Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 05:55

Нацбанк стабілізує гривню за рахунок находжень від гастарбайтерів – Охріменко


Рішення Національного банку вийти з валютними інтервенціями, аби зменшити коливання гривні, є правильним, вважає президент «Українського аналітичного центру» Олександр Охріменко. Адже валютний ринок потребує вчасних і чітких кроків регулятора, заявив він в ефірі Радіо Свобода.

– На Вашу думку, що спричинило теперішню ситуацію з курсом гривні? Чи дійсно падіння курсу частково зумовлене тим, що люди злякались націоналізації «Привату» і урядових нововведень?

«Приватбанк» – це усе-таки основний фактор

– «Приватбанк» – це усе-таки основний фактор. Не забувайте, що і люди злякалися, і Нацбанк зробив доволі-таки велику емісію. Якщо уважно подивитися, у нас в грудні 2016 року дуже різко зросла емісія гривні по відношенню до листопада. Тому цей фактор дійсно вплинув. І не забувайте, що на початку року ми, як правило, платимо відсотки зарубіжним інвесторам, і це теж впливає. Тому це теж не треба забувати. І дуже мало валюти у нас на сьогоднішній момент, якщо ви звернули увагу на міжбанківському валютному ринку обсяги торгів дуже маленькі. Це теж впливає на курс.

– Зрештою, на міжбанківський ринок виходить з валютними інтервенціями Нацбанк. Наскільки ці валютні інтервенції допомагають? І чи мають вони якісь інші наслідки для української економіки?

Нацбанк має своєчасно виходити з валютними інтервенціями, тоді менше буде коливань

– Нацбанк зробив правильно, що вийшов з інтервенціями. Взагалі Нацбанк має своєчасно виходити з валютними інтервенціями, тоді менше буде коливань. Відносно золотовалютних резервів, у нас чисті золотовалютні резерви – 4,3 мільярда доларів. Нацбанк витратив всього приблизно 250 мільйонів доларів. Це небагато. Тобто теоретично проблем особливих немає, навіть якщо б Нацбанк більше продавав валюти, грошей вистачило б. Тому тут головне – вчасно продавати. Тому що валютний ринок любить, щоб дії були дуже чіткі і своєчасні, тоді менше коливань.

Олександр Охріменко
Олександр Охріменко

– Чи вірогідно, на Вашу думку, що найближчим часом Україна отримає транш МВФ? Які наслідки матимуть обидва варіанти: як отримає, і як не отримає?

– Якщо Україна не отримає транш Міжнародного валютного фонду, то ніхто цього не побачить. Якщо отримає – теж ніхто не побачить. Звертаю вашу увагу, гроші від МВФ заборонено використовувати для валютних інтервенцій, тому вони й даром не потрібні. Вони мають виключно фасадний, іміджевий характер.

Гастарбайтери переказали майже 7 мільярдів. І з цих 7 мільярдів НБУ викупив 2,5 мільярда доларів. От за рахунок цих грошей ми і робимо інтервенції

Для валютних інтервенцій можна використовувати виключно чисті золотовалютні резерви, тобто гроші, які скупили на ринку. На сьогоднішній момент Нацбанк використовував для валютних інтервенцій гроші українських гастарбайтерів. У нас дійсно, минулого року доволі добре зайшли ці гроші – гастарбайтери нам переказали майже 7 мільярдів. І з цих 7 мільярдів НБУ викупив 2,5 мільярда доларів. От за рахунок цих грошей ми і робимо інтервенції. Ніякого стосунку МВФ до цього взагалі немає.

– Якщо не транш МВФ, то на що слід звертати увагу українцям на що сподіватися і які Ваші прогнози – що далі буде з курсом гривні?

– Стабільний він не буде, дійсно, буде коливатися. Є велика ймовірність, що влітку буде ревальвація, в кінці року скоріш за все буде девальвація.

– Тобто спочатку знизиться, а потім знову буде рости курс?

Якщо курс буде 30-32 гривні за долар – на це якось люди спокійно реагують, їх вже це не лякає

– Він не буде стабільним однозначно, це зрозуміло. І коливання може бути доволі великим, але всі розуміють, що в кінці року буде девальвація. Але якщо я так розумію, що якщо курс буде 30-32 гривні за долар – на це якось люди спокійно реагують, їх вже це не лякає.

– Імпортозалежність України зростає, внутрішній ринок розвивається повільно. Як у таких умовах тримати стабільною валюту?

– Так, дійсно, у нас дійсно велика імпортозалежність, але звертаю вашу увагу – ну немає у нас ні газу, ні нафти у такій кількості, яка нам потрібна, тому ми змушені купувати це закордоном. Крім того, не забувайте, що за кордоном ми дуже багато купуємо продукції хімічної промисловості. Також – доволі багато транспортних закордоном, смартфонів і так далі. Є такий показник як платіжний баланс.

– Як вирівняти це сальдо?

– Його вирівняти взагалі неможливо. Навіть на цей рік уряд планує, що буде дефіцит зовнішньої торгівлі. Вирівняти грошовий баланс і вирівнюють тільки за рахунок грошей гастарбайтерів. У 2016 році – зовнішня торгівля – мінус чотири мільярди, гроші гатсарбайтерів – плюс сім мільярдів. Треба просто підняти суму гастарабайтерів десь до 10, або навіть до 15 мільярдів. Тоді ми будемо постійно перекривати дефіцит зовнішньої торгівлі за рахунок грошей гастарабайтерів.

– Іншими словами, Україна має продавати не товари і послуги, а працю?

Експорт робочої сили. Багато країн світу так живуть

– Експорт робочої сили. Багато країн світу так живуть, працюють. Грузія, наприклад. На сьогоднішній момент 24% ВВП Грузії закривають гроші гастарбайтерів. У нас на сьогоднішній момент тільки, на жаль, 12%.

– Які ще галузі можуть стати рушієм того, що Україна більше буде продавати? ІТ-технології, продукція сільського господарства?

В України основний напрямок експорту – це продукти харчування. Тому що в світі всі люблять їсти!

– В України основний напрямок експорту – це продукти харчування. Показник 2016 року – 40% експорту ми отримували за рахунок експорту продуктів харчування. І, фактично, у майбутньому будемо його нарощувати, зменшуючи експорт, наприклад, металу. Просто попит на нього менший. І в майбутньому цей показник ми зможемо довести до 80%. Звертаю вашу увагу, у ВВП частка сільського господарства успішно зростає. Тому потрібно його розвивати. Це дійсно, наше майбутнє. Тому що в світі всі люблять їсти!

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG