Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 01:38

Київ, Брюссель, Вашингтон... Де вирішують долю Донбасу?


Українські танки поруч з автомобілями спостережної місії ОБСЄ на околиці Авдіївки, 1 лютого 2017 року

Загострення конфлікту на Донбасі та ситуацію в Авдіївці досі не прокоментували у Білому домі, тоді як багато європейських лідерів та міжнародних організацій вже виступили із заявами, в яких засуджують поновлення стрілянини, закликають до перемир’я і застерігають від гуманітарної катастрофи. Від чого залежить подальша доля Донбасу – перемовин Москви і Вашингтона, тиску Брюсселя на обох чи спроможності Києва оборонятися самостійно?

Доля Донбасу вирішиться за зачиненими дверима переговорів між президентами Росії та Америки – така точка зору поширюється і в Україні, і за її межами. Особливо після того, як ескалація конфлікту наразі розпочалася наступного дня після телефонної розмови між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом.

Однією з причин загострення бойових дій може бути те, що перший контакт Путіна з американським колегою відбувся не так, як хотілось би Кремлю. Про це у коментарі Радіо Свобода сказав журналіст і політичний аналітик Зенон Завада. Майбутнє стосунків двох президентів залежить безпосередньо від українського питання, стверджує аналітик, – якщо домовитися не вдасться, обіцяне Трампом «потепління» відносин з Москвою зірветься одразу ж.

Однак Завада нагадав, що у команді Трампа є відверті прихильники захисту України, такі як голова Міністерства оборони Джеймс Маттіс або радник Білого дому Себастіан Горка. Аналітик очікує, що США зробить кроки у справі Донбасу найближчими днями, однак про накладення нових санкцій не йтиметься. А от Київ, на думку Завади, є лише розмінною монетою.

Порошенко відразу покладався на західний світ – не тільки у військовому, а ще й у фінансовому плані. Тому наслідок – Україна не має козирної карти. Україна – це розмінна монета
Зенон Завада

«Найбільший привід для оптимізму – це те, що якось команди Путіна і Трампа домовляться за зачиненими дверима. Уряд Порошенка мав усвідомити, що українці мають грати головну роль у захисті від Росії, – сказав Зенон Завада. – Порошенко відразу покладався на західний світ – не тільки у військовому, а ще й у фінансовому плані. Тому наслідок – Україна не має козирної карти. Україна – це розмінна монета».

А от на думку російського журналіста і головного редактора «Ежедневного журнала» Олександра Рикліна, Україна є повноправним гравцем у питаннях подальшої долі Донбасу. Перш за все тому, що йдеться про українську територію – цього факту Європа не може ігнорувати. Дональд Трамп, у свою чергу, не може не дослухатися до «антиросійської» позицію європейських колег, сказав Риклін. Більше того, є і сильне протистояння діям Трампа всередині США – зокрема, з боку судової влади.

Ігнорувати Київ у цьому конфлікті абсолютно неможливо. Адже тоді незрозуміло: а в рамках якої стратегії повинен діяти західний світ?
Олександр Риклін

«Ігнорувати Київ у цьому конфлікті абсолютно неможливо. Адже тоді незрозуміло: а в рамках якої стратегії повинен діяти західний світ? Я думаю, що у Трампа не буде можливості відкрито ігнорувати факти. І точно він не виявиться безпосередньо на боці Росії в цьому конфлікті принаймні у найближчий час, – стверджує російський журналіст. – Я думаю, що найближчим часом ні про яке скасування санкцій проти Росії не може бути й мови. Та й ігнорувати думку своїх європейських колег він не може».

Наступати не будемо, але оборонятися навчилися – Володимир Ар’єв

А от народний депутат від «Самопомочі», член української делегації в ПАРЄ Олена Сотник побоюється, що Володимир Путін намагається використати нестабільність позицій і представництва лідерів як у Європейському союзі, так і Америці. Депутат пояснює: на Заході «хтось зайнятий підготовкою до виборів, хтось тільки вступив на пост і не до кінця сформував кабінети» – для Кремля це шанс примусити Україну використовувати міжнародні домовленості в односторонньому порядку.

Сотник стверджує, що низка європейських ЗМІ (наприклад, у Франції та Німеччині) розповсюджує точку зору про те, що в останній ескалації винні обидві сторони. На думку депутата, Україна в таких умовах повинна надавати докази російської агресії і домагатися зустрічей з усіма, хто ухвалює рішення.

Офіційний Київ повинен ставити вимогу, що за стіл переговорів ми маємо сідати з Росією саме як з агресором, а не як це було до цього – фактично, як з миротворцем
Олена Сотник

«У риториці президента, голови РНБО з’явилося так зване «російські гібридні війська» або «російський окупант». Якщо вони використовують зараз таку термінологію, то нашим логічним кроком зараз має стати визнання окупації цих територій з боку Російської Федерації, – сказала Сотник у коментарі Радіо Свобода. – Офіційний Київ повинен ставити вимогу до Кремля, до наших західних партнерів, зокрема Європейського союзу і Сполучених Штатів Америки, що за стіл переговорів ми маємо сідати з Росією саме як з агресором, а не як це було до цього – фактично, як з миротворцем. Україна має максимально бути у фокусі Сполучених Штатів. Дипломати мають сидіти у Вашингтоні, добиватися зустрічей з радниками, з усіма ключовими фігурами».

Народний депутат, член парламентського комітету у закордонних справах та голова української делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв погоджується, що Київ повинен і далі переконувати партнерів у небезпеках гібридної війни. Однак він упевнений, що переговори у «мінському» та «нормандському» форматах довели: домовлятися щодо долі України за її спиною не вийде.

В ефірі Радіо Свобода він сказав, що Путін дійсно намагається використати ситуацію непевності у Європі та США, але у відповідь на посилення ескалації на Донбасі отримає жорсткішу реакцію. «Я не думаю, що тиском Путін досягне своєї мети,» – сказав депутат.

За його словами, Європа нарешті починає сприймати Кремль як загрозу – вжє є заяви про участь Росії у кібератаках не тільки в Америці, але й у Німеччині та Франції. До того ж, зазначив Ар’єв, Європейський союз уже починає створювати систему контрпропаганди, тоді як «раніше ЄС навіть слова «пропаганда» не хотів чути».

Крім цього, на думку політика, за останні кілька років Україна підвищила свою обороноздатність і може оборонятися сама.

«Чому Україні так важлива була підтримка? Тому що у 2014-му році ми армії фактично не мали, – сказав він. – У нас була просто розвалена попереднім міністром оборони за Віктора Януковича структура. Ми потребували часу, щоб максимально сконцентруватися для відновлення нашого оборонного потенціалу. Нам і досі необхідна підтримка на міжнародній арені, але ми готові опиратися ворогу самостійно. Ніхто наступати не буде, але оборонятися ми навчилися.

  • 16x9 Image

    Вікторія Жуган

    Стипендіатка Радіо Свобода 2016-2017. Нині вивчає розслідувальну журналістику в  Гетеборзькому університеті завдяки стипендії Шведського інституту. Раніше навчалася та працювала у Польщі та США

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG