Доступність посилання

26 Червень 2017, Київ 06:29

Чи поховає Путін Леніна в соту річницю більшовицького перевороту?


Забальзамоване тіло Володимира Леніна, виставлене в Мавзолеї. Москва, 1993 рік

Стів Ґуттерман

Президент Росії Володимир Путін культивує образ царя, однак є людина, нехай вона померла майже сто років тому, яка заважає йому повною мірою стати схожим на всесильних правителів минулого. Спробуємо за допомогою експертів оцінити, чи поховає Путін Леніна цього року, в соту річницю більшовицького перевороту.

Навіть для такого любителя епатажу, як Володимир Жириновський, це виглядало зухвало: отримавши з рук президента Володимира Путіна орден «За заслуги перед Вітчизною», він, піднявши руки, продекламував в Катерининському залі Кремля: «Боже, царя храни! Царюй на славу нам! Царюй на страх ворогам, цар православний! Боже, царя бережи!».

Реакції Путіна на відео не видно. Церемонія нагородження відбулася у вересні 2016 року, невдовзі після того, як «Єдина Росія» домоглася найкращого в своїй історії результату на виборах до Держдуми Росії, які жорстко контролював Кремль. Це дозволить партії змінювати Конституцію, щоб, наприклад, зняти будь-які тимчасові обмеження президентських повноважень і дозволити Путіну довічно залишатися на посаді.

Важко сказати, чи був імперський гімн експромтом Жириновського чи побажанням Кремля, проте він добре поєднується з образом російського царя, який Путін старанно вибудовує вже 17 років. Зусилля з його створення видно і в стратегії, і в деталях – від розкішних кремлівських інтер'єрів і в літній резиденції в Сочі до несподіваних указів і відставок та багатогодинних «прямих ліній». Складається враження, що Путін хоче бути єдиною надією росіян, вигідно відрізняючись від малодушних олігархів і байдужих бюрократів.

У зовнішній політиці йому теж властива майже царська самовпевненість, особливо під час третього терміну. Захоплення українського Криму в Кремлі подали як «відновлення історичної справедливості» і «повернення завоювань Катерини II». Західним лідерам кинули виклик: Росія посилює свій вплив як в Європі, так і за її межами.

Володимир Путін (зліва) нагороджує депутата Держдуми Володимира Жириновського орденом «За заслуги перед Вітчизною». Москва, 22 вересня 2016 року
Володимир Путін (зліва) нагороджує депутата Держдуми Володимира Жириновського орденом «За заслуги перед Вітчизною». Москва, 22 вересня 2016 року

Однак в образі Путіна-царя є вада, яку важко приховати, – біля самих стін Кремля на Красній площі стоїть мавзолей з забальзамованим тілом Леніна, за наказом якого розстріляли царську родину. Це не дає накреслити пряму лінію від царів до Путіна, який народився в радянську епоху в місті, який мав ім'я Леніна, і 16 років прослужив в КДБ. Під час параду 9 травня несумісність образів Леніна і Путіна-царя особливо кидається в очі: мавзолей ховають за декораціями, а президент звертається з урочистою промовою про центральну подію радянської історії – перемогу над фашизмом.

Революції – зло?

Створюючи нову Росію, Путін багато запозичує як з царської, так і з радянської епохи. Його часто критикують за повернення до радянських – і навіть сталінських – методів заради зміцнення влади. Однак він більше зробив для того, щоб поєднати свій образ з довгою епохою російської монархії, ніж з відносно коротким і вкрай строкатим радянським періодом. До того ж, 70 суворих років радянської влади почалися з повстання, а Путін вважає повстання головною загрозою своєму режиму.

«Уже багато років складається думка, що моделлю для наслідування слід зробити не радянський час, а царську Росію, – говорить Марк Ґалеотті, провідний політичний аналітик Інституту міжнародних відносин в Празі. –– Я не можу не запитати себе: якщо Путін називав розвал СРСР «найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття», то чи не скаже він коли-небудь те ж саме і про 1917-й?»

Заклики поховати тіло Леніна звучать не так рідко, і відомий своїм прагматизмом Путін, цілком можливо, вже давно розглядає таку можливість. Сота річниця більшовицького перевороту виглядає цілком логічним приводом. Щонайменше це буде сигнал суспільству: революції – зло. Путін вже критикував Леніна в січні 2016 року за те, що той заклав «атомну бомбу під будинок, який називається Росією», і засудив репресії більшовицького уряду.

Інші пішли ще далі. Нині депутат Держдуми Росії, а в минулому призначений Кремлем «прокурор» Криму Наталя Поклонська назвала Леніна, Гітлера і Мао Цзедуна «нелюдами ХХ століття». Російський ультранаціоналіст Жириновський запропонував перейменувати Ленінський проспект в Москві на честь Івана Грозного.

Володимир Путін виступає з промовою на Параді Перемоги. Червона Площа, Москва, 9 травня 2016 року
Володимир Путін виступає з промовою на Параді Перемоги. Червона Площа, Москва, 9 травня 2016 року

Виступаючи 1 грудня 2016 року з посланням до Федеральних зборів, Путін зазначив, що результат у всіх переворотів один – «людські трагедії і жертви, занепад і руйнування» – і закликав не спекулювати «на трагедіях, які торкнулися практично кожної сім'ї в Росії».

Страх Путіна перед революцією частково викликаний тим, що за останні 13 років у результаті народних повстань була скинута влада в трьох колишніх радянських республіках – Грузії, Киргизстані та Україні. Російські керівники вважають, що вони були спровоковані Сполученими Штатами.

Чинник Комуністичної партії

На думку аналітиків, Путін був вкрай стурбований вуличними протестами в Москві в грудні 2011 року, викликаними його рішенням знову балотуватися на президентську посаду, а також численними даними про фальсифікації на парламентських виборах. Путін перечекав протести і, повернувшись до Кремля в травні 2012-го вже на шестирічний термін, зробив рішучі кроки для розправи над незгодними.

Зараз Путін готується до наступних президентських виборів, запланованих на травень 2018 року. Очікується, що він візьме в них участь і переможе. Однак його подальше майбутнє буде туманним. Конституція забороняє йому балотуватися на третій термін в 2024 році, коли йому виповниться 71 рік.

Поховання тіла Леніна за кілька місяців до виборів вдихнуло б енергію в жорстко контрольований політичний процес. Крім того, це допомогло б Путіну відвести потенційну загрозу з боку Комуністичної партії, яка, на думку професора Марка Ґалеотті, залишається єдиною незалежною політичною силою в Росії і здатна відродитися з приходом нового покоління лідерів та прихильників. «Це дало б усім зрозуміти, що у Кремля все під контролем, що він рухається вперед, а про минуле час забути», – каже західний оглядач.

Акція на честь 99-річчя Більшовицької революції. Москва, 7 листопада 2016 року
Акція на честь 99-річчя Більшовицької революції. Москва, 7 листопада 2016 року

Ба більше, поховання тіла Леніна підкреслить історичну роль Путіна як правителя, який порвав з радянським минулим. Він міг би замінити Леніна як батьківську фігуру і таким чином згуртувати росіян навколо всеосяжної національної ідеї, чого йому досі не вдавалося.

З практичної точки зору, це підготувало б ґрунт для внесення змін до Конституції або менш офіційних кроків, які дозволили б йому залишитися при владі після 2024 року. Якщо Путін захоче зійти з авансцени і збільшити роль інститутів в політичній системі Росії, то позбавлення від Леніна стане символічним поштовхом для цього.

Влада і «джин з пляшки»

Однак є й ризики. Заклики до поховання тіла Леніна зазвучали відразу ж після розпаду СРСР в 1991 році. У 2013, згідно з опитуванням російського «Левада-центру», лише 25% росіян вважали, що Ленін повинен залишитися на Красній площі. Однак в Кремлі завжди боялися образити тих, хто ностальгує за радянським минулим, і не хотіли дратувати комуністів, які незмінно виявляються другий за величиною парламентською партією, крім виборів 1995 року, які вони виграли.

Більшовики боялися оприлюднити місце поховання Миколи II і його сім'ї, розстріляних в підвалі будинку Іпатієва в липні 1918 року, щоб їх не оголосили мучениками і не зробили символами протесту. Аналогічним чином пострадянські керівники не хотіли виносити тіло Леніна з мавзолею, щоб не дати додаткових аргументів лівим критикам Кремля.

Путін буде уникати будь-яких кроків, які можуть «випустити джина з пляшки», зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода Анна Арутюнян, автор книги «Загадка Путіна: всередині російського культу влади». – Такий емоційно заряджений жест може дати протилежний ефект і збільшити підтримку Комуністичної партії, а не знизити її».

Втім, як вважає Марк Ґалеотті, російський уряд може послабити ці загрози, заявивши, що поховання тіла Леніна є останнім боргом перед людиною, що зіграла важливу роль в історії Росії, – неважливо, позитивну чи негативну.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG