Доступність посилання

21 Жовтень 2017, Київ 15:13

«Відсоткова перевага росіян у національному складі Криму – результат сталінської політики» – історик


81-річний кримський татарин Енвер - один з тих, що пережили депортацію 1944 року

На початку Другої світової війни, з 1941 по 1942 роки, і в 1949 році відбулася серія депортацій з Криму так званих нелояльних народів: не тільки кримських татар, а й німців, турків, італійців, болгар, румунів. Серед депортованих на початку війни, хоч і в меншості, були росіяни: з півострова виселяли також тих, хто був раніше засуджений за політичними статтями. Про ці сторінки кримської історії розповідає збірка архівних документів «Крим в умовах соціально-політичних трансформацій 1940-2015», яку опублікував Інститут історії України.

З трьох тисяч сторінок збірника 700 сторінок – це документи про економічні, громадські і культурні аспекти входження Криму до складу України після 1954 року. Багато з них ніколи не публікувалися.

Публікація ґрунтується на документах відомчого архіву Служби безпеки України, колишнього партійного архіву і архіву Автономної Республіки Крим. Окрім уже відомих історикам документів до збірки ввійшли ті, що стали доступними зовсім нещодавно, в зв'язку з ухваленням законів, які дозволили розсекретити архіви радянських силових структур. У збірнику, наприклад, докладно розказано, як у 1949 році в Криму відбувалася операція «Хвиля», яка торкнулася депортації італійців, кримських татар і турків з регіону Причорномор'я. Розповідає автор збірки, український історик Олег Бажан:

Особливу увагу під час операції «Хвиля» приділяли туркам. Репресії проти турків проводилися не тільки в Криму, але й в усьому Причорномор'ї
Олег Бажан

– Чекістська операція під кодовою назвою «Хвиля» проводилася у 1949 році, коли з Кримського півострова, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей вивезли представників «неугодних народів», які повернулися після війни і збиралися жити в Криму. Після зачистки 1944 року деяким кримським татарам, наприклад, вдалося залишитися в Криму, або вони повернулися сюди після війни. Їх усіх вирішили депортувати до Узбекистану. Особливу увагу під час операції «Хвиля» приділяли туркам. В СРСР боялися, що порядТуреччина, яка орієнтувалася на НАТО, тому репресії проти турків проводилися не тільки в Криму, але й в усьому Причорномор'ї.

Операція з виселення почалася за вказівкою міністерства держбезпеки СРСР у ніч на 6 липня 1949 року. Усього з території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Ізмаїльської областей виселили 450 осіб. Операція «Хвиля» була частиною більш масштабної операції з очищення всього південного узбережжя Радянського Союзу від неугодних

Якщо говорити про хронологію цієї операції, то відправною точкою була постанова Ради міністрів СРСР від 29 травня 1949 року «Про забезпечення перевезення, розселення і працевлаштування виселених з територій Грузинської, Азербайджанської та Вірменської РСР, а також узбережжя Чорного моря». Відповідно до цієї постанови, з регіонів Чорноморського узбережжя України виселили турків та інших представників так званих нелояльних народів. Операція з виселення почалася за вказівкою міністерства держбезпеки СРСР у ніч на 6 липня 1949 року. Усього з території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Ізмаїльської областей виселили 450 осіб. Ми друкуємо документи і даємо поіменні списки виселених, зокрема й дітей. У них були, крім турків і росіян, також греки. Узагалі ж операція «Хвиля» була частиною більш масштабної операції з очищення всього південного узбережжя Радянського Союзу від невгодних, тому що вона за хронологією збігається з операцією «Південь», з масовою депортацією в Молдові, яка проводилася 6 і 7 липня 1949 року. У червні 1949 року ухвалили рішення про очищення Чорноморського узбережжя Краснодарського краю від «неблагонадійних елементів».

Олег Бажан
Олег Бажан

– Чи є документи про подальшу долю виселених або документи про те, що відбувалося під час переселення?

Документи, які є в архіві Служби безпеки України, не дають можливості простежити долю депортованих. Дізнатися про цю операцію повною мірою можна тільки з московських архівів

– Документи, які є в архіві Служби безпеки України, не дають можливості простежити долю депортованих. Ми не знаємо, скільки людей доїхали до пункту призначення, скільки загинуло в дорозі або скільки захворіло. На жаль, у нас є мало інформації, і дізнатися про цю операцію повною мірою можна тільки з московських архівів.

– А вони засекречені?

– Так, нічого не відомо. Серед збірок документів, присвячених сталінським депортаціям 40-х років, операція «Хвиля» не згадувалася. Вона була менш масштабною в порівнянні з операцією «Південь», яка відбувалася в Молдові, і там кількість репресованих була більшою, ніж в Україні. Напевно тому російські історики цьому не надавали значення.

– Окрім інформації про операцію «Хвиля», які ще недавно розсекречені документи увійшли до збірки?

Греки, щоб уникнути виселення, намагалися – особливо жінки – вийти заміж за радянських офіцерів і солдатів

– Ми друкуємо документи, які стосуються реакції населення Криму на депортації 1944 року: про загальну ситуацію, про те, як ті, хто побоювався виселення, реагували на новини про підготовку депортації. Наприклад, кримські татари через витік інформації здогадувалися, що на них чекає наприкінці весни і влітку 1944 року. У деяких документах служби безпеки йдеться, що люди проявляють симпатію і співчуття до тих, кого чекає депортація. Греки, щоб уникнути виселення, намагалися – особливо жінки – вийти заміж за радянських офіцерів і солдатів. Ці документи до виходу збірки дослідники не бачили.

Більшість опублікованих документів стосуються депортації кримських татар 1944 року, а про виселення 1941 року, 1942 і 1949 років відомо менше. Низка депортацій у Криму почалася в 1941 році, коли насильно вивезли німецьке населення, продовжилася в 1942 році, коли вивозили представників італійської меншини. Це відбувалося під час Керченсько-Феодосійської наступальної операції. Тоді на короткий час повернулася радянська влада, і органи держбезпеки взялися за справу. Ну, і 1949 рік, коли зосередилися на турецькому, румунському та болгарському населенні.

– Як відбувалися ці депортації?

У серпні-вересні 1941 року депортували 61 тисячу німців. Є інформація про виселення з Криму італійських сімей

– Якщо говорити про німців, то все почалося з арештів тих, хто потрапив у картотеки чекістів як неблагонадійний елемент, а услід за цим вже прийшла черга депортації. Населенню пояснювали, що його хочуть врятувати, перевезти в зв'язку з тим, що наближається фронт. Звичайно, під час депортації були бомбардування, частина людей загинула. Шлях був неблизьким. Дорогою траплялися залізничні аварії, про одну з них ми наводимо свідчення і в збірці: у записці йшлося про те, що постраждали понад 40 людей. І це крім тих випадків, коли потрапляли під бомби. У серпні-вересні 1941 року до Орджонікідзенського краю депортували 61 тисячу німців. В опублікованих документах є інформація про виселення з Криму італійських сімей.

Обкладинка збірки архівних документів
Обкладинка збірки архівних документів

Той національний склад Криму, який склався сьогодні, де у відсотковому співвідношенні переважають росіяни, – це результат тривалої політики сталінського режиму. Народи, які жили в Криму кілька століть, опинилися за межами батьківщини. Це сталося штучно

Ці свідчення дають нам підстави стверджувати, що той національний склад Криму, який склався сьогодні, де у відсотковому співвідношенні переважають росіяни, – це результат тривалої політики сталінського режиму. Через це і сталося так, що народи, які жили в Криму кілька століть, опинилися за межами батьківщини. Це сталося штучно.

– У збірнику описано, що переселенську політику – хоча, звичайно, не насильницьку – проводила й Українська РСР після 1954 року, коли Крим став її частиною...

– Навіть раніше. Відразу після депортації кримських татар, болгар, греків, вірмен у травні і червні 1944 року з'явилася постанова Ради міністрів Української РСР про переселення українського населення в колгоспи Криму. Українці повинні були заповнити дефіцит робочих рук, який у той час виник в Криму– в 50-х і 60-х роках. Тепер відомо, скільки людей, в який час, з яких областей переїжджало до Криму. У 70-х роках українці вже становили понад 25 відсотків населення Криму. Хрущов, передаючи Крим Україні, хотів за допомогою українського досвіду перетворити Крим на всесоюзну здравницю. Дійсно, в Крим було спрямовано багато фахівців – як правило, з Херсонської, Миколаївської, Одеської областей.

Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG