Доступність посилання

21 Липень 2017, Київ 11:34

Як вирішувати мовні конфлікти у часи кризи та війни?


Ілюстраційне фото. Пікет біля Конституційного суду України, який розглядає конституційність «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 17 листопада 2016 року

Мовне питання закладає ще одну лінію поділу, яка породжує як побутові конфлікти, так і політичне протистояння, зауважують експерти. Російськомовні проукраїнські активісти обстоюють своє право зватися патріотами. У свою чергу україномовні активісти готові боронити своє право на обслуговування українською у приватних закладах та державних установах. Чи існують межі відстоювання прав української мови, чи варто і як саме вирішувати мовні конфлікти у часи кризи та війни?

Дитяча письменниця Лариса Ніцой нещодавно опублікувала у Facebook допис, у якому описала інцидент, що трапився з нею в одному з київських магазинів. За її словами, продавчиня обслуговувала російською та не реагувала на чотири «лагідні», «ніжні» та «ввічливі» прохання перейти на українську. Реакція Ніцой була такою: «Я згрібаю здачу і швергицяю в продавчиню».

В Україні ігнорують україномовних покупців – Ніцой

Як розповіла письменниця Радіо Свобода, менеджер магазину перепросила за таку поведінку продавчині. Публікація ж історії в соцмережі, за словами Ніцой, має привернути увагу суспільства до невирішеного мовного питання.

«У нас в країні ігнорують мову україномовних покупців, користувачів у ресторані, у перукарні. Це не україномовні доходять до конфліктного рівня. Здається, що це я створила конфлікт, а його насправді створила продавчиня, яка вперто ігнорувала моє прохання. І так у переважній більшості випадків», – сказала письменниця у коментарі Радіо Свобода.

Лариса Ніцой
Лариса Ніцой

На її думку, представники нацменшин повинні мати право спілкуватися, читати книги та слухати музику своїми мовами. Однак, стверджує письменниця, потрібен закон, який забезпечить право україномовних на телебачення українською мовою, обслуговування в магазинах, ресторанах та державних установах.

Допис Лариси Ніцой викликав як схвальні коментарі, так і критику. Зокрема, Роксолана Процьків написала, що після інциденту не хоче, аби її діти вивчали твори Ніцой у шкільній програмі.

«Маю сумніви, що майстриня слова, яка настільки непереконливо володіє українською, що аж мусила була вдатися до мови пожбурених копійок, може бути корисною моїм дітям», – зазначила вона.

Процьків відмовилася від дальших коментарів щодо ситуації, але у розмові з Радіо Свобода підтвердила наміри повідомити адміністрацію школи, що її діти не вивчатимуть творів авторки.

Підтримку такого способу розв’язання мовних конфліктів у побутових ситуаціях висловлюють коментатори Facebook-спільноти «И так поймут», яка вже має понад 21 тисячу підписників. Щоправда, в описі спільноти зазначається: її члени не вдаються до жодних агресивних методів, що суперечать законам України.

Досвід у відстоюванні права на українську мову в побуті має і львів’янин Святослав Літинський, який свого часу за допомогою судових позовів «змусив» компанію Samsung ввозити пральні машини з українськими інструкціями, а Міністерство внутрішніх справ – надсилати йому переклади виступів міністра Арсена Авакова українською мовою.

Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

Дверима у «великий світ» є англійська мова – Грицак

А от історик та публіцист Ярослав Грицак вважає, що мовне питання відволікає українців від здійснення реформ. За його словами, антагонізм української та російської може послабити введення в ужиток третьої мови – англійської.

«Я вважаю, що замість того, щоб робити Україну одномовною чи двомовною, нам треба зробити Україну тримовною. Статус російської пов’язаний з тим, що дуже часто вона є єдиним способом входження у великий світ. Нормальним способом є «входження через двері». А цими дверима є англійська мова, – зазначив Грицак. – Більшість наукової та масмедіальної продукції зараз виробляється англійською мовою. Якщо ми введемо це правило, то антагонізм української та російської мов або пом’якшиться, або відійде на другий план».

Ярослав Грицак
Ярослав Грицак

За його словами, рекомендації щодо врегулювання мовного питання вже розроблені, але до них ніхто не прислухається. Зокрема, йдеться про збереження української мови як єдиної державної, а російській дозволити статус регіональної. Однак, стверджує Грицак, таке рішення має ухвалюватися на підставі регіональних референдумів і за наявності кворумів. Регіональні мови при цьому не звільняють від знання української. А от відповідати тією мовою, якою до вас звертаються, вважає історик, має бути просто ознакою гарного тону – як у ресторанах, так і держустановах.

Я вважаю, що кожна лінія внутрішньої боротьби Україну ослаблює

«Я вважаю, що кожна лінія внутрішньої боротьби Україну ослаблює. Для мене найважливішим питанням є зараз не будувати українську націю, а її модернізувати. А модернізація означає реформи, в першу чергу економічні. Я вважаю, що боротьба за мову у нас відбирає увагу й енергію від цих першочергових стратегічних завдань», – сказав історик.

Народний депутат Іван Крулько у Верховній Раді в День української писемності та мови демонструє колезі листівки. Київ, 4 листопада 2016 року
Народний депутат Іван Крулько у Верховній Раді в День української писемності та мови демонструє колезі листівки. Київ, 4 листопада 2016 року

На думку ж політолога Кирила Сазонова із Донецька, мовного конфлікту в Україні немає, в Росії використовують будь-який привід для розхитування ситуації і щоб розсварити українців, зазначив він в ефірі Радіо Свобода.

Кирило Сазонов
Кирило Сазонов

Усі серйозні проекти повинні реалізовуватися стратегічно

«Будь-яка різка дія дає ілюзію ефекту. Усі серйозні проекти повинні реалізовуватися поступово і стратегічно, в тому числі ситуація з мовою. Думаю, років за 10 у нас російською говоритиме значно менше людей», – зазначає політолог.

Пікет Конституційного суду України, який розглядає справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка»
Пікет Конституційного суду України, який розглядає справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка»

Кирило Сазонов стверджує, що держава повинна спрямовувати зусилля на розвиток української мови у побуті через освіту, квоти на музику та фільми, створення українських перекладів і дубляжу.

  • 16x9 Image

    Вікторія Жуган

    Стипендіатка Радіо Свобода 2016-2017. Протягом останніх двох років жила у Києві, де працювала редактором англомовного порталу про Україну Euromaidan Press, а також публікувалася на сайті Еспресо.TV та у польському онлайн-тижневику Kultura Liberalna. Висвітлювала теми українсько-польських відносин, євроінтеграції, українських реформ. До цього Вікторія Жуган стажувалася у польському виданні Gazeta Wyborcza, брала участь у медіа-тренінгах в Україні та за кордоном, навчалася у Польщі та США.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG