Доступність посилання

21 Жовтень 2017, Київ 05:10

Москва тримає ключі до завершення конфлікту в Україні (світова преса)


У міжнародній пресі й далі багато пишуть про загострення бойових дій в Авдіївці наприкінці січня і початку лютого, і триває пошук відповідей на запитання: чому це сталося і які чинники на це вплинули? Пишуть також про побоювання Києва щодо налаштованості російського «Газпрому» збудувати нову гілку газопроводу «Північний потік-2», що могло б завдати серйозного удару по транзитних можливостях України. І голова Національного банку України Валерія Гонтарева говорить про стурбованість загальним нестабільним станом світової економіки і його потенційним впливом на Україну, яка витрачає великі кошти на оборону і наразі не отримує всіх обіцяних кредитів від МВФ.

Сайт американського видання Newsweek​ вміщує статтю українських експертів Володимира Єрмоленка та Тетяни Огаркової, в якій розглядаються причини останнього загострення у Східній Україні поблизу Авдіївки, де бойові дії велись близько до лінії розмежування і усього за шість кілометрів від Донецька.

Автори зауважують, що телефонна розмова президентів Дональда Трампа та Володимира Путіна не призвела до домовленості про зняття санкцій з Росії, накладених через Крим та вторгнення до Східної України.

«Ескалація, яка сталася у Східній Україні буквально наступного дня, може бути сигналом Трампу, що безпека у Східній Україні – в руках Путіна, і він може погіршити ситуацію, якщо санкції не будуть зняті», – читаємо у статті в Newsweek.

Автори аналізують аспекти війни у Східній Україні, зокрема говорячи, що сьогодні Кремль усе більше використовує конфлікт на Донбасі для впливу на внутрішню українську політику, посилюючи відчуття втоми від війни, поляризуючи громадську думку та послаблюючи нинішню прозахідну владу.

Щодо Мінських угод, то нині вони на найнижчому рівні в плані довіри, але позиція уряду України – дотримуватись їх. Для Москви ж криза Мінських угод означає віддалення перспективи зняття санкцій і вона б, можливо, хотіла кращої угоди. Ескалації бойових дій в 2014 та 2015 роках сталися перед переговорами щодо мирних угод і, ймовірно, нині сталося те ж саме, читаємо в статті.

Одним із трагічних аспектів загострення було широке використання артилерійського вогню і той факт, що бойові дії відбувались у густо населених районах. Обстріли Авдіївки здійснювались із густо населених мікрорайонів Донецька, а контр-обстріли відтак були націлені на Донецьк. Окрім того, наступ на Авдіївку був націлений і на комунальну інфраструктуру міста (постачання води, світла та тепла) якраз посеред зими.

Також у статті мовиться, що «гібридна війна» дала також і «гібридний мир». Сутички на місцях стаються майже щотижня, і війна повернулася до багатьох точок уздовж лінії розмежування.

Серед інших аспектів загострення біля Авдіївки – той факт, що сепаратисти мають змогу продовжувати використовувати важке озброєння та складну військову техніку, що може бути пояснене лише поставками з Росії, які й далі тривають.

Інший момент, який згадує стаття, – це часті входження в нічийну «сіру зону» українських військових і проведення військових операцій обома сторонами поблизу лінії розмежування. Також Авдіївка має стратегічне військове значення для контролю над важливим шосе Донецьк – Горлівка.

«Всі ці фактори вказують на прикру реальність, що вирішення конфлікту у Східній Україні – все ще дуже далека мета. Є багато факторів, які можуть спровокувати нову ескалацію, – як міжнародних, так і внутрішніх. Незважаючи на неодноразові заперечення своєї причетності до конфлікту, Москва почала війну навесні 2014 року, підживлює його і все ще тримає ключі до його завершення», – читаємо в статті на сайті журналу Newsweek.

Діловий журнал Forbes​ пише про те, що проект російського газогону «Північний потік-2» на Балтійському морі «до смерті лякає Україну».

Незважаючи не перешкоди – зокрема з боку Польщі, – Росія не поступається, а її «Газпром» наполягає на будівництві «Північного потоку-2» – навіть коли йому доведеться здійснювати проект самотужки, пише видання. Нова труба пролягла б поруч із трубою першої гілки «Північного потоку», яка вже працює.

«Якщо його збудують, Україна переконана, що її майбутньому як транзитної магістралі для російського газу в Європу буде покладено край», – пише Forbes.

«Наразі Росія перекидає свій традиційний транзит через Україну на «Північний потік-1». Якщо подивитися на показники газового споживання в Європі до 2020 року, для мене ясно, що якщо ми отримаємо «Північний потік-2» і якщо буде розширено «Турецький потік», що вже стається, з двома трубами замість однієї, – тоді це означатиме, що український транзит російського газу в Європу дорівнюватиме нулю», – каже голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв.

«Нафтогаз» є українськими дверима для «Газпрому» в Європу. Україна нині не імпортує російського газу для внутрішнього споживача, пише видання. Але Україна отримує плату за транзит російського газу своєю територією, і ці кошти дорівнюють приблизно десяти відсоткам обсягу українського бюджету. «Якщо цього не буде – це було б великою проблемою для української економіки», – зазначається у статті.

ЄС, перебуваючи під тиском своїх великих енергетичних компаній, як виглядає, пом’якшує свою позицію щодо нової гілки дном Балтійського моря, зазначає часопис, запитуючи: навіть коли споживання газу в Європі подвоїться протягом наступного десятиліття, – де буде Україна як транзитер російського газу?

Forbes цитує Тіма Борзму з Центру глобальної енергетичної політики при Колумбійському університеті США, який переконаний, що друга гілка «Північного потоку» не є кінцем для України: «Коли завершили «Північний потік-1», він не став геополітичної катастрофою. Історія доводить, що більшість цих побоювань і великих геополітичних «страшилок» не мають підстав».

Агентство Bloomberg​ пише, що непередбачувані прогнози стану світової економіки змушують нервувати голову Національного банку України Валерію Гонтареву.

«Ситуація є дуже небезпечною і нервовою усюди. Всі ці невизначеності – вони більше не чорні лебеді, а вони – чорні слони, які літають по цілому світу», – сказала Гонтарева в інтерв’ю агентству.

В статті мовиться, що Україна відбудовує свої економіку після двох революцій протягом одного десятиліття, а також маючи нині конфлікт із підтримуваними Росією сепаратистами в індустріальному серці на сході України.

Виділення наступних коштів МВФ з пакету допомоги в 17,7 мільярда доларів затримується, а потенційне згортання глобалізації в результаті протекціоністської політики після «Брекзиту» та перемоги Дональда Трампа можуть вилитись у валютні війни, що теж хвилює Гонтареву.

Кредитна ставка в Україні залишилась на рівні 14 відсотків минулого місяця після того, як Нацбанк підняв прогноз інфляції на 2017 рік до 9,1 відсотка з попередніх восьми.

Рівень інфляції в Україні становив в грудні 12,6 відсотка через послаблення гривні, але інфляція має зменшитися в четвертому кварталі цього року, коли умови будуть кращими, зазначає голова Нацбанку.

Україна підпише меморандум щодо наступного траншу розміром приблизно в один мільярд доларів «за кілька днів», каже Гонтарева.

Київ хоче отримати чотири транші сумарним обсягом у 5,5 мільярдів доларів від МВФ до кінця цього року з тим, щоб збільшити резерви з нинішніх 15,5 мільярдів доларів до 21,3 мільярдів, зазначає голова Нацбанку в інтерв’ю агентству Bloomberg.

  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG