Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 05:42

На початку 2017 року Міністерство охорони здоров’я опинилося в середині скандалу – кардіохірург Борис Тодуров, а також деякі інші лікарі обвинуватили міністра Уляну Супрун у зриві закупівель і постачань ліків у медичні заклади. Зокрема, йшлося про лікування онкологічних захворювань і гемофілії. В міністерстві визнавали затримки у постачанні ліків, але обіцяли: у 2017 році такого не буде.

Із 2015 року закупівлі ліків для України здійснюють установи ООН і міжнародні компанії, зокрема UNICEF, Програма розвитку ООН і Crown Agents. Минулого року Міністерство охорони здоров’я почало підписувати контракти про постачання ліків тільки у вересні, з приходом у міністерство команди нового міністра Уляни Супрун. Врешті-решт у повному обсязі замовлення надійшли до медичних закладів лише в січні 2017 року. В команді Супрун говорять, що треба враховувати особливі обставини, і називають ці кілька місяців задовільним результатом. Зокрема, про це говорив заступник міністра Олександр Лінчевський.

Олександр Лінчевський
Олександр Лінчевський

Вже в січні міністерство почало підготовчу роботу до закупівель ліків за гроші поточного року – згідно із законодавством, вони мають витратити виділені їм кошти до кінця 2017-го. До кінця березня міністерство планує підготувати номенклатуру необхідних ліків і на початку квітня передати її в Кабінет міністрів для затвердження.

Методи формування номенклатури також змінилися. Як розповідав журналістам Лінчевський, над формуванням списку необхідних ліків тепер працює робоча група, яка ухвалює рішення колегіально. Раніше за кожним напрямком ключовий вплив мав один позаштатний спеціаліст міністерства.

Перші поставки ліків заплановані на червень

Одразу після затвердження номенклатури міністерство буде підписувати контракти із міжнародними організаціями і закуповувати валюту. Згідно із законодавством, купувати можна не більше ніж 10 мільйонів доларів на день, але останні два роки НБУ дозволяв міністерству перевищувати ліміти для прискорення закупівель.

Як повідомила раніше міністр охорони здоров’я в інтерв’ю виданню «Лівий берег», цього року на ліки з державного бюджету виділили 5,9 мільярдів гривень. Після підписання контрактів міжнародні організації почнуть проведення тендерів. Перші поставки заплановані на червень.

Міжнародними організаціями для закупівлі ліків користуються навіть у розвинутих країнах, зокрема Великій Британії і деяких штатах США, говорить член правління «Центру протидії корупції» Олександра Устінова. Завдяки співпраці із ними Україна може отримати ліки дешевше, аніж їх можуть придбати державні структури.

«Є, наприклад, препарат «Софосбувір» компанії «Gilead» – курс лікування у США коштує 60 тисяч доларів, у Словаччині – 17 або 19 тисяч євро. В Україні буде цього року коштувати 750 доларів, раніше було 1300. Якщо в офіційному реєстрі компанія поставить таку ціну, то одразу всі країни захочуть за нею купувати», – розповіла Устінова.

Олександра Устінова
Олександра Устінова

Міжнародні фармацевтичні компанії зазвичай контролюють цінову політику в регіоні, і ціни в нашому регіоні визначає Росія, розповіла активіст. І, щоб не знижувати офіційні ціни для Росії, міжнародні фармфірми готові втратити український ринок.

Через бюрократію зекономити важко – активісти

Експерти з громадських організацій визначають, що міжнародні організації зазвичай отримують нижчі ціни, аніж платило міністерство у 2014 році, до міжнародних закупівель. Про це говорять результати незалежного моніторингу і порівняння цін, який проводив «Центр протидії корупції». Проте за деякими позиціями ціни вищі – десь виробники-монополісти власноруч підвищують ціни, десь виробництво припинилося і довелося придбати дорожчі аналоги.

Серйозною проблемою залишається процедура, за якою державні агенції і міністерства мають опрацьовувати державні гроші: отримавши їх у 2017 році, вони мають витратити їх до кінця цього року. Експерти говорять, що це ускладнює довготермінове планування – виробництво деяких вакцин міститься в Китаї, де намагаються отримати замовлення на кілька років наперед. Також досі не врегульовані питання із ПДВ, який міжнародні компанії змушені платити, незважаючи на домовленості.

Зокрема, минулого року через бюрократичні перепони навіть не вийшло зекономити частину коштів, говорить виконавчий директор благодійного фонду «Пацієнти України» Ольга Стефанишина. БФ «Пацієнти України» працює близько п’яти років, і весь цей час їм доводилося спілкуватися із міністерством через акції протесту. Зокрема, у 2014–2015 роках вони неодноразово критикували дії міністрів Олега Мусія і Олександра Квіташвілі.

Ольга Стефанишина
Ольга Стефанишина

«Ніхто в Міністерстві охорони здоров’я не сприймав реформу. Починаючи від фахівців відділів і до найвищого керівництва, всередині міністерства місяцями розроблялися підзаконні акти і губилися листи міжнародних організацій. У 2016 році міжнародні організації, навіть зекономивши кошти, не могли завезти додаткові ліки, бо так було прописано постанову. Зараз цей недолік усунуто вже з приходом нової команди», – каже вона.

Активісти, які співпрацюють із міністерством, говорять, що найближчі кілька місяців будуть для міністерства найважчими – там очікують сильного тиску з боку старої системи формування номенклатури закупівель.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG