунув одні і ті ж вимоги щодо системного розвитку аеропорту «Бориспіль» від півроку до двох років. Усі вони з ними погодилися. Тому з кожного будемо питати однаково, хто не був би затверджений.
– І хто буде цей керівник? З якого часу вже можна буде питати, коли він посяде...?
– У нас є кандидатура Павла Рябікіна, яка була підтверджена всіма членами комітету. Далі справа за урядом, коли його затвердить, і він приступить до роботи.
– Це справа кількох місяців, так?
– Це може бути і швидше, але не одного дня, безумовно.
– Людина, яка вже обіймає посаду. Ваш підлеглий, я так розумію, держсекретар міністерства – Андрій Галущак. Дуже резонансне призначення! Але це колега скандального Владислава Каськова, людини Януковича, яку розшукують. Як Вам працюється з таким держсекретарем?
Ми з Галущаком працювати разом не будемо, виключимо в подальшому такі резонансні призначення і обрання
– Він, слава Богу, не мій підлеглий. І це був просто, скажімо, результат роботи комісії, яка мене, відверто кажучи, щиро здивувала. Точно ми з ним (Галущаком – ред.) працювати разом не будемо у будь-якому випадку. Побачимо по результатах, але я думаю, що уряд ухвалить правильне рішення і ми виключимо в подальшому такі резонансні призначення і обрання.
– Основною проблемою із запровадженням так званого «відкритого неба» (це експерти констатують) є монополія відомого українського бізнесмена, олігарха, пана Коломойського, зокрема його перевізників «МАУ» і «Дніпроавіа».
Як тут можна знайти рішення? Адже Ігор Коломойський – це така людина, яка так просто не поступається тим, що має.
В кожній галузі хтось має преференції. Так склалося історично в Україні
– У нас у кожній галузі хтось має якісь преференції. Так склалося історично в Україні. Ми якраз працюємо над тим, щоб держава мінімально втручалася в ринок для того, щоб була висока конкуренція.
Лібералізували умови конкурсів, 20% – ріст пасажиропотоку
Ті заходи, які вжило Міністерство інфраструктури в минулому році, в цьому році, то ми суттєво полегшили, лібералізували умови конкурсів, комісій, які видають дозволи на перельоти. І це дає свій результат. У нас більш ніж 20% – ріст пасажиропотоку. У нас значна кількість нових, старих аеропортів відкрито, з’явилося багато маленьких авіакомпаній, які поки що оперують 1-2 літаками.
Я був би щасливим, якщо в Україні був би ще один чоловік, який готовий викласти декількасот мільйонів доларів і запустити аналог «МАУ». Це було б так само стимулом конкуренції.
«МАУ» зразка 2014 і 2016– абсолютно різні компанії
Але, скажімо, на мою внутрішню аналітику спираючись, «МАУ» зразка 2014 року і «МАУ» зразка 2016 року – абсолютно різні компанії за стилем поведінки, за роботою на ринку. Вони зараз також виступають за «відкрите небо».
– Погіршилося все?
«Бориспіль» з кожним місяцем дає кращі фінансові показники. Більша кількість хабових сполучень, люди з Європи в Азію летять через аеропорт
– Ні, насправді покращилося. Набагато більша кількість маршрутів. «Бориспіль» з кожним місяцем дає кращі фінансові показники. У нас більша кількість хабових сполучень, коли люди з Європи в Азію летять через аеропорт «Бориспіль». А це, звичайно, позитивно впливає.
– Щодо ще одного українського олігарха – Ріната Ахметова. У квітні цього року був резонансний факт. Залізниця купила в нього сталі на мільярд, рейки. Причому за минулорічними цінами, як стверджують експерти з Центру протидії корупції. Тут немає проблеми? Виходить «король залізничних тендерів» Рінат Ахметов, незважаючи на Майдан, знову «править бал»?
Проблема корупції в «Укрзалізниці» дуже серйозна, зловживань маса
– Проблема корупції в «Укрзалізниці» дуже серйозна. Я це не прив’язував би лише до одного прізвища. Там їх, на жаль, набагато більше. І це одне із завдань Бальчуна – навести порядок в «Укрзалізниці», поставити «Укрзалізницю» на рейки реформи, покласти край корупції, хоча б її суттєво зменшивши. Тому що зловживань маса. І ці зловживання, на жаль, не тільки у відсотках, а в рази!
– А скільки у відсотках?
Від 10 до 50 відсотків, а деколи декількаразове перевищення вартості товарів
– Ви знаєте, тут залежно від номенклатури. Але буває від 10 до 50, а деколи декількаразове перевищення вартості товарів.
Звичайно, полегшило те, що ми перейшли на систему «ProZorro». Вже не буває якихось дивних тендерів з викиданням учасників. Але люди все ще стараються, незважаючи на нові механізми, працювати по-старому. І це факт.
– Щодо Войцеха Бальчуна, то що йому вдається? Він робить резонансні заяви, що нібито йде у відставку, не йде у відставку. Заявив про своє отруєння. Хоча при цьому конспірологічну версію відкинув. Припускали після того, як Саакашвілі і його команда підуть у відставку, що наступним буде пан Войцех. То що, міцно він тримається і робить свою роботу? Чи більше піар створює?
– Це люди абсолютно різного калібру. Порівнювати їх, щонайменше, некоректно.
Завдання ключове Бальчуна – працювати. Політика – не його. Суттєвих зрушень поки ще не досягнуто
Завдання ключове пана Бальчуна – працювати. Все. Політика – це не його. Його – це робота і результат. Поки що очікуваного результату я не бачу. Фактично пройшло сім місяців роботи. І тих суттєвих зрушень, як було обіцяно ним самим, тих зрушень, яких ще більше вимагали Міністерство інфраструктури і Кабмін, на жаль, поки ще не досягнуто.
– Колись Ви заявляли в одному з інтерв’ю, що до пана Войцеха у Вас фактично дедлайн щомісяця. От минають місяці. І Ви зараз кажете, що особливого позитиву немає, то коли остаточно буде дедлайн для керівника «Укрзалізниці»?
– Це питання порушувалося перед прем’єр-міністром. Я сподіваюся, що ми все-таки зможемо провести спільну зустріч наглядової ради, правління «Укрзалізниці» у присутності прем’єр-міністра, міністра інфраструктури для того, щоб фахово обговорити це питання.
На жаль, ця спільна зустріч поки що відкладається в силу якихось причин.
– Пан Бальчун заявив, що нібито держава винна «Укрзалізниці» аж 800 мільйонів гривень за перевезення пільговиків. Це відповідає дійсності?
– Безперечно, перевезення пільгових категорій громадян – це суттєва проблема не лише для «Укрзалізниці», але й для автобусних перевізників, інших категорій транспорту. Але це не єдина проблема «Укрзалізниці». Все-таки є надзвичайно великі ресурси, які до сих пір фактично використовуються неефективно, нефахово. Оце питання Бальчуна, щоб він налагодив роботу самої залізниці.
– Приватизація «Укрзалізниці». Ви все рівно проти, так?
У реформі «Укрзалізниці» відстали на десятиліття. Україна є єдиною нереформованою структурою такого типу на Європейському континенті. Блокують свідомо, щоб далі в «каламутній воді ловити рибку»
– Ні, безумовно. Тобто це на порядку денному не стоїть. Ключове питання – це новий закон про залізничний транспорт. Ми в реформі «Укрзалізниці» відстали на десятиліття. І фактично Україна є єдиною нереформованою структурою такого типу на Європейському континенті. Це недопустимо. І, лише маючи новий закон, ми можемо піти далі, зробити якісний крок уперед. Його блокують, його блокують свідомо для того, щоб далі в такій «каламутній воді ловити рибку». Сподіваюся, що все ж таки здоровий глузд пересилить – ми матимемо новий закон.
– Про проблему з транспортом на Луганщину свідчать наші слухачі, читачі Радіо Свобода, глядачі. Мовляв, до Донеччини дістатися легше, ніж на Луганщину. Чому так відбувається?
– Є такі моменти. Ми зараз акумулюємо кошти для відбудови дорожньої інфраструктури як у Луганській, так і в Донецькій областях. Те, що вже було зроблено у цьому році, продовжимо у наступному році.
Слава Богу, у нас була перемога зі створення дорожнього фонду у парламенті. На жаль, він запрацює тільки з 2018 року. Але, однак, це значний якісний крок уперед для всієї галузі.
Щодо залізничного сполучення у нас також передбачене введення додаткових нових потягів. І що головне – має бути підвищена якість. На жаль, навіть таке красномовне сполучення, як залізничне Маріуполя, якість вагонів, перевезення пасажирів просто жахливе.
– «Інтерсіті» ходитиме цими напрямками?
– Також, так.
– Коли? Можна терміни назвати?
Заповнюваність «Інтерсіті» на 100%, буде курсувати частіше і на Луганську, і в низці областей
– Тут я не хочу бути голослівним. Все-таки в першу чергу це компетенція «Укрзалізниці», яка зараз має шукати нові маршрути. Окремі вже йдуть у цьому напрямку. Але сподіваюся, що «Інтерсіті», яке затребуване по всій Україні, попит на нього надвисокий, заповнюваність фактично на 100%, буде курсувати частіше і на Луганську, і в низці областей.
– Пане міністре, а якщо говорити про в.о. керівника «Укравтодору» Славомира Новака? Його робота задовольняє Вас? Уже є якісь перші результати?
Що я бачу впродовж останнього місяця, подобається
– Те, що я бачу впродовж останнього місяця, то мені подобається. Подобається в сенсі професійному. Тобто він швидко увійшов у курс справ. Він чітко розуміє пріоритетність роботи «Укравтодору» і те, що треба зробити.
Безумовно, перед тим теж дуже складні виклики. Виклики децентралізації «Укравтодору» в перерозподілі доріг на дороги місцевого значення і державного значення, правильне балансування щодо утримання цих доріг, проведення прозорих тендерів. Ці проблеми всі в галузі присутні. І я вірю, що Новак буде тим шляхом на Захід, який доведе нас у правильному напрямку.
– Але ж ми знаємо, що в Польщі він у 2013 році був змушений піти у відставку після того, як не задекларував дорогий годинник, коли обіймав таку ж посаду, як зараз в Україні. Це на його репутацію не накладає тінь, на Ваш погляд?
– Я буду приємно вражений, якщо українські політики йтимуть у відставку через такі скандали. На жаль, ми дуже далекі від цього.
Новак довів своє чесне ім’я у суді, це політичні ігрища, а не реальний корупційний скандал
У випадку пана Новака, то він довів своє чесне ім’я у суді, відстояв його. І більше, ніж переконаний, що це були політичні ігрища, а не реальний корупційний скандал.
– До речі, Ваша е-декларація як міністра інфраструктури – Ви задекларували чималу суму в готівці, квартиру в Києві, землю у Львові. Наскільки я знаю, Ви до обіймання цієї посади (людина Ви молода) бізнесом особливо не займалися.
– Я задекларував аж 60 метрів квартири у Києві, 10 соток землі від покійного батька у Львові і гараж покійного батька, готівку у розмірі 80 тисяч доларів, плюс 20 тисяч євро. Я не думаю, що це така сума, яка просто розриває шаблони про українських міністрів. І всі ці заощадження можу легко підтвердити, звідки вони в мене є.
– Ви казали, що за кермо теж сідаєте. Але Ви не задекларували жодного автомобіля. Так?
– Я вже вніс у декларацію автомобіль. Я його придбав цього року. Це «Вольво» С80, десятирічне. Пробіг – порядку 160 тисяч кілометрів.
– Щодо доріг, то дурні і дороги – це не лише прерогатива сусідньої держави, яка веде проти України війну. А й України, на жаль. Це констатують майже всі. І Ви ж, напевне, знаєте цю людину. Роман Хміль – керівник департаменту, очолюваного Вами міністерства.
У квітні цього року він констатував: 10 років дороги в Україні взагалі не ремонтували, зараз треба разом трильйон гривень тільки на ремонт, і лише через 10 років можна відновити мережу, яка була раніше. «А потім уже по 50 мільярдів на рік на їх утримання». Де ж взяти ці гроші в умовах війни?
В умовах війни десь беруться гроші на корупцію. При чому у величезних обсягах. Резерви є, просто треба їх адмініструвати
– Ви знаєте, в умовах війни десь беруться гроші на корупцію. Причому у величезних обсягах. І це теж сумний факт. Тому я думаю, що резерви є, просто треба їх адмініструвати достатньо серйозно.
Дорожній фонд зруйнований. Необхідні щорічні вливання, щонайменше 50 мільярдів гривень, щоб мали ефект упродовж 10 років
У нашій ситуації – так, дорожній фонд зруйнований. Нам необхідні щорічні вливання, щонайменше 50 мільярдів гривень, щоб ми мали ефект упродовж 10 років, мали абсолютно європейські стандарти. Над цим ми працюємо, створивши державний дорожній фонд, над цим ми працюємо, акумулюючи ті кошти з усіх джерел, які ми можемо отримати для того, щоб відновити транспортні мережі України. Бо ми бачимо чітко, як тільки з'являється дорога – життя оживає, будується супутня інфраструктура, регіони працюють набагато краще.
– Пане міністре, якісна дорога – не просто латання дірок, а це автобани. Ви казали торік, що і бетонні дороги будуть, справді, вже західного типу. Це втілюється? Є бодай одна така діляночка в Україні?
Бетонні дороги – гарний вихід для південних областей, де йде максимально інтенсивний трафік важких автомобілів. До цього не дійшли, потрібно відновити проїзну здатність українських доріг
– Ми вважаємо, що бетонні дороги – гарний вихід для південних областей України або на тих ділянках, де йде максимально інтенсивний трафік важких автомобілів. А поки що ми до цього не дійшли, бо нам потрібно в першу чергу відновити проїзну здатність українських доріг. Бо по них їздити просто не можна через колійність, через знищення не те що верхнього шару асфальту, а взагалі основи.
– Віталій Кличко, голова Києва, на Вашому місці сидів буквально місяць тому і постійно наголошував, що одне з його досягнень – він постійно в Києві відновлює дороги. Причому якісно кладе.
А по Україні що вдається Вам як міністру?
Цього року Україна нагадує будівельний майданчик
– Мені приємно, що цього року Україна нагадує будівельний майданчик. Тобто кожна область будує дороги. І це завдяки державним коштам, місцевим грошам. І це те, що бачить кожен громадянин. Тому мені приємно бути на цій посаді, бо я розумію, що...
– Скільки? Ви можете назвати?
До кінця року буде здано більше ніж тисяча кілометрів доріг, відновлених за рік
– Ми розраховуємо, що до кінця року у нас буде здано більше ніж тисяча кілометрів доріг, відновлених за рік. Ми розраховуємо, що ця цифра повинна бути подвоєна, бо це всього 1%, навіть менше від тієї кількості, яка в нас є. Але результат уже є в нас сьогодні.
– Тисяча? А потім 2 тисячі наступного року, я правильно Вас розумію?
– Ми повинні значно збільшити ці темпи. Ми повинні перейти від латання ямок на шляхах, що є українським сумним ноу-хау, а до будівництва нових магістралей. Але знову ж таки ми повинні розуміти, що це є фінансування. Без грошей ремонту доріг не буде. Тут чіткий, на жаль, зв'язок.
– То де ж гроші брати?
Опрацьовуємо варіант концесійних доріг, залучатимемо кошти зовнішні. Львівська, Закарпатська область отримали кредити від Польщі і Угорщини. Відновимо магістралі, які примикають до західного кордону
– Це завжди інфраструктурні проекти держави. В окремих випадках ми теж зараз опрацьовуємо варіант концесійних доріг, які будуть паралельно існуючим безкоштовним, в окремих випадках ми залучатимемо кошти зовнішні. Львівська область, а зараз уже і Закарпатська область – ми отримали кредити від Польщі і Угорщини відповідно. За рахунок цих кредитів відновимо дорожні магістралі, які примикають до західного кордону України.
– Те, що пан Новак пропонував, – запровадити плату за проїзд вантажівок дорогами державного значення – Ви підтримуєте? Коли це може бути втілене?
Запровадити плату за проїзд вантажівок іноземної реєстрації – сподіваюся, буде проголосовано у четвер
– (Запровадити плату за проїзд – ред.) вантажівок іноземної реєстрації – так, ми підтримуємо це. Я сподіваюся, що це буде проголосовано під час інфраструктурного дня у парламенті у цей четвер. Як Вам відомо, він буде другим інфраструктурним днем, де має бути розглянуте питання не тільки дорожньої галузі, але й питання внутрішнього водного транспорту. Це ще один із акцентів міністерства на роботі з вантажами.
– Українські порти. Ми вже згадували Ріната Ахметова. Кажуть його критики, що він і тут свою руку наклав. Як тут вдається взаємодіяти? Як можна реформувати цей сегмент інфраструктури України?
– У багатьох випадках я чітко бачу, що справа не стільки в корупції мегарівня чи в якихось умовних олігархах, а проблема в корупції місцевого рівня, коли місцеві ставлять максимальні перешкоди для того, щоб якісь проекти здійснювалися.
Hutchison Ports і DP World готові зайти в Україну, почався дикий спротив. Місцеві князьки не хочуть втрачати корупційні ресурси
Так як ми починали переговори з Hutchison Ports і DP World, дві найбільші у світі компанії, світові оператори, поки ніхто не вірив, що Омелян робить справу, то ніхто й не реагував. Як тільки ми перейшли від справи до діла, що дійсно ці два найбільші світові оператори готові зайти в Україну, почався дикий спротив. Бо місцеві князьки, які можуть бути і в Києві, умовно, не хочуть втрачати корупційні ресурси.
– Оператори чого? Не всі ж знають.
– Портові. Світові оператори портів.
– Вони, зрештою, зайшли в Україну?
– Зараз з Hutchison Ports ми просунулися достатньо глибоко. Тобто ми вже фактично у завершальній стадії переговорів. 15 грудня я планую бути у Лондоні, щоб зустрітися з керівником цієї компанії.
Щодо DP World, то ми зараз ведемо переговори. Але я сподіваюся, що вони ввійдуть в Україну, бо це абсолютно нова якість роботи, це абсолютно нова якість корпоративного управління, це нові робочі місця. Це те, що потрібно Україні.
– Це впродовж кількох місяців можна сподіватися, так?
Обидві угоди будуть закриті наступного року
– Я сподіваюся, що обидві угоди будуть закриті наступного року.
– Річкове сполучення. Річковий транспорт. Теж один із Ваших важливих моментів. Як вдається тут щось зробити?
Усуваємо державу максимально. Буде створена адміністрація річкових портів, яка відповідатиме за безпеку
– Саме цей законопроект буде розглянутий у Верховній Раді. Ми пішли доволі радикально. Ми усуваємо державу максимально з цієї сфери. Буде створена адміністрація річкових портів, яка відповідатиме більше за безпеку. Буде єдиний річковий збір для того, щоб можна було залучати кредити і відновлювати інфраструктуру.
Вперше за десятиліття виділили 110 мільйонів гривень на ремонт українських шлюзів
Цього року вперше фактично за десятиліття ми виділили 110 мільйонів гривень на ремонт українських шлюзів. Українські шлюзи були обстежені американськими фахівцями компанії, яка вважається компанією №1 у світі, яка займається такою роботою. Вони знову ж таки у грудні приїжджають сюди в Україну. Тому робота йде системна.
Річка запрацює у повному обсязі. Мінімальний потенціал –35 мільйонів тонн щорічно. У 7 разів більше за існуючий
Я сподіваюся, що річка запрацює у повному обсязі. За оцінками іноземних фахівців, навіть не за нашими, мінімальний потенціал – це 35 мільйонів тонн щорічно. Тобто фактично у 7 разів більше, ніж нині існуючий.
– Анексований Росією Крим. Можливе сполучення з ним? Чи поки не буде повернення – ні?
Розглядаємо сполучення з Кримом і Кубанню після повернення цих територій Україні
– Ми розглядаємо сполучення з Кримом і Кубанню після повернення цих територій Україні.
– Інших варіантів немає.
Пане міністре, я Вам дуже вдячний за такі лаконічні відповіді. Але насамкінець таке гостре питання поставлю. Ваш попередник Андрій Пивоварський, казали, як і решта міністрів тоді у новому уряді України, нині у новому уряді, все це за політичними квотами. І це накладає певний відбиток.
Ви відчуваєте, що Ви, можливо, за чиєсь квотою? Не буду називати припущення, прізвища. І чи є вплив з боку політиків? Адже Ваше відомство дуже важливе!
– Я не працюю в якихось ідеальних умовах.
– «Телефонного права» немає?
«Телефонного права» немає – вже бояться говорити по телефону
– «Телефонного права» немає – вже бояться говорити по телефону просто.
Я висунутий «Народним фронтом». Усі мої перемоги – це і перемоги «Народного фронту», а поразки – вже мої особисті
Насправді я дійсно висунутий «Народним фронтом». Я щиро цим пишаюся. І завжди їм кажу одне:всі мої перемоги – це і перемоги «Народного фронту», а поразки – це вже мої особисті.
– У Вас є якийсь дедлайн? Якщо Ви бачитимете, що все-таки не вдається, то Ви подасте у відставку? Чи Ви будете до кінця боротися?
– Я буду намагатися бути максимально ефективним на своїй посаді. Якщо бачитиму, що толку мого перебування немає, то я піду.
– Ваш двоюрідний брат – Василь Сліпак. Може, це занадто пафосне запитання. На Вас це якось накладає відбиток, на Вашу діяльність?
– Це величезна трагедія, його загибель...
Живемо і жили, як і він жив, Україною
Ми з ним виховувалися однаково. І ми живемо і жили, як і він жив, Україною. Тут немає пафосу. Це так, як воно є. На жаль...
