Національне антикорупційне бюро України доповіло про успіхи у боротьбі із корупційними схемами і спротив з боку зацікавлених осіб, а також про юридичні тонкощі у боротьбі з хабарництвом суддів. Захист затриманих говорить про тиск на бізнес, а експерти – про серйозні перепони у подальшій діяльності НАБУ, якщо не буде створений антикорупційний суд.
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) затримало кількох вищих керівників державних компаній, зокрема «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії», «Укргазвидобування» і ПАТ «Державна продовольча зернова корпорація».
Серед затриманих три фігуранти у справі народного депутата-втікача Олександра Онищенка – один з них співпрацює зі слідством і утримується під арештом удома, два інших – перебувають під вартою з можливістю вийти під заставу у розмірі 50 мільйонів гривень кожний.
Також затримано двох керівників зернової компанії, які, на думку НАБУ, завдали шкоди державі, на суму 60,6 мільйона доларів. Це колишній радник голови правління компанії і керівник одного з відділів. Екс-голова правління перебуває у розшуку. Детективи також затримали двох підозрюваних в організації офшорної схеми. Загальна сума застави чотирьох фігурантів – 125 мільйонів гривень.
Затримання трьох керівників «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії», яких детективи НАБУ підозрюють у завданні шкоди державі, на суму 13,1 мільйона доларів, стало причиною протестів під будівлею бюро. Голова антикорупційного бюро Артем Ситник заперечив обвинувачення у відлякуванні інвесторів і розповів журналістам про очевидні ознаки корупційних злочинів. Раніше адвокат захисту обвинувачував слідство у непрофесійній роботі.
«Титанова продукція реалізовувалася двом австрійським нібито фірмам-посередникам, а в подальшому ці фірми продавали титан кінцевим покупцям. Відчуття безкарності – люди навіть не подумали зняти офіс в Австрії і MAC-адреси цих компаній були виявлені під час обшуку в приміщенні державного підприємства», – заявив Ситник. Сума застави для фігурантів склала 185 мільйонів гривень.
Одне з останніх затримань НАБУ викликало спротив судової спільноти – 26 січня детективи затримали суддю Сергія Зінченка за підозрою в отриманні 22 тисяч доларів. Також затримали адвоката-посередника. Але вже 29 січня Зінченка відпустили в залі суду, тому що Вища рада правосуддя не дала своєї згоди на його утримання під вартою. Голова НАБУ не розуміє, чому Вища рада правосуддя не робила заяв з приводу неприпустимості арешту суддів без її згоди раніше – нові правила були затверджені в кінці вересня, а правоохоронці відтоді заарештували не одного суддю.
Голова Ради суддів Валентина Симоненко зазначає, що для затримання судді згода Вищої ради правосуддя не потрібна.
Затримувати суддю без згоди Вищої ради правосуддя можнаВалентина Симоненко
«Затримувати суддю без згоди Вищої ради правосуддя можна, не можна звертатися до суду за отриманням запобіжного заходу і не будь-якого, а тільки у вигляді арешту або утримання під вартою. Для обрання іншого запобіжного заходу згода Вищої ради не потрібна», – заявила Симоненко. Йдеться, наприклад, про носіння електронного браслету чи внесення застави.
Симоненко зазначила, що – наскільки їй відомо – НАБУ при затриманні діяло правомірно, проте далі при обранні запобіжного заходу повинні були отримати згоду Вищої ради правосуддя. Утримувати суддю без цього дозволу можна 72 години і протягом цього часу звернутися до Вищої ради правосуддя для утримання згоди на арешт або утримання під вартою.
Необхідно створити антикорупційний суд – Каленюк
За словами виконавчого директора Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк, НАБУ є небезпечним для діючого політичного режиму і для тих, хто роками був недоторканний. Тому перешкод у їхній діяльності буде дуже багато, наголосила Каленюк в коментарі Радіо Свобода.
НАБУ для того, щоб показати результат у вигляді конфіскацій і вироків суду, потрібні рішення суддів і співпраця із прокуратуроюДар'я Каленюк
«НАБУ для того, щоб показати результат у вигляді конфіскацій і вироків суду, потрібні рішення суддів і співпраця із прокуратурою. Якщо самі судді і процедура розгляду справ НАБУ не будуть змінені, їм не будуть надані гарантії безпеки, ми не побачимо від НАБУ конфіскацій і засуджень», – заявила експерт. Можливим рішенням було б створення антикорупційного суду, причому у кваліфікаційних комісіях для обрання туди суддів мали б брати участь ті експерти, яким довіряє міжнародна спільнота, вважає Дар’я Каленюк.
«Суть судової реформи Петра Порошенка зводилася до позбавлення суддів статусу недоторканних, але тепер самі ці нові зміни трактуються Вищою радою юстиції і генеральним прокурором як такі, що захищають суддів», – наголосила антикорупціонер.
Крім судді Зінченка НАБУ підозрює у хабарництві ще одного суддю – 23 січня детективи затримали помічника заступника голови Апеляційного суду Київської області, яка отримала гроші в сумі 23 тисячі доларів нібито для передачі їх одному із суддів Вищого спеціалізованого суду у кримінальній справі по особі, яка передала заяву про вимагання цих коштів. Помічницю помістили під домашній арешт.
