Доступність посилання

24 Жовтень 2017, Київ 07:16

Резолюція Генасамблеї ООН щодо Криму. Зобов’язання держави-окупанта


«Зелені чоловічки» в Криму, 2014 рік

Генеральна асамблея ООН 19 грудня на 71-й сесії ухвалила резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)». Текст документа внесла українська делегація, на пленарному засіданні про нього висловився заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця. З протестом виступив представник Москви. За ухвалення резолюції проголосували 70 країн, ще 77 утрималися, а проти виступили 26 делегацій, серед яких – делегації Росії, Вірменії, Білорусії, Китаю, Індії, Сербії, Узбекистану та інших країн.

На засіданні Генеральної асамблеї ООН 19 грудня ухвалили резолюцію про права людини в анексованому Росією Криму. За український проект проголосували 70 держав-членів ООН, проти проголосували 26, утримались – 77 членів.​

Результати голосування за резолюцію про права людини в Криму, 19 грудня 2016 року
Результати голосування за резолюцію про права людини в Криму, 19 грудня 2016 року

Заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, який виступав на засіданні, закликав держави-члени ООН голосувати за українську резолюцію.

«Ті, хто страждає від рук окупаційного режиму в Криму, налякані і безпорадні. Вони живуть без будь-яких шансів захистити свої права, протестувати або бути почутими. Україна докладе всіх зусиль, щоб змусити Російську Федерацію забезпечити дотримання її обов'язків як окупаційної влади відповідно до міжнародного права, а також для забезпечення безпечного і безперешкодного доступу міжнародних правозахисних механізмів на тимчасово окупований півострів для здійснення моніторингу та звітності про ситуацію відповідно до їхнього мандату», – сказав Кислиця.

Держави, що голосували за резолюцію
Держави, що голосували за резолюцію

Президент України Петро Порошенко вітає ухвалення на пленарному засіданні Генеральної асамблеї ООН резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».

Президент України Петро Порошенко
Президент України Петро Порошенко

Відтепер резолюція закріплює за Росією статус окупаційної влади та покладає на неї всю відповідальність за брутальне порушення прав людини на тимчасово окупованій території України
Петро Порошенко

«Щиро вдячний усім партнерам за голос на підтримку та участь у підготовці цього важливого документа. Відтепер на найвищому міжнародному рівні дана резолюція закріплює за Росією статус окупаційної влади та покладає на неї всю відповідальність за брутальне порушення прав людини на тимчасово окупованій території України – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь», – наголосив Порошенко у зверненні, поширеному на офіційному сайті президента.

Він вкотре підкреслив, що найефективніший та безальтернативний шлях відновити справедливість – це повна деокупація та відновлення суверенітету України над Кримським півостровом. «Крим – це Україна. Ми продовжуємо боротьбу», – вказав глава держави.

У рамках засідання Третього комітету Генеральної асамблеї ООН 15 листопада було ухвалено проект резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)», ініційований Україною. Вперше в документах ООН Росія була названа «державою-окупантом», а Крим і Севастополь – «тимчасово окупованою територією».

15 грудня міжнародна правозахисна організація Amnesty International звинуватила Росію в систематичному переслідуванні кримськотатарської громади з моменту анексії півострова в 2014 році.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

За тиждень до голосування в ООН «постійний представник Криму» при президентові Росії Георгій Мурадов висловлював сумнів щодо можливості ухвалення резолюції. «Я сумніваюся, по-перше, що вона буде ухвалена. По-друге, сумніваюся, що її можна зберегти в тому вигляді, в якому вона є, тому що тут багато речей абсурдних і не підтверджених нічим, в тому числі щодо порушень прав кримськотатарського населення», – заявив Мурадов. Чиновник помилився, Третій профільний комітет ООН підтримав український проект резолюції, а Генасамблея рішення підтвердила.

Георгій Мурадов
Георгій Мурадов

Україна внесла текст резолюції про права людини в Криму на розгляд профільного комітету ООН ще в першій половині листопада, заявивши, що співавторами тексту є 38 делегацій. Через кілька днів комітет резолюцію схвалив, і більшість ЗМІ помилково написали, що її схвалила ООН, хоча це не зовсім коректно: голосування на Генасамблеї не було. Однак зазвичай результати голосувань в обох структурах рідко відрізняються. Так сталося і цього разу.

Текст резолюції починається з нагадування про ухвалене в березні 2014 року рішення ООН, яке підтверджувало приналежність Криму Україні, а «референдум», який на півострові провела Росія, називало нечинним. Тут «знову підтверджується невизнання анексії». Ця преамбула викликала досить поширену критику у цілої низки делегацій, які брали участь в голосуванні. Йшлося про те, що в резолюцію про права людини були включені такі політичні поняття, як «анексія», «територіальна цілісність».

Деякі країни вважали, що це політизує розмову про права людини. Делегація Казахстану, яка проголосувала проти резолюції, пояснила своє рішення таким чином: «Казахстан не заперечував проти резолюції, ми заперечуємо проти політизації питання про права людини в цілому. Казахстан проти вибірковості в оцінці ситуації з правами людини і використання прав людини як інструменту тиску на держави-члени в політичних цілях. Тому позиція Казахстану відображена в голосуванні щодо резолюції про територіальну цілісність України (27 березня 2014 року – ред.). Наше голосування щодо резолюції про права людини в Криму не відображає нашу позицію про його статус».

Таке ж пояснення ще раніше дав представник МЗС Білорусії Дмитро Мирончик, який заявив, що резолюція щодо ситуації з правами людини в Криму не має стосунку до питання про українські території, щодо яких позиція Білорусі не змінилася. Зрозуміло, що українська сторона не могла не згадати про анексію в тексті резолюції, але частину країн це відлякало.

Дмитро Мирончик
Дмитро Мирончик

Серед прикладів погіршення ситуації з правами людини на півострові в резолюції вказано конкретно лише заборону Меджлісу кримськотатарського народу, який був визнаний «екстремістською організацією» «рішенням» підконтрольного Росії Верховного суду Криму в квітні 2016 року. Ще вказується на факт призову кримчан в армію. Без конкретики перераховуються позасудові вбивства, викрадення, насильницькі зникнення, політично мотивовані переслідування, дискримінація, утиски, залякування, насильство, довільні затримання, тортури і жорстоке поводження з затриманими, їх переведення з Криму до Російської Федерації, а також нехтування свободою висловлення поглядів, релігії або переконань і правом на мирні зібрання. Окремим пунктом резолюції вітаються зусилля ООН у забезпеченні доступу до Криму незалежних спостерігачів.

Від Росії автори резолюції зажадали «дотримуватися всіх своїх зобов'язань, відповідно до чинного міжнародного права як держави-окупанта», «звільнити українських громадян, які були незаконно затримані і засуджені без дотримання елементарних норм справедливості», створити умови для роботи правозахисників і журналістів на півострові, скасувати рішення щодо визнання Меджлісу «екстремістською організацією» і взагалі дотримуватися прав людини. Управління Верховного комісара ООН, ухваливши резолюцію, взяло на себе зобов'язання скласти докладну доповідь про порушення прав людини в Криму. Інших конкретних підсумків резолюція не передбачає.

Постійні обшуки і арешти серед кримських татар також регулярно стають предметом обговорення серед українських правозахисників. Однак, здається, ніхто з них не брав участі в підготовці проекту резолюції. Одразу після її ухвалення в комітеті з критикою висловилися Тетяна Печончик з київського Центру інформації про права людини і Флоріан Ірмінгера з женевського Human Rights House Network. Дві головні претензії правозахисників – в тому, що серед відповідальних за погіршення ситуації з правами людини на півострові в резолюції не названі ще два фігуранти, «ті, хто виконує накази системи, агенти фактичної «влади» Криму», і, власне, сама Україна.

«Об'єктивна резолюція повинна була б засудити громадянську блокаду Криму і будь-які майбутні спроби подібних акцій. Також в документі повинна бути згадана відповідальність України за ускладнення доступу до Криму для іноземних журналістів, правозахисників, адвокатів», – називають недоліки резолюції правозахисники.

Останнє дійсно дивує, враховуючи, що в резолюції особливе місце приділяється проханню до міжнародного співтовариства і вимозі до Росії забезпечити роботу спостерігачів і журналістів в Криму. Ставлення до кримчан в українських банках правозахисники називають дискримінацією і вказують, що через постанову про заборону ввезення в Україну цілого списку речей переселенці, які змушені переїжджати, залишають в Криму буквально все, що у них було. Було б дивно очікувати, що державний апарат, який підготував резолюцію, раптом вкаже і на власні недоліки, але київські правозахисники вважають, що ухвалення документа – це «також можливість закликати країну до дотримання її власних зобов'язань перед своїми громадянами, а також її справжнього, непідробного бажання реагувати на порушення прав людини і наслідки окупації Криму».

У голосуванні Генасамблеї ООН голоси тих, хто утримався, а таких було більше ніж тих, хто схвалили, не рахуються. Необхідно лише, щоб число «за» було більше, ніж «проти». Ухвалення резолюції, яка фіксує порушення прав людини в Криму, – це, звичайно, перемога української дипломатії. При цьому навряд чи вона принесе якийсь результат, крім декларації, з якою і так всі згодні.

Росія не бажає навіть обговорювати свої зобов'язання як держави-окупанта, не вважаючи себе такою. Після того, як Міжнародний кримінальний суд в Гаазі визнав дії Росії в Криму окупацією, у відповідь Росія заявила про те, що виходить з-під його юрисдикції. Фокус уваги російської дипломатії змістився в бік Близького Сходу. За весь день засідання Генеральної асамблеї ООН 19 грудня офіційна відповідь зовнішньополітичного відомства Росії була тільки щодо однієї ухваленої резолюції – щодо ситуації в Сирії.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG