Доступність посилання

29 Червень 2017, Київ 12:00

Київ не хоче бути в картярській колоді у грі США й Росії (світова преса)


Протест у Вашингтоні біля будівлі Білого дому проти агресії Росії стосовно України, 6 березня 2014 року (ілюстраційне фото)

У світовій пресі є публікації про заклики офіційного Києва сприймати Україну як гравця, коли Вашингтон і Москва вирішуватимуть питання врегулювання конфлікту на Донбасі. Також пишуть про заяву британського прем’єр-міністра Терези Мей, яка вважає що Лондон і Вашингтон мають відновити «особливе партнерство» і знову стати світовими лідерами. А провідний польський часопис зазначає, що паплюження «Биківнянських могил» під Києвом цього тижня грає на руку третій стороні, яка не вітає замирення і зближення Польщі й України.

Агентство Reuters пише про вимогу України, аби вона мала голос в будь-яких консультаціях Росії та США щодо завершення конфлікту на Донбасі.

В ексклюзивному інтерв’ю агентству заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль заявила, що Україна не хоче бути картою в колоді, яку б тасували.

Україна, нагадує агентство, воює з проросійськими сепаратистами на сході вже майже три роки і нині в неї є стурбованість, що новий президент США Дональд Трамп відсіче Київ від переговорів щодо мирного врегулювання, коли намагатиметься покращити відносини Вашингтона й Москви.

«Через те, що ми ведемо мову про майбутнє нашої країни, ми не хочемо бути відлученими від переговорів. Ми не хочемо бути картою, яку розігрують. Ми хочемо бути гравцем», – сказала Олена Зеркаль.

«Я більше не вірю в джентльменські угоди», – додала заступник міністра, нагадавши, що Росія порушила Будапештський меморандум 1994 року, який надавав Україні безпекові гарантії. Згідно угоди, Україна, Білорусь та Казахстан відмовились від колишнього радянського військового ядерного арсеналу на своїх територіях, але Росія кілька років тому анексувала Крим.

В інтерв’ю Зеркаль повторила заклик президента України Петра Порошенка до Заходу, аби той зберігав санкції проти Росії, запровадженні через відторгнення Кремлем українського Криму та підтримку сепаратистів на Донбасі.

«Це єдиний важіль, який є у нас, з тим, щоб відбити бажання (у російського президента Володимира Путіна) від подальшого сплеску агресії», – сказала Зеркаль.

Трамп, нагадує агентство, раніше говорив про можливість скасування деяких санкцій якщо Росія допоможе боротися з терористами і досягнути цілей, важливих для Вашингтона.

Reuters зазначає, що Україну засмутила заява фаворита президентської кампанії у Франції Франсуа Фійона, який під час перебування в Берліні в понеділок сказав, що західні санкції проти Росії є «цілковито неефективними» і дав зрозуміти, що вони можуть бути скасовані.

Зеркаль, також перебуваючи у Берліні для переговорів із німецькими представниками, висловила сподівання, що канцлер Анґела Меркель буде й далі наполягати на мирному врегулюванні конфлікту в Східній Україні. «Вона є єдиною людиною у світі, яка може вести мову та переконувати Путіна, щоб щось робилося, або щось не робилося», – сказала Зеркаль.

Брюссельське видання Politico.eu пише про візит британського прем’єра Терези Мей до Вашингтона цією п’ятниці і що вона стане першим іноземним лідером, яка зустрінеться з новим президентом США Дональдом Трампом.

Власне, увагу часопису привернула заява Мей, що Британія та США знову можуть стати лідерами світу і що якраз наспів час відбудувати «особливе партнерство» між Лондоном та Вашингтоном.

Мей матиме також зустріч із провідними конгресменами з Республіканської партії США і скаже їм у Філадельфії, що Британія та Америка відновили впевненість і нині мають нагоду стати світовими лідерами.

У своїй промові, текст якої поширили раніше цього тижня, Мей проведе паралелі з рішенням Британії вийти з ЄС та президентськими виборами у США, і що це дає шанс двом країнам на «відновлення».

Також Мей обговорить на переговорах із президентом Трампом угоду про вільну торгівлю, яку Британія сподівається підписати зі США як тільки-но вийде з ЄС.

«Сполучене Королівство за інстинктом та своєю історією є великою, глобальною країною, яка визнає свою відповідальність перед світом», – скаже Мей у Філадельфії чільним конгресменам-республіканцям.

Видання також пише, що перша леді США Меланія Трамп отримає від Мей якісь продукти, які вирощують на заміській резиденції британського прем’єра під Лондоном, а Дональд Трамп отримає старовинну вигравірувану шотландську пивну чашу, що, як сподівається Давнінґ-стріт, має сподобатись американському президенту, мати якого була шотландкою.

Провідний польський часопис Gazeta Wyborcza пише про спаплюження польсько-українського цвинтаря у Биківні під Києвом.

На цвинтарі поховані поляки із так званого «катинського списку», а також українці, замордовані сталінським режимом, і що пам’ятники було замальовано написами, а також була спроба знищити вхід на цвинтар, який складається з двох обелісків.

Газета пише, що хтось хоче завадити порозумінню поляків та українців. Тих, хто це вчинив, знайти буде важко, каже директор меморіалу Богдан Білашівський, адже свіжий сніг присипав частину слідів, як вважається, кількох людей, які могли це вчинити.

Видання цитує Володимира В’ятровича з Українського інституту національної пам’яті, який провів паралель із паплюженням польського пам’ятника в Гуті Пеняцькій 8 січня.

В’ятрович вважає, що правдивим винуватцем «є третя сторона, яка, без сумніву, зацікавлена в погіршенні стосунків між поляками та українцями», і що останні події «мають переконати українців та поляків щодо об’єднання зусиль для охорони своїх пам’ятників, а також недопущення чвар між народами».

Gazeta Wyborcza розмовляла з українським істориком Олександром Зінченком, який спеціалізується на двосторонніх відносинах України й Польщі, і якому важко зрозуміти логіку тих, хто сплюндрував одночасно і польську, і українську частини цвинтаря.

Видання нагадує, що в 1937-41 роках НКВС мордувало політичних в’язнів і, як кажуть українські історики, в Биківні спочивають від 30 до 50 тисяч розстріляних, а також три з половиною тисячі поляків із так званого «катинського списку».

Перші хрести на пам’ятниках у Биківні було поставлено в 1995 році. У травні 2001 року український уряд ухвалив рішення про створення Державного історично-меморіального комплексу «Биківнянські могили», зазначає польський часопис.

  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG