Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 11:00

В Україні часто слово фемінізм має негативний підтекст, а що таке сексизм, дехто навіть боїться спитати. Або так боязко: «це щось із сексом пов’язане»? Програма «Молодь плюс» вирішила з’ясувати сам термін і явище.

«Савченко було би чудово зайнятися своїм особистим життям» – депутат Антон Геращенко;

«Я, звичайно, радий, що є гендерна політика, але жінок треба використовувати там, де вони дадуть максимальний ефект. Керувати мужчинами… наш менталітет, думаю, не готовий до цього» – Володимир Чубірко, голова Закарпатської облради;

«Почнеться тепло і в містах українських почнуть роздягатися жінки» – Віктор Янукович.

Ці цитати і є проявом сексизму, тобто упередженого ставлення та дискримінації групи людей через їхню стать або гендерну ідентичність.

Далі ­– топ сексистських тверджень.

№1. В Україні сексизму нема

А й справді в Україні немає сексизму. Чоловіки – заперечують його, жінки – не помічають. За даними дослідження, проведеного Центром Разумкова, 48% жінок і 52% чоловіків вважають, що в Україні не існує дискримінації за ознакою статі. 58% жінок також вважають, що в Україні існує рівність між статями.

Тож виходить, що чоловіки і жінки живуть в полоні однакових гендерних стереотипів і ролей. Тобто, більшість жінок вважає, що саме і лише вони повинні готувати борщ, ну, й чоловіки – не проти.

​Крім того, численні дослідження більшості країн світу доводять: жінки на тих же посадах дуже часто отримують меншу зарплату, ніж чоловіки.

№ 2. Жінка має сидіти вдома

Пересічна українська дівчина повинна: мріяти про принца на білому коні, няньчити двійко-трійко дітей, бути берегинею домашнього затишку.

Принаймні, так думають укладачі посібника для школи «Сімейні цінності». Чи досягли б успіху жінки, якби вивчили його на відмінно?

№ 3. Існують жіночі і нежіночі професії

Ще 20 років тому ці професії вважалися чоловічими. А зараз жінка поліцейська, військова, політик – не викликають жодного подиву.

Так, на початку 90-х у Верховній Раді було 2,2% жінок, зараз – 12%. У країнах ЄС жінок у парламентах в середньому удвічі більше (29%). А у Швеції, Фінляндії, Іспанії – понад 40%.

Водночас в обіг ще не увійшли феменітиви – професорка, космонавтка, канцлерка, борчиня чи продавчиня. А використання таких слів як «президент», «прем’єр-міністр», «ректор» та подібних не дають змоги зрозуміти, про чоловіка чи жінку йде мова, оскільки вживається форма суто чоловічого роду.

№4. Жінка – лише сексуальний об’єкт

Жінка має носити глибоке декольте, коротку спідницю та високі підбори – заради того, щоб привабити чоловіка. Це все – для чого вона живе. Байдуже, професіонал чи ні – головне, що симпатична чи з хорошою фігурою. Так само й чоловіки – вони мають гарно заробляти і бути мужніми.

Це чіткий поділ на гендерні ролі і конкретні характеристики. І він, дійсно, стосується не лише жінок, але й чоловіків. «Ти чого вбрався, як дівка?», «Ого, ти пиріг спік?», «Будь сильним, ти ж чоловік!», «Не буть дівкою!» – це такі ж прояви сексизму. А вже якщо батько йде в декретну відпустку, то яких лише епітетів і метафор у свій бік він не наслухається.

Якщо хтось ще сумнівається, чи є сексизм в Україні, просто згадайте, скільки разів ви чули фразу: керівниця на мене накричала – мабуть, ПМС.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG