Доступність посилання

24 Серпень 2017, Київ 11:47

«Фейсбук»-еміграція. Огляд соцмереж


Прикордонник в аеропорту «Бориспіль» повертає паспорт громадянину України

Кілька днів поспіль українська блогосфера активно обговорює явище еміграції: хто, чому й куди виїжджає з України. Приводом для бурхливих дискусій стала не лібералізація візового режиму чи оприлюднення останніх статистичних даних чи опитувань. Хвилю запустила публікація у «Фейсбуці» українського медіаменеджера Артура Оруджалієва.

Фотографію з новеньким американським паспортом блогер опублікував 18 січня. Наступного дня зробив і допис: «В Україні повітря просякнуте атмосферою еміграції…» Оруджалієв зазначив, що українці виїжджають із метою заробити, через відсутність перспектив і сприятливих умов для бізнесу. Все це автор назвав «геноцидом держави Україна щодо своїх громадян».

Упродовж кількох днів публікація зібрала понад 20 тисяч реакцій і більше ніж 6 тисяч поширень. Попередні публікації автора у «Фейсбуці» отримували зазвичай близько сотні-двох «лайків».

Радіо Свобода зібрало основні реакції української блогосфери на тему еміграції.

«Нам що, дали безвіз?»

Саме це запитання ставить значна частина коментаторів. Вони намагаються з’ясувати: чому раптом вибухнула така жвава дискусія?

Журналістка Яніна Соколовська припустила, що думки про еміграцію та «нелюбов до Батьківщини» українцям нав’язують технологи.

Сергій Руденко з телеканалу «Еспресо» припустив, що темою еміграції інформаційне поле заповнюють ті, хто хоче «дограбувати» державу, а Михайло Ткач із Радіо Свобода написав, що «державні мужі… терплять життя у цій країні тому, що в жодній іншій стільки не «зароблять».

А от низка блогерів сприйняла дискусію із сарказмом: в Україні дійсно відбувається міграція – то з київського Подолу на Осокорки, то з Троєщини на Поділ.

«Я не здамся і не поїду»

Чому варто лишатися в Україні, пояснив у Facebook журналіст Юрій Бутусов. «В Україні майбутнього, яку ми обов’язково збудуємо, бути першим означає іти першим, робити першим і говорити першим. І тоді систему замінить лише інша система… Щирою є тільки одна клятва: я не здамся і я не поїду. І найскладніше – навчитися цією клятвою жити щодня».

«Був собі програміст-студент, який колись зміг вступити до Stanford University, але не зміг заплатити за навчання, і залишився він в Україні, ­­­­­­­– написав про себе заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків. – А у 1998 році він зненавидів усе, що відбувалося в Україні, зневірився і вирішив поїхати з країни. На жаль, вирішив він наостанок розсваритися зі всіма, переконуючи інших, що немає тут майбутнього… (згодом йому прийшлось публічно вибачатися за свої слова, поведінку, тощо)…»

Шимків поділився і родинною історією еміграції: прапрадід створив бізнес у США у 1900-х роках, і у 1914-му повернувся за родиною. Натомість вступив до лав Січових стрільців і загинув, а його син (прадід Шимківа) «боровся за людей під час Другої світової і обрав 20 років тюрми НКВС у порівнянні із еміграцією до родини в США».

Історію особистого вибору на користь України опублікував і засновник української платформи онлайн-освіти Prometheus Іван Примаченко. Він написав, що його оточення любить подорожувати, планує поїхати вчитися на Захід, хотіло би навіть пару років пожити там, але тільки для того, щоб отримати новий досвід і навички, а потім повернутися в Україну. Сам Примаченко «після довгих роздумів вирішив не емігрувати, принести у жертву свої інтереси і самовіддано лишитися допомагати Україні».

«Еміграція – питання про життя або смерть»

Еміграційна дискусія – це привернення уваги до внутрішніх проблем, вважають деякі коментатори. Українці масово виїжджають і б’ють рекорди за кількістю отриманих дозволів на проживання в ЄС,написав депутат Верховної Ради Віктор Галасюк. Дописувачі у Facebook звертають увагу і на погіршення умов для бізнесу.

Заступник міністра економіки Максим Нефьодов нагадав, що світ глобалізується і кордони стираються: «Як купа українців їде вчитись, працювати, обмінюватись досвідом по всьому світу, так і іноземці їдуть до нас, створюють тут бізнеси, виховують дітей та, інколи, навіть йдуть у владу віддавати борг новій батьківщині. І це нормально, і такого буде ставати більше».

До дискусії долучилася і російська журналістка Катерина Макаревич, яка рік тому переїхала до України. «Досвід еміграції допоміг мені зрозуміти одну просту річ – народитися можна у будь-якій країні, але знайти країну, в якій людині буде комфортно, – це не менш важливо, і на це має право будь-хто».

Про переїзд до України написав і колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава.

А от українська журналістка у США Мирослава Гонгадзе пояснила, що еміграція може стати виходом, коли йдеться «про життя або смерть». За її словами, реалізуватися й приносити користь для суспільства і батьківщини можна будь-де.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Письменник Андрій Любка: Чому я повернувся в Україну в час, коли більшість людей мріяла про еміграцію

  • 16x9 Image

    Вікторія Жуган

    Стипендіатка Радіо Свобода 2016-2017. Протягом останніх двох років жила у Києві, де працювала редактором англомовного порталу про Україну Euromaidan Press, а також публікувалася на сайті Еспресо.TV та у польському онлайн-тижневику Kultura Liberalna. Висвітлювала теми українсько-польських відносин, євроінтеграції, українських реформ. До цього Вікторія Жуган стажувалася у польському виданні Gazeta Wyborcza, брала участь у медіа-тренінгах в Україні та за кордоном, навчалася у Польщі та США.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG