Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 08:38

Нинішня ситуація вимагає від НАТО ефективності у плані колективної оборони – Перепелиця


Церемонія закриття мультинаціональних військових навчань НАТО «Залізний меч-2016» поблизу Вільнюса, Литва, грудень 2016 року

Київ – Президент України Петро Порошенко заявив в інтерв’ю німецьким журналістам, що планує провести референдум з питанням, чи слід Україні приєднатися до НАТО. Тим часом експерти зазначають, що сучасні безпекові виклики, зростання кількості збройних конфліктів у світі вимагають реформ тих інституцій, які мають підтримувати безпеку, серед яких і НАТО. Ба більше, новий президент США Дональд Трамп назвав альянс «застарілим».

Три військові кораблі НАТО – іспанський і канадський фрегати та американський есмінець – увійшли у Чорне море для участі у міжнародних навчаннях «Морський щит-2017» біля берегів Румунії. Американська бронетехніка з обслуговуючим персоналом розміщується у Польщі та у країнах Балтії. НАТО зміцнює свої східні кордони через військову агресію Росії проти України, мігрантську кризу в Євросоюзі. Також альянс шукає нові механізми якщо не для захисту уже зруйнованої системи регіональної і колективної безпеки, то для її стабілізації бодай на нинішній межі, вважають українські експерти.

На їхню думку, у нинішньому вигляді альянс навряд чи можна вважати дієвим інструментом для захисту колективної безпеки. Дехто пояснює це тим, що в альянсі занадто великої ваги набула політична складова, дехто ж пояснює це тим, що, окрім питань колективної безпеки, кожна з країн-членів НАТО має свої власні інтереси. Так, експерт з питань міжнародної безпеки Григорій Перепелиця вважає, що наразі НАТО сконцентрувалось на політичній діяльності, при тому, що політика «глибокого занепокоєння» через військову агресію Росії проти України зупинити Кремль не здатна.

Григорій Перепелиця
Григорій Перепелиця

НАТО перетворилось у політико-безпекову організацію, тим часом як сьогоднішня ситуація вимагає від НАТО ефективності у плані колективної оборони
Григорій Перепелиця

«Воно (НАТО – ред.) після Холодної війни зуміло пристосуватись, але тепер альянс не здатен повернутись до своєї основної функції – колективної оборони. НАТО перетворилось у політико-безпекову організацію, тим часом як сьогоднішня ситуація вимагає від НАТО ефективності у плані колективної оборони», – зазначив фахівець у коментарі для Радіо Свобода.

НАТО у його нинішньому вигляді виявилось неспроможним дати належну відповідь тій же Росії, котра зруйнувала систему міжнародних домовленостей, розпочавши військові дії проти України та втрутившись у сирійський конфлікт. Це – результат бюрократизації альянсу та відсутність єдиної позиції щодо питань міжнародної безпеки та оборони усередині НАТО. Так, навіть за умов реформування альянсу, навряд чи всі його країни-члени будуть згодні надати Україні летальну зброю або підтримати перспективу її вступу до НАТО, каже Радіо Свобода експерт з політичних питань, журналіст Тетяна Висоцька.

Керівництво НАТО обрало політику «стурбованості», але реальні дії вони не роблять, тому що бояться відповіді від Росії
Тетяна Висоцька

«Якщо раніше НАТО вважалось гарантом безпеки не лише своїх країн-членів, а і своїх держав-союзників, ким була Україна у тому числі, то наразі Путін, коли напав на Україну, продемонстрував, що НАТО беззубе. Керівництво НАТО обрало політику «стурбованості», але реальні дії вони не роблять, тому що бояться відповіді від Росії. В альянсі бояться піти на серйозний конфлікт, чи то двобій з Путіним. НАТО нам потрібне, але саме по собі НАТО не готове захищати Україну від Путіна», – зазначила Висоцька.

НАТО як міжнародна інституція з колективної безпеки та як партнер України надає Києву допомогу, згідно із своїм статутом і можливостями. Окрім інструктажу для українських військовослужбовців і гвардійців, упродовж 2014-2016 років члени альянсу надали допомогу Збройним силам України на суму близько 3 мільярдів гривень. Серед іншого, країни-члени НАТО передали українським бійцям лазерну систему імітації тактичних дій MILES, медичне обладнання, аптечки, обладнання для розмінування, прилади нічного бачення, тепловізори, бронежилети, кевларові шоломи, радіолокаційні станції контр-батарейної боротьби тощо. Про це повідомило Міністерство оборони України у відповідь на запит журналу «Тиждень».

Водночас в альянсі донині не ухвалили рішення щодо передачі українцям летальної зброї, а дрони Raven для потреб Збройних сил України передали із запізненням, не тоді, коли українська сторона потребувала цього типу озброєння.

НАТО цікавить досвід України – радник начальника Генштабу

Щоправда, на сьогодні залежність сектору оборони і безпеки України від допомоги з боку НАТО не критичне, ба більше – українські військові можуть інструктувати колег з альянсу, як протидіяти гібридним загрозам, наприклад, кібератакам з боку росіян. Адже, за винятком США, інші країни-члени НАТО не мають у своєму досвіді ведення бойових дій проти регулярної армії – а саме регулярна армія Росії наразі воює в Україні та Сирії, каже у розмові з Радіо Свобода керівник проекту «Аеророзвідка» та радник голови Генштабу ЗСУ Натан Хазін.

Натан Хазін
Натан Хазін

Та швидкість, з якою ми розбудовуємо армію, і те, як ми намагаємось вирішити ці питання, це може бути для альянсу добрим прикладом
Натан Хазін

«Наприклад, Україна протидіяла кібератакам з Росії, Захід такого досвіду ще не має. Наші заходи безпеки і те, як ми будуємо мережу захисту нашої армії, – я вважаю, що НАТО може з цього питання з нами консультуватись, бо всі ці напрацювання – з активної фази війни. Та швидкість, з якою ми це робимо (розбудовуємо армію – ред.), і те, як ми намагаємось вирішити ці питання, це може бути для альянсу добрим прикладом. Бо НАТО в останні десятиріччя розгорталось у «поважному стані»: комфортне середовище, це було або тренування, або окремі акції, що альянс виконував, наприклад, в Афганістані», – зазначив Хазін.

За його словами, на сьогодні Україна – єдиний партнер НАТО, який веде війну за свою територіальну цілісність і державність та який наразі має унікальний військовий досвід, який країни-члени альянсу можуть використати у процесі модернізації та реформування свого військового контингенту. Так, спеціалістів з аерокосмічної розвідки країн-членів НАТО цікавить, як з мінімальним бюджетом і за мінімальної підтримки з боку держави волонтерський проект «Аеророзвідка», започаткований у 2014 році, нині включено до складу Збройних сил України.

Ми втратили чимало наших солдатів і продовжуємо втрачати. Але це війна
Натан Хазін

«Наш досвід коштує чимало. При чому ми все зробили за малу фінансову ціну, але, на превеликий жаль, ми втратили чимало наших солдатів і продовжуємо втрачати. Але це війна. З іншого боку, ми обійшлись без мільярдних бюджетів і далі працюємо, виходячи з того, що маємо», – наголошує фахівець.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG