Доступність посилання

24 Серпень 2017, Київ 02:26

Кібервійна у «ЛНР»: хто хоче замінити Плотницького?


Втажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький

Відчутних ударів із кіберпростору зазнає останнім часом ватажок угруповання «ЛНР» (визнаного терористичним в Україні) Ігор Плотницький. До вже звичних звинувачень у розкраданні гуманітарки і співробітництві з українськими олігархами додалися підготовка до «здачі» так званої «республіки» Україні та робота на українські спецслужби. Такі публікації поширюється цілою організованою мережею акаунтів у соцмережах і на блогових платформах.

Є значна кількість людей, які у соцмережах виступають проти сьогоднішньої «влади» в угрупованні «ЛНР». Вони критикують Ігоря Плотницького як «ідейні новороси». Його самого і його оточення лають із імперських російських позицій, з позицій непримиренних супротивників «хунти», «нацистів» і взагалі «колишньої України».

Топ-блогерами такого штибу є, наприклад, Ігор Стрєлков-Гіркін та Олександр Жучковскій. Є й багато дрібніших «зірок» та купа рядових противників Плотницького. Серед цих авторів є група блогерів, котрих можна об’єднати за низкою ознак.

Вони часто видають записи, де посилаються на інсайдерську інформацію, підкреслюють особисте знайомство з ключовими фігурами угруповання «ЛНР», викладають скани документів, до яких у сторонньої людини доступу бути не може. У них схожі стиль письма та манера дискутувати у коментарях до дописів.

Мережа «антиплотницьких» тролів

Вони охоплюють усі популярні в Україні й Росії соціальні мережі (у першу чергу, «Вконтакте», Facebook) та блогові платформи. Є ці автори у традиційному багатовекторному LiveJournal, на ліберальну аудиторію працюють у блогах на сайті «Відкритої Росії», на «імперців» розрахована активність у мережі Cont.ws («Конт» – скорочення від «Континенталіст»).

Перелічимо деякі з акаунтів. На «Конті» це Nemezida-LNR, blagoyglas, Alex Shermann, Василий Тёркин, lesi. На «Відкритій Росії» – наприклад, Омар Курбанов (зараз цей акаунт зупинений і профіль переглянути неможливо, проте пости автора доступні з пошуку Google), Борис Ростов . У LiveJournal, приміром, justice999.

Ці акаунти пов’язані взаємними перепостами та коментарями. Загалом для соцмереж це не дивно, але через низку інших ознак складається враження про централізоване поширення інформації.

Адже головним чином вони спрямовані на викриття злочинів Ігоря Плотницького та його оточення. У переліку його «смертних гріхів» – на рівні з убивствами незручних йому «лідерів ополчення» (від Бетмена-Бєднова до екс-«прем’єра ЛНР» Ципкалова) та розкраденням гуманітарки – продаж «молодої республіки» українським олігархам і підготовка до «здачі» її Україні.

А найголовніше – саме їхні меседжі виходять в офлайн через федеральні випуски найбільш тиражних газет Росії – «Московського комсомольця» та «Комсомольської правди».

«Наживаються на стражданнях дітей»

Інформаційна війна ведеться за всіма правилами ефективної пропаганди. Головний кейс цієї осені (окрім придушення Плотницьким вересневого «заколоту») – монополізація «главою ЛНР» ринку ліків та урізання фінансування медицини окупованої частини Луганщини.

Монополія на поставки медикаментів, мовляв, призвела до дефіциту ліків, росту цін та великої кількості несертифікованих препаратів у «ЛНР». Це, як і зменшення асигнувань на охорону здоров’я, означає нові страждання для людей на непідконтрольній уряду території. А вигоду отримують нібито особисто Ігор Плотницький та пов’язані з ним «укроолігархи» – зокрема, буцімто, мільярдер-утікач Сергій Курченко.

Перші публікації цієї мережевої фронди вийшли наприкінці серпня та у вересні. А найбільший медіа-сплеск відбувся вже у листопаді. У згаданих блогах пішли пости про страждання дітей («Мінохоронздоров’я ЛНР» виділяє на харчування дітям із особливими потребами, які перебувають у «Домі дитини», 18,57 рублі замість необхідних 140 рублів)

А з іншого боку по Плотницькому вдарила «Комсомольська правда» – у статті «Операція «Пілюлькіни».

«Ні для кого не є секретом, що «ЛНР» стрясає низка корупційних скандалів, пов’язаних із найближчим оточенням Ігоря Плотницького. Майже кожна сфера, що становить економічний інтерес, управляється людьми глави «ЛНР». Як результат – тіньова економіка, високі ціни, порівняно з сусідніми регіонами, і абсолютна недоторканність наближених до Плотницького. Ринок медикаментів, на перший погляд, не є таким привабливим, як, наприклад, галузь паливно-мастильних матеріалів. Але всьому свій час, а час зайнятися ринком фармацевтики настав для Ігоря Венедиктовича в серпні 2016 року», – зокрема йдеться у статті.

Для кого ллється компромат

На диво, в українських медіа цей скандал майже невідомий, хоча багато ЗМІ пильнують за процесами по той бік лінії розмежування. Утім, головними адресатами кампанії з дискредитації Плотницького, вочевидь, є представники російської влади, які приділяють велику увагу медіа-простору – автори концепції гібридної війни, отці «ольгінських тролів».

І меседжі, як виглядає, доходять за призначенням. Першим вересневим «вкидом» про ринок медикаментів у мережі тролів була стаття «Фіона Тейцман та її осел Соляник» (йдеться про «міністра охорони здоров’я ЛНР» Ігоря Соляника, однофамільця головлікаря евакуйованої Луганської обласної лікарні). І одразу ж керівник «адміністрації глави ЛНР» Ірина Тейцман кинулася виправдовуватись через «офіційне» інформагентство «ЛуганскІнформЦентр». Вочевидь, у кремлівських кураторів виникли запитання.

Ірина Тейцман
Ірина Тейцман

Крім Ірини Тейцман анонімні борці з «режимом Плотницького» зливають компромат на інших «посадовців» угруповання. На подругу Тейцман, директора «державного» підприємства «Фармація» Венеру Насирову, тамтешнім «МДБ» нібито було відкрито «кримінальну справу» за розкрадення 85 мільйонів рублів. Вона начебто визнала провину, але Плотницький передав справу до «Генпрокуратури ЛНР», яка розвалила провадження.

Ознакою роботи Плотницького «на Україну» ці блогери називають діяльність «міністерства юстиції», яке очолює Сергій Козьяков. Крім прикладів «законотворчості в інтересах укроолігархів», свідоцтвом зв’язків із українськими спецслужбами нібито є те, що один із керівників Національної академії прокуратури України Ігор Козьяков начебто є дядьком «міністра юстиції ЛНР».

У більшості випадків неможливо судити про достовірність викладеного компромату – щонайменше у тому, що стосується закулісних ігор у так званій «ЛНР» та схем тіньового бізнесу. Проте можна проаналізувати меседжі цих блогерів.

Так хто ж «хороші хлопці»?

Після вивчення великої кількості текстів виглядає так, що всі їхні негативні персонажі не стояли біля витоків «руської весни», а «пересиділи бойові дії в Україні». Зараз завдяки корупції вони збагачуються на стражданнях простих людей.

Багатьох із них маркують ксенофобськими прізвиськами. Наприклад, «генпрокурор ЛНР» Заур Ісмаїлов у публікаціях блогерів проходить як «генеральний шашличник», відповідно, «генпрокуратура» – «геншашличниця», її співробітники – «шашличники». Грузини Реваз Чхетіані і Мераб Надірашвілі (керівники луганських центру «АнтиСНІД» і онкодиспансеру), які нібито допомагають «розпилювати» медичний бюджет, – «гірські ослики», «хурджунчікі». Є й антисемітські натяки – щодо Ірини Тейцман та слідчого «геншашличної» Давида Каца: «…це Давид Кац (ми не приколюємось, люди з таким іменем та прізвищем існують)».

Отже, якщо робити висновки від протилежного, можна уявити і портрет «хороших хлопців», які врятували б так звану «республіку» від краху. Вони мали б стояти біля витоків угруповання «ЛНР» від часів «референдуму» 11 травня 2014 року і залишатися відданими ідеям «Новоросії»; не бути помічені у зв’язках із олігархами; бути супротивниками корупції. «Слов’яни», звичайно ж.

Під ці критерії ідеально підходять представники так званої «Арміі Юго-Востока», якою керували перший «глава ЛНР» Валерій Болотов, «екс-спікер Народної ради ЛНР» Олексій Карякін та «екс-прем’ер-міністр» Геннадій Ципкалов (усі – зі Стаханова). Ципкалов загинув за загадкових обставин після допиту «генпрокуратурою» щодо заколоту проти Плотницького. Карякін тоді встиг втекти до Росії, де останні два роки вже перебуває Болотов.

До речі, Карякін веде активне життя у соцмережах, коментує події і дає оцінки у російських ЗМІ. Ось промовистий заголовок до новини з його коментарями: «Глава ЛНР Плотницкий потерял доверие Москвы и жителей республики».

Також «хорошими хлопцями» виглядають «міністерства» внутрішніх справ та «державної безпеки» так званої «ЛНР». «МДБ» очолює Леонід Пасічник. Він, як і ватажки «Арміі Юго-Востока», – зі Стаханова. Отже, можна припустити, що публікація компромату на Плотницького і його оточення – черговий етап у давній війні між рештками «стаханівського» угруповання та ватажком угруповання «ЛНР».

І, ймовірно, скоро ми побачимо, які події на окупованій території спричинить така масована інформаційна атака на Плотницького.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG