Доступність посилання

28 Червень 2017, Київ 19:28

Позов до суду ООН в Гаазі. Україна звинувачує Росію у фінансуванні тероризму


Ілюстраційне фото. Засідання Міжнародного суду. Гаага, лютий 2015 року

Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду, найвищого судового органу в системі ООН, що працює в Гаазі. Серед звинувачень – фінансування тероризму та дискримінація спільнот етнічних українців та кримських татар на території окупованого Криму. Міністр закордонних справ Павло Клімкін наголошує, що Україна має достатньо доказів, щоб довести злочини Росії, проте процес може затягнутися на роки. Російська сторона відреагувала на позови: у заяві йдеться про те, що Україна не хоче йти на діалог, в той час, як у російському МЗС не бачать підстав для позову, окрім політичних інтересів.

Україна подає позови до Міжнародного суду в Гаазі лише по двох конвенціях, адже саме їх ратифікувала як українська, так і російська сторони: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Це перший випадок в історії, коли одна країна звинувачує іншу у фінансуванні тероризму

Звинувачення стосуються саме фінансування тероризму на Донбасі та порушення прав етнічних груп у Криму.

«Це перший випадок в історії, коли одна країна звинувачує іншу у фінансуванні тероризму. Ми є піонерами на цьому шляху, тому сказати, які саме заходи можуть бути визнані судом як дієві, зараз неможливо з огляду на відсутність практики суду», – зауважує заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль

Вимоги України

На запитання, чому не подавали позов раніше, в МЗС кажуть, що мали пройти крізь всі попередні процедури та зібрати ґрунтовні докази щодо звинувачень Росії у фінансуванні тероризму. Україна висуває такі звинувачення: збиття малайзійського літака на Донбасі, обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська, знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи і смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові.

Щодо порушення прав в окупованому Криму – незаконний «референдум», заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, переслідування кримських татар та етнічних українців, самовільні обшуки, затримання, спроби припинити мовлення ЗМІ, закриття кримськотатарських шкіл, обмеження на викладання української та кримськотатарської мов, заборона мирних зібрань тощо. Ухвалена резолюція Генеральної асамблеї ООН щодо порушення прав людини в Криму має стати ще одним аргументом на користь України.

Вимагаємо негайно дозволити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, лідерів кримськотатарської громади і повністю припинити їхнє переслідування

«Вимагаємо негайно дозволити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, лідерів кримськотатарської громади і повністю припинити їхнє переслідування. Припинити нескінченні порушення прав людини: переслідування, обшуки, затримання. Всі ці практики, які ведуть до «сталінізму» і «брежнєвських часів», коли представників кримськотатарського народу до «психушки» тягнуть. І, звичайно, припинити дискримінацію української та кримськотатарської мов в Криму», – заявляє міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Павло Клімкін
Павло Клімкін

Також міністр наголосив про вимогу до Росії припинити постачання зброї, тренування та фінансування збройних формувань, невідкладно повернути Україні контроль над ділянкою українсько-російського кордону. Україна доводитиме, що постачання на територію України військових, найманців, зброї та грошей сприяє актам тероризму, і вимагатиме компенсування збитків, завданих тероризмом.

«Україна має шанси виграти»

Міжнародний суд розглядає справи довго, і це може тривати роками. Втім, ця інстанція зважує «і півслова, і одну літеру», наголошує екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко. Україна має доволі великі шанси виграти, зазначає він. А от Росії, у разі програшу в Міжнародному суді, доведеться виконувати рішення, або вдатися до чергових маніпуляцій, вважає Огризко.

«Сторона конвенції має виконувати положення цієї конвенції. Хоча не виключаю, коли ситуація підійде до оголошення рішення, а так чи інакше можна буде здогадуватись, яким воно буде, Росія просто може вийти з конвенції і сказати, що мене ваші рішення не цікавлять. Це ж Росія, це треба розуміти», – наголошує Володимир Огризко.

Він нагадує про рішення Міжнародного суду про розмежування шельфу Чорного моря між Україною та Румунією, що стало компромісом між румунською та українською позиціями. Екс-керівник МЗС зауважує, що суд виніс настільки точне рішення, що жодних підстав для сумнівів у справедливість в жодної сторони не виникло, попри численні претензії до ухвалення рішення.

Володимир Огризко
Володимир Огризко

Суд може не дозволити «розміняти» українське питання – експерт

Україні треба проводити широку інформаційну кампанію та залучати медіа до підтримки перебігу судового процесу, наголошує Юрій Лісничий, директор українського Інституту аналізу і прогнозування. І хоча експерт вважає, що процес збору доказів та подання до суду затягнувся, теперішній момент, на його думку, може стати найуспішнішим для цього.

Суд і його рішення є додатковим аргументом для збереження санкцій, для засудження злочинного російського режиму

«Суд і його рішення є додатковим аргументом для збереження санкцій, для засудження злочинного російського режиму, для стійкості міжнародної позиції, європейської зокрема і, що важливо, – американської. Недарма ці документи з’явилися саме зараз, коли шириться інформація про можливі розміни українського питання на будь-яке інше», – каже експерт.

Російська сторона зробила заяву щодо українського позову. В МЗС Росії наголошують, що дотримуються конвенцій, натомість звинувачують Україну у небажанні йти на діалог. Українські позови в російському відомстві називають переслідуванням політичних інтересів.

Цього тижня Міжнародний суд у Гаазі має провести слухання і призначити дату розгляду позову про застосування попередніх заходів, зазначили в МЗС України.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG