Доступність посилання

23 Серпень 2017, Київ 16:45

Депутати пропонують «оптимізувати» святкування Різдва


Ілюстративне фото. Традиційне святкування Різдва в Україні

25 грудня пропонують зробити вихідним та неробочим днем. Із ініціативою зробити цей день, коли католики та протестанти відзначають Різдво, офіційним святом виступили 23 народні обранці із чотирьох фракцій і груп парламенту. І хоча 7 січня (нині у цей день відзначає Різдво більшість православних і греко-католиків України)​ також залишатиметься святковим неробочим днем, деякі з авторів законопроекту кажуть про доцільність відмовитися від святкування релігійних свят за старим юліанським календарем і перейти на чинний – григоріанський. Натомість представники православного та греко-католицького кліру зазначають, що не варто педалювати цю тему, а також наголошують на тому, що критики старого стилю наводять здебільшого політичні, а не релігійні аргументи.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, «значна кількість віруючих України відзначає це релігійне свято в інший день, ніж визначений на законодавчому рівні як вихідний день». За даними на 1 січня 2016 року, в Україні налічувалось 23 172 православних, греко-католицьких і деяких інших християнських громад, які відзначають Різдво Христове 7 січня – за юліанським календарем. Водночас нараховується близько 11 000 католицьких і протестантських громад – десь 30% від усіх релігійних організацій України – які святкують Різдво Христове за григоріанським календарем – 25 грудня.

«Крім цього, загалом у світі більшість християнських церков відзначає Різдво Христове саме 25 грудня. Для багатьох українців така дата також є прийнятною з огляду на оптимізацію святкування релігійного свята Різдва Христового, що супроводжується постом, та світського – Нового року», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Між тим, за результатами опитування Центру Разумкова, проведеного в листопаді 2016-го, протестантами себе вважають 1,2% українців, римо-католиками – 0,8%.

Операція «пасторизація»

Напередодні різдвяно-новорічних свят в Україні періодично виникає дискусія щодо доцільності християн східного обряду відмовитися від того, аби відзначати церковні свята за старим юліанським календарем і перейти на чинний григоріанський календар. Деякі автори законопроекту виступають на підтримку такого рішення і наголошують, що визнання 25 грудня святковим днем є кроком до переведення церковних свят на чинний календар.

«Велика частина православних церков вже перейшла на святкування Різдва з усім світом. Мені хотілося б – як вірянину, а не як депутату – щоби і моя Церква так само поступово починала думати над тим, аби святкувати з іншими православними церквами європейськими, з іншими християнськими конфесіями саме в цей день», – вважає народний депутат Олександр Бригинець (фракція «Блоку Петра Порошенка»).

Серед авторів законопроекту – декілька близьких соратників секретаря РНБО Олександра Турчинова, який сам є протестантом. Саме він рік тому закликав розглянути питання про перехід у відзначенні церковних свят з юліанського на григоріанський календар.

«Цей законопроект, серед іншого, може запровадити дискусію з приводу того, чи варто нам і надалі залишатися в лоні релігійних традицій «русского мира». Мені здається, ми повинні зробити крок від того світу і, нарешті, прийти до Європи – не лише у світському житті, але й у відзначенні релігійних свят», – наголошує народний депутат Олександр Сочка (фракція «Народний фронт»).

Політичні аргументи і релігійна парадигма

Представники православного та греко-католицького духовенства не заперечують проти того, аби зробити 25 грудня вихідним і святковим днем. Проте вони закликають не педалювати дискусію про відмову від святкування релігійних свят за юліанським календарем.

«Почнемо із того, що григоріанський календар не менш застарілий – у ньому також є похибки. Досвід церковної історії показує, що різкий перехід з одного календаря мали наслідком розділення, які часом були дуже болючими», – каже речник УПЦ КП архієпископ Євстратій Зоря.

За його словами, у Грецькій православній церкві після переходу на новий календар, відбулося розділення на «старостильників» та «новостильників». Причому, грецькі православні перейшли не на григоріанський, а на новоюліанський календар.

«У нашому суспільстві, на жаль, і так забагато ліній поділу, протистояння і непорозуміння. І якщо ставити питання руба: оце, мовляв, поганий московський календар, а це – хороший європейський – то це призведе до того, що суспільство вкотре поділиться», – зазначає Євстратій Зоря.

Він вважає, що немає підстав відмовлятися від української традиції лише тому, що свого часу її перейняли в Москві.

Також церковні речники вважають неправильним, що в дискусії довкола цього питання превалюють не духовно-релігійні, а світсько-політичні аргументи.

«Забувають, що Різдво – це не просто дата, а певний дух, святкування чогось дуже важливого. У цих намаганнях змін духовна складова стає другорядною, а має бути навпаки», – наголошує речник УГКЦ отець Ігор Яців.

Зміни можливі, але поспіх зайвий

Натомість координатор громадської ініціативи «За Єдину помісну церкву» Лана Самохвалова зазначає, що серед частини православних вірян та кліру ідея про те, щоби святкувати Різдво 25 грудня має підтримку. Зокрема, саме в цей день відзначає Різдво Константинопольський патріархат, до якого апелюють адепти автокефалії українського православ’я.

«Церква консервативна за своєю суттю, але ієрархів треба підводити до думки, що тут немає нічого страшного», – зазначає Лана Самохвалова.

Речник греко-католицької церкви не виключає, що українські християни східного обряду можуть дійти до зміни дати святкування Різдва.

«Звісно, з позиції суспільної було би добре святкувати усім разом. Українська греко-католицька церква не проти того, щоби вносилися зміни в дату святкування Різдва, але обов’язково це має бути спільним рішенням для всіх традиційних церков. Щоби ці календарні зміни не вносили додатковий поділ між чотирма частинами первісної Київської церкви. Якщо православні підтримають таку ініціативу, то і наша церква також погодилась би», – каже отець Ігор Яців.

Архієпископ Євстратій Зоря також не виключає, що з часом позиція може змінитися, але Церква має внутрішньо прийти до цього рішення.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG