Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 06:58

З огляду на великий резонанс навколо справи матері трьох дітей, яку арештували 7 грудня у Києві через смерть її сина і завдання шкоди здоров’ю дочки, Радіо Свобода звернулося за поясненнями до Уповноваженого президента з прав дитини Миколи Кулеби та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської.

Голосіївський районний суд Києва арештував на два місяці без права застави 20-літню Владиславу П., яка на дев’ять днів залишила без нагляду двох маленьких дітей. Син Вікторії, якому не було ще двох років, помер, а його старшу на рік сестричку лікарям вдалося врятувати.

Прокуратура повідомила, що дії матері кваліфікують «за частино 3 статті 135 Кримінального кодексу України (залишення в небезпеці, що спричинило загибель людини)». За цією статтею Владиславі загрожує до 8 років позбавлення волі, також паралельно розглядається питання про позбавлення її батьківських прав.

Микола Кулеба, Уповноважений президента з прав дитини:

– Ведеться слідство і воно, я сподіваюся, встановить рівень відповідальності усіх дорослих за те, що сталося. Зрозуміло одне: є підстави говорити про злочин, бо одна дитина померла. Добре, що лікарям вдалося врятувати страшу дівчинку, і їй уже значно краще.

Микола Кулеба
Микола Кулеба

Відсамого початку, як тільки представники Служби Уповноваженого з прав дитини приїхали на місце, вони почали опитувати сусідів. І перші покази сусідів були про те, що вони чули плач цих дітей, і з яких показів стало відомо, що також приїжджала поліція, вони постукали, їм ніхто не відчинив, і вони поїхали. Також сусіди казали, що бачили літню жінку, яка приходила, стукала у ці двері, «покрутилася» і пішла.

Поліція спростовує той факт, що вони приїжджали на виклик у період з 28 листопада за цією адресою. Проте поліція підтверджує, що батько цих дітей неодноразово викликав їх раніше через те, що Владислава П. не пускала його до квартири, де були діти

Коли ж поліція почала опитувати сусідів, то вони вже казали, що нічого не чули і не бачили.

Поліція спростовує той факт, що вони приїжджали на виклик у період з 28 листопада за цією адресою. Проте поліція підтверджує, що батько цих дітей неодноразово викликав їх раніше через те, що Владислава П. не пускала його до квартири, де були діти.

Про термін 9 днів стало відомо від самої матері, яка розповіла, що вона залишила дітей і підперла двері 28 листопада, коли пішла відзначати день народження своєї наймолодшої дитини, яку вона народила від свого співмешканця і хрещеного батька її старших дітей.

Слідство все з’ясує, а для нас зрозуміло, що цей випадок має спонукати державу посилити відповідальність дорослих за безпеку і життя людей.

Цей прецедент може слугувати причиною для змін законодавства. У розвинених країнах суворе законодавство й чіткі правила поведінки представників держави у разі підозр про небезпеку для дітей

Цей прецедент може слугувати причиною для змін законодавства. У розвинених країнах суворе законодавство й чіткі правила поведінки представників держави у разі підозр про небезпеку для дітей. Зокрема, батьки не мають права залишати дитину саму, навіть на короткий час залишати дітей без нагляду. Батьків спеціально навчають, як уникнути опіків дітей, як уберегти їх від інших небезпек. Поліцейський може зреагувати, навіть якщо батьки залишили дитину у візочку за вікном свого помешкання у своєму дворі.

​На мою думку, Україні теж треба все зробити, щоб гарантувати безпеку дітей на рівні законодавства.

Треба забезпечити достатню кількість добре навчених соціальних інспекторів

Також, друга, дуже важлива проблема, яку треба вирішити, це забезпечити достатню кількість добре навчених соціальних інспекторів.

Натомість, ми звільнили з роботи 12 тисяч фахівців з соціальної роботи, які мали працювати на попередження подібних ситуацій. Зекономили 300 мільйонів гривень, але ніхто не рахує, скільки грошей іде на те, щоб потім щось робити з наслідками негараздів у родинах – рятувати й лікувати дітей, утримувати їх у спеціальних закладах і інтернатах. На інтернати є гроші, а на соціальних інспекторів немає.

Превенція, попередження завжди потребує менше коштів, аніж подолання наслідків.

Також треба навчати поліцейських, як їм правильно діяти

Також треба навчати поліцейських, як їм правильно діяти у ситуаціях, коли вони мають справу з «сімейними проблемами», щоб вони розуміли, що безпека дітей – це головне.

Непрофесійні дії поліцейських можуть призвести до трагічних наслідків. Нещодавно у Києві була ситуація, коли залишених горе-матір’ю дітей, знайшли і віддали назад цій матері, не повідомивши про це соціальні служби. І потім ці діти загинули

Адже непрофесійні дії поліцейських можуть призвести до трагічних наслідків. Нещодавно у Києві була ситуація, коли залишених горе-матір’ю дітей, знайшли і віддали назад цій матері, не повідомивши про це соціальні служби. І потім ці діти загинули.

Водночас професійні дії поліції – рятують життя дітей. І таких випадків дуже багато.

Коли матеріал готувався до друку з’явилося повідомлення, що у Черкасах сусіди через плач дітей у сусідньому помешканні викликали поліцію і рятувальників. І, як виявилося, недарма:

Тож піднімати професіональний рівень поліцейських, а за непрофесіоналізм – карати.

Якщо не вибудувати систему превенції, яку включатиме в себе систему дій відповідних фахівців – соціальних працівників, учителів, лікарів, поліцейських, – ми кількість безглуздих смертей дітей не зменшимо.

Дуже важлива річ – небайдужість оточуючих

Ще дуже важлива річ – небайдужість оточуючих. Я знаю, що часто люди, які бачать, що поруч діти живуть у небезпечних умовах, переживають за це, навіть намагаються допомогти, але не звертаються у соціальні служби чи в поліцію. Бояться, що матимуть неприємності від державних служб і від цих сусідів чи знайомих, які неналежно дбають про своїх дітей.

Я звертаюся до таких людей: я вас розумію, але тут немає іншого виходу, як писати заяву до соціальних служб, звертатися в офіс Уповноваженого з прав дитини у разі підозр, що є пряма загроза здоров’ю чи життю дитини, викликати поліцію. Краще це зробити, аніж не зробити і втратити шанс врятувати дитину.

Валерія Лутковська, уповноважений Верховної Ради України з прав людини:

Закон «Про Національну поліцію» чітко передбачає, що навіть право на приватність і право на володіння своєю власністю може бути перерване, якщо необхідно врятувати життя

– Поки оцінити саме цю справу важко, але я обов’язково буду аналізувати цю ситуацію з точки зору дій поліції. Сьогодні закон «Про Національну поліцію» чітко передбачає, що навіть право на приватність і право на володіння своєю власністю може бути перерване, якщо необхідно врятувати життя. Тобто, закон передбачає, що поліція має задля рятування життя увійти у будь-яке помешкання.

Як я розумію, це попередні висновки, не було чітких ознак того, що ця сім’я потребує певного соціального супроводу чи певної уваги з боку органів державної влади. Це з’ясувалася тільки у зв’язку зі смертю дитини і з тим, що життя другої дитини потрапило під загрозу. Тобто, до цього підстав стверджувати, що соціальний супровід мав бути застосований до цієї сім’ї з метою збереження життя дітей, думаю, що не було.

Має бути алгоритм тих дій, які мають дозволити державному органу, тільки у тих випадках, коли є ознаки загрози життю, втручатися у непорушні права людини, заходити в приватне помешкання і рятувати життя дитини

Тому навіть якби у нас сьогодні була ювенальна юстиція, навряд чи органи цієї ювенальної юстиції дізналися б про таку необхідність втручання. Тут інша ситуація. Тут має бути алгоритм тих дій, які мають дозволити державному органу, тільки у тих випадках, коли є ознаки загрози життю, втручатися у непорушні права людини, заходити в приватне помешкання і рятувати життя дитини.

Тож, перше – це безперешкодний доступ органів правопорядку до місця, де дитині загрожує небезпека.

Далі, поліція має діяти з огляду на обставини. Адже мати чи той, хто опікується дітьми, може втратити свідомість на вулиці, потрапити до лікарні, а діти при цьому залишились без догляду. Відповідно, тоді мають включитись служби, які подбають про дітей. Вони мають усе перевірити, дізнатися про інших родичів, повідомити лікарів. Дитина має бути поміщена або до лікарні, або до відповідних центрів для того, щоб перечекати у безпеці важкий для неї і для матері час.

Якщо ж ситуація інша, і дитина потрапила у небезпеку з вини матері чи батьків, то мають включатись інші механізми. Мають вирішуватися питання відповідальності матері, а друге – чи може вона взагалі виконувати материнські обов’язки.

Валерія Лутковська
Валерія Лутковська

Якщо батьки свідомо піддають життя і здоров’я дитини загрозі, то вирішується питання позбавлення їх батьківських прав. Держава бере дітей під свою опіку і поміщає їх до спеціальних інституцій, де вони можуть отримати шанс знайти нову родину.

Якщо ж говорити про цей конкретний випадок, коли маленькі діти 9 днів були залишені матір’ю без догляду, то, на жаль, не можна сказати, що це щось виняткове. Є багато родин, у яких діти живуть в умовах, які можна визначити як погані, або навіть як небезпечні, для їхнього психічного й фізичного здоров’я. Як правило, у таких родинах батьки зловживають алкоголем чи наркотиками. Такі родини потребують належного соціального супроводу, а соціальних працівників немає.

Мене лякають ідеї, які лунають з боку уряду. Мова йде про намір створити «армію» соціальних інспекторів

З огляду на це, мене лякають ідеї, які лунають з боку уряду. Мова йде про намір створити «армію» соціальних інспекторів, які будуть займатися верифікацією, тобто перевіркою інформації, яку люди надають для отримання соціальних пільг і субсидій. Натомість, немає позиції держави, стосовно того, що соціальний інспектор має здійснювати турботу за родиною і нести відповідальність за збереження життя, здоров’я, психологічного здоров’я дитини у неблагополучній родині.

Потрібна ювенальна стратегія держави – стратегію держави
стосовно малолітніх

Потрібна ювенальна стратегія держави – стратегію держави стосовно малолітніх. Адже якщо держава розуміє, що дитина – це майбутній громадянин, майбутній член суспільства, майбутній платник податків і так далі, то держава має бути зацікавлена у тому, щоб ця дитина була здорова фізично, психологічно, добре розвивалася й росла.

Держава має подбати, щоб були добре підготовані соціальні інспектори, які вміють розпізнавати проблеми в сім’ї, які вміють ці проблеми вирішувати, й знають алгоритм дій у різних небезпечних для дитини ситуаціях

Тож держава має подбати, щоб були добре підготовані соціальні інспектори, які вміють розпізнавати проблеми в сім’ї, які вміють ці проблеми вирішувати, й знають алгоритм дій у різних небезпечних для дитини ситуаціях. Також учителі й вихователі дитячих садків мають уміти розпізнавати проблеми в родині через поведінку дітей. Мають бути центри, де жертви домашнього насильства можуть пожити певний час, поки ситуація не покращиться або не вирішиться в кращий бік для них.

Ми маємо хорошу новину – вже в першому читанні ухвалений закон, який дозволяє Україні ратифікувати Стамбульську конвенцію про подолання всіх форм домашнього насильства. Сподіваюся, що закон ухвалять до кінця року. Він розширює понятійний апарат, виробляє нові механізми, яким чином має реагувати держава і соціальні служби, і органи правопорядку, і органи правосуддя.

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG