Доступність посилання

23 Жовтень 2017, Київ 07:51

Москва провокує українсько-польську «війну пам’ятників», аби зіштовхнути чолами дві сусідні країни – польські оглядачі


Ілюстраційне фото. Знищений пам'ятник вбитим полякам у лютому 1944 року у тодішньому селі Гута Пеняцька, Бродівський район, Львівщина

Варшава – Знищення польського пам’ятника в нині неіснуючому селі Гута Пеняцька (колишнє польське поселення, яке існувало до 1944 року) на Львівщині – не що інше як російська провокація. На різдвяні свята невідомі зруйнували меморіал, встановлений у цьому місці, де в 1944 році німцями та українською поліцією було вбито кількасот поляків. В Україні влада і громадськість гостро засудили цей ганебний акт вандалізму. Тим часом у Польщі кажуть, що завдання цієї провокації – посіяти недовіру між українцями та поляками й спровокувати конфлікти між двома сусідніми державами. Про це в один голос говорять польські аналітики, які займаються відносинами Польщі з Україною. Радіо Свобода запитало польських оглядачів про те, чому у Польщі вважають, що за зруйнуванням пам’ятника на Львівщині стоїть Росія і якого подальшого розвитку подій можна очікувати.

Член правління фундації «Центр досліджень Польща-Україна» та оглядач сайту polukr.net Адам Лельонек, не сумнівається в тому, що зруйнування польського пам’ятника в Гуті Пеняцькій відбувалося за сценарієм, написаним у Москві. Він переконаний, що російський почерк видно по тому, хто поширив новину про акт вандалізму на місці спаленого польського села. Лельонек наголошує, що це зробили люди та інтернет-ресурси, відомі своїми зв’язками з Кремлем. «Для мене достатнім доказом є те, хто перший опублікував інформацію про подію, хто її поширив. Для когось, хто займається цією темою, справа очевидна, особливо якщо взяти до уваги, які середовища це поширюють», – сказав оглядач.

Найкращим прикладом є остання польсько-українська дискусія навколо «волинського злочину», відлуння якої було чутно у Росії
Малґожати Ноцунь

Схожі міркування у Малґожати Ноцунь, заступника головного редактора часопису Nowa Europa Wschodnia. Вона звертає увагу на те, що останнім часом Росія, намагаючись зіштовхнути чолами поляків із їхніми сусідами, розігрує карту складного минулого. «Відомо, що Росія – це дуже спритний гравець, вона завжди була зацікавлена в тому, щоб польсько-українські чи польсько-білоруські стосунки, тобто з нашими найближчими сусідами, не були добрими, щоб у цих відносинах наголос робився на конфліктах. Питання складного минулого використовувалися і будуть використовуватися у цих конфліктних ситуаціях, зокрема в гібридній війні», – каже експерт.

На думку Малґожати Ноцунь, кремлівські політтехнологи, які пишуть сценарії гібридної війни проти України та Польщі уважно стежили за перебігом українсько-польських суперечок про події 1943 року на Волині. Тепер висновки з цієї дискусії у Москві використовують проти двох країн.

«Дуже добрим, мабуть, найкращим прикладом є остання польсько-українська дискусія навколо «волинського злочину», відлуння якої було чутно у Росії. Деякі російські історики говорили про те, що вони попереджували поляків щодо наслідків «волинської справи», наголошували на «жорстокості» українських злочинів, і тому, мовляв, примирення між поляками та українцями неможливе. Для фахівців, які займаються відносинами Польщі з сусідами – це ще один доказ того, що Росія інструментально використовує складне минуле», – розмірковує Ноцунь.

Кремль шукає слабкі місця в українсько-польських відносинах – Лельонек

Адам Лельонек каже, що вже у грудні можна було очікувати якоїсь російської провокації в Україні, спрямованої на те, щоб налаштувати проти неї Польщу. Незадовго до католицького Різдва російські та проросійські ЗМІ розтиражували фейк про те, що польська меншість на Львівщині «прагне приєднання Галичини до Польщі». Цю «новину» бездумно підхопили деякі українські ЗМІ, крім цього вона стрімко поширилася в соцмережах.

За словами Лельонека, така ситуація – не що інше як спроба російської пропагандистської машини намацати слабкі місця в українсько-польських відносинах. Кремлівські політтехнологи вирішили перевірити, чи складуть українці та поляки тест на чуйність. Лельонек вважає, що зруйнування пам’ятника в Гуті Пеняцькій – це чергове випробування на міцність і дорослість польсько-українських стосунків, яких ще може бути чимало.

Події у Гуті Пеняцькій – це черговий тест. Це ще не кінцева мета діяльності російської пропагандистської машини
Адам Лельонек

«Події у Гуті Пеняцькій – це черговий тест. Це ще не кінцева мета діяльності російської пропагандистської машини. На мою думку, запускаються різні проекти, випробовуються різні групи. Росіяни бачать, що їм протидіють і служби, і експерти, і блогери, які добре ідентифікують дії російської пропаганди, тож Росії потрібні нові середовища, нові особи, нові джерела конфліктів, і нові сили, які на різних ділянках стверджуватимуть, що це не є роботою Росії», – розмірковує оглядач.

Лельонек каже, що йому дуже подобається швидка реакція української влади, яка рішуче засудила акт вандалізму в Гуті Пеняцькій і обіцяла знайти його виконавців. Водночас польський оглядач закликає своїх колег в Україні ретельніше ставитися до джерел інформації з Польщі й не тиражувати антиукраїнських текстів із сумнівних польськомовних сайтів, як це сталося в грудні. Тим більше не можна складати думку про суспільні настрої в Польщі на підставі інтернет-коментарів, написаних невідомо ким.

«Я був би дуже обережним з тим, щоб оцінювати настрої у Польщі на підставі інтернет-коментарів, тим більше, що заохочував би почитати коментарі на українському боці. Інакше кажучи, якби поляки мали скласти думку про настрої в Україні на підставі інтернет-коментарів про поляків, про прагнення будувати «українську імперію від Кавказу до Кракова», то яку картину вони отримали б? Ніхто в Польщі не ставиться до цього всерйоз, за винятком маргінальних сил, які намагаються підхопити таку інформацію і пустити її в обіг, щоб це з’явилося на фейсбуці, на твіттері», – сказав експерт.

Загалом польські оглядачі переконані, що абсолютно не можна легковажити російську інформаційну війну, яка широким фронтом ведеться проти Польщі та України. Адам Лельонек впевнений, що глибоко помиляються ті експерти чи громадські діячі, які іронізують з так званої «руки Москви», яка, на його думку, намагається перетворити польсько-українські суперечки про історію на серйозний конфлікт між двома країнами.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG