Доступність посилання

23 Серпень 2017, Київ 20:20

Хтось сказав, радіо відходить у минуле? Кожен десятий дорослий мешканець планети слухає його щотижня. На сьогодні це – найдоступніший канал інформації, адже більшість людей на планеті не можуть дозволити собі інтернет. З нагоди Всесвітнього дня радіо, який відзначають 13 лютого, Радіо Свобода поцікавилося, як змінюються формати і які козирі у журналістів-радійників, які змушені змагатися за увагу візуально розбещеної аудиторії.

В чому особливість аудіального сприйняття? На відміну від картинки, звук не претендує на усю увагу аудиторії й дає їй більше свободи у процесі комунікації, адже, слухаючи радіо, ми часто займаємося своїми справами, розповідає у розмові з Радіо Свобода Любов Найдьонова – медіапсихолог та провідний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології Академії педагогічних наук України. За її словами, твердження, що люди неодмінно потребують візуального супроводу для кращого засвоєння інформації, дещо перебільшене.

Психолог переконана: радіо має майбутнє. Вона звертає увагу, що чимало медіа, яким прогнозували зникнення – як-то театр чи книжки, – все ще мають свою аудиторію і перероджуються у нових форматах. Для радіо ж нової епохи, каже Найдьонова, важливо буде через звук збуджувати інші органи чуття.

Ми можемо розказати про запах, який відчуваємо, про смак. Тобто емоційно заряджені мультимодальні образи, які можуть бути створені словом, – це найкраща перспектива для радіо

«Наприклад, ми п’ємо каву. Ми можемо сказати, мовляв, уявіть біленьку чашечку, в ній чорний напій, там пінка, яка збивається у білі візерунки. Ми можемо розказати про запах, який відчуваємо, про смак – про терпкість, про те, що ми підіймаємо чашечку, а вона легенька-легенька, і це дуже приємно, – розповідає психолог. – Тобто емоційно заряджені мультимодальні образи, які можуть бути створені словом, – це найкраща перспектива для радіо».

Це, на думку Найдьонової, той аспект, який не замінити візуальною інформацією, бо картинку не домислиш. З нею уяві тісніше.

Медіа для тих, хто любить рух

Утім, на радіо очікує революція у методах подачі контенту, вважає журналіст Радіо Свобода Володимир Носков. Як один із прикладів інновацій, з якими вже з 2010-х експериментують радіостанції у європейських країнах, зокрема BBC, – об’ємний звук (surround sound), який створює більш інтимну атмосферу для слухача.

Мало використовують радіожанрів таких, як радіотеатр, документальну драму, розслідування, де на повну застосовують звукову палітру

«Треба пам’ятати, що радіо може і повинно використовувати всі свої можливості: як голос, як музику, так і шуми», – зазначає Носков. На його думку, українським хвилям поки бракує різноманіття: «З одного боку, в FM-діапазоні одна музика і якісь такі поверхові коментарі ведучих, жарти «нижче пояса». І на цьому, власне, все. Мало використовують радіожанрів таких, як радіотеатр, документальну драму, розслідування, де на повну застосовують звукову палітру». Журналіст переконаний, що нехтування цією палітрою робить слухачів у певному сенсі ошуканими, залишаючи без емоцій та ефекту присутності.

Радіо залишається найдоступнішим медіа (дані ООН)
Радіо залишається найдоступнішим медіа (дані ООН)

З появою 3G- і 4G-інтернету мережеве радіо набуває більшого поширення. Норвегія планує до кінця цього року ліквідувати національні FM-радіостанції і повністю перейти на цифрове мовлення. Утім, допоки доступ до інтернету неповсюдний, FM-сигнал знаходитиме свого слухача.

Носков додає: те, що цей засіб масової інформації може гідно конкурувати зі своїм основним конкурентом – телебаченням, показує приклад проектів Радіо Свобода «Донбас.Реалії» та «Крим.Реалії». Радіо робить журналістів мобільнішими й дозволяє повідомляти інформацію оперативніше. Телевізор – для тих, хто на місці, а радіо – для тих, хто в русі.

Іранський рецепт популярності: не подобатися владі і… жіночий спів

Основна причина популярності Радіо Фарда в Ірані – цензура з боку уряду, вважає Арманд Мостофі – голова іранської служби Радіо Вільна Європа – Радіо Свобода, яка на сьогодні має найбільшу з-поміж інших служб аудиторію радіослухачів. У січні її прямі ефіри отримали близько 10 мільйонів прослуховувань (на другому та третьому місцях – Афганістан та Росія, які разом мали близько 7 мільйонів прослуховувань). Увесь штат бюро перебуває поза межами Ірану й нерідко отримує погрози від численних анонімів.

Етнічні питання, питання релігійної дискримінації, дискусія щодо віри та обрядів та навіть теорія Дарвіна – це все табу в цій країні теологічної диктатури. Одна з останніх тем, порушених Радіо Фарда, яка спровокувала навалу охочих долучитися до обговорення: Коран – це слово Боже чи візія Магомета?

Коли в Ірані жіночому голосу заборонено бути в ефірі будь-якого радіо чи телебачення, для нас – достатньо транслювати пісні у виконанні жінок. Так і ловимо аудиторію

Радіо Фарда, що в перекладі з перської означає «радіо завтра», настільки докучає декому із іранців всередині держави, що вони навіть створили на нього пародію – сайт «Радіо Діруз» («радіо вчора») з тим же логотипом та інтерфейсом, де публікують фейкові новини та висміюють особисте життя іранських журналістів-емігрантів, що працюють на Радіо Фарда.

Якби середовище було бодай трішки ліберальнішим, це б ускладнило роботу, припускає Мостофі: «Наведу приклад з музикою. Коли в Ірані жіночому голосу заборонено бути в ефірі будь-якого радіо чи телебачення (йдеться саме про вокал – прим. ред.), для нас – достатньо транслювати пісні у виконанні жінок. Так і ловимо аудиторію».

  • 16x9 Image

    Ярослава Куцай

    Народилася в Києві. Закінчила бакалаврат Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, магістратуру Школи журналістики НаУКМА та Університет Ісландії за спеціальністю «Довкілля та природні ресурси». Публікувалася у низці українських суспільно-політичних тижневиків та інтернет-видань. Була репортером програми «Час» на 5 каналі, прес-секретарем Національного екологічного центру України. Автор статей для українського National Geographic. З 2014 по 2016 жила у Рейк’явіку, дописуючи в англомовні ісландські журнали та співпрацюючи як позаштатний кореспондент з українськими медіа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG