Доступність посилання

20 Жовтень 2017, Київ 14:04

Не сплатив вчасно за комунальні – готуйся до пені: ініціатива парламенту


За прострочену сплату комунальних послуг – пеня. Таке запровадження передбачає законопроект «Про житлово-комунальні послуги», який уже ухвалили в першому читанні. Якщо ця норма пройде друге читання – за кожен день несплати споживачу нараховуватимуть додатково 0,01% від суми. Це потрібно для того, аби дисциплінувати українців, утім, запровадження пені ще можуть відкласти на рік-два, говорять у профільному комітеті Верховної Ради. Та деякі експерти називають цю ініціативу несправедливою та неефективною: навряд той, хто не має грошей на оплату платіжки, знайде їх, побоюючись штрафу.

Парламент працює над законопроектом «Про житлово-комунальні послуги» вже понад рік. Після ухвалення його за основу, норму про нарахування пені зберегли, проте зменшили з 0,1% до 0,01% за кожен прострочений споживачем день. Таким чином, виходитиме 3,65% річних.

Запровадження таких штрафних санкцій цілком виправдане, говорить одна з ініціаторок законопроекту, заступниця голови комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак.

Пеня – поширений у галузі житлово-комунальних послуг спосіб дисциплінувати за порушення. Проте наразі це стосується не споживачів, а підприємств, що надають послуги з водо- і теплопостачання, вивезення сміття. Якщо вони недоотримують вчасно гроші – не можуть розрахуватись із підрядниками, і сплачують штрафи, що можуть доходити до 40% від тіла боргу. А це гроші, які могли би піти на модернізацію системи, говорить Бабак.

З іншого боку, зважаючи на те, як стрімко зросли тарифи, і що зарплати українців за ними не встигають – варто було би відкласти запровадження пені на рік-два, говорить депутат.

Політично ми можемо просто завалити надзвичайно важливий проект закону
Альона Бабак

«По-перше, комітет відреагував правкою першого варіанту, який був – від 0,1% до 0,01%, і це вже стало 3% річних. А коли комітет подав свої пропозиції на друге читання, то чуємо, що «ой, а там же пеня вводиться». І політично ми можемо просто завалити надзвичайно важливий проект закону, який має врегулювати відносини і з управителями, і з монополістами по якості послуг, і по вивезенню сміття, по встановленню тарифів на переробку і захоронення органами місцевого самоврядування», – говорить заступниця голови профільного комітету.

У грудні лише 64% українців сплатили за комунальні послуги

Водночас, з грудня минулого року фіксують зростання заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг населенням. За 2016 рік за послуги населенню нарахували 72,5 мільярда гривень, а сплачено – 60 мільярдів. І якщо на початку року майже 83% українців сплачували рахунки, то вже в холодному грудні цей показник упав до неповних 64%. При цьому збитки підприємств житлово-комунального господарства зараз перевищують 5,5 мільярда гривень, а ще у 2014 році було на рівні 3 мільярдів.

Та запровадження такої пені зараз було би несправедливим щодо споживачів, вважає екс-міністр із питань житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко. На його думку, тарифи встановлюються непрозоро та в кулуарний спосіб, а пересічний українець майже не має механізмів, щоби впливати на якість наданих йому послуг.

У споживача сьогодні немає можливості захистити свої інтереси
Олексій Кучеренко

«У споживача сьогодні, фактично, через дурість законодавця немає можливості захистити свої інтереси. Тобто його стосунки з монополістом абсолютно не паритетні. Я навіть не тільки кажу про неможливість перерахунку за неякісні послуги. Але ще ситуація з обліком, зі скаргами, з підключенням, відключенням, перевіркою лічильників. Тобто споживача загнали у глухий кут, заганяють у борги, і у цій ситуації ще хочуть пені і штрафи», – говорить Кучеренко.

Є багато причин для збільшення несплат за платіжками – експерт

Новий закон про житлово-комунальні послуги у перспективі може надати споживачеві значно більше механізмів для контролю за якістю послуг. Саме тому пеня – лише один із способів врегулювати цю галузь, говорить Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних програм у Громадянській мережі «Опора». Зокрема, йдеться про запровадження конкурентного ринку комунальних послуг.

«Споживач зможе вибирати, яким чином надаватиметься послуга: буде договір на квартиру чи колективний договір на весь будинок. Замість сьогоднішніх ЖЕКів будуть управителі, яких обиратимуть жителі. Звичайно, швидко не вдасться запровадити», – говорить Бойко.

Водночас, є й інший аспект запровадження пені: часто платіжки українцям приходять невчасно, говорить вона. Таким чином, якщо споживач отримав квитанції 19-го числа, а має її сплатити 20-го – не кожен має змогу зробити це настільки швидко.

Всякі непорозуміння щодо нарахувань і необхідність здійснення перерахунку
Тетяна Бойко

«Я вважаю, що падіння несплати до 60-ти з хвостиком відсотків пов’язано з великим комплексом проблем. Перш за все, всякі непорозуміння щодо нарахувань і необхідність здійснення перерахунку. Ми знаємо, що в Києві анонсували тридцять тисяч перерахунків. Це дуже багато. Методики змінювались. Крім того, дуже часто мені особисто приходила невчасно або не приходила платіжка. Інтернет-банкінг не відображає послуг. Тобто не налагоджена сама система. Держава повинна проводити таку інформаційно-роз’яснювальну політику», – говорить Тетяна Бойко.

Люди не сплачують здебільшого не тому, що не хочуть, а тому, що не можуть – експерт

Та питання пені навряд чи вирішить цю ситуацію, говорить провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко. Люди не сплачують здебільшого не тому, що не хочуть, а тому, що не можуть, говорить він. Окрім того, населення є традиційно дисциплінованим щодо сплати за комунальні послуги, а порушниками частіше є підприємства. І зростання неплатежів зараз – це наслідок того, що для багатьох платіжки стають «непідйомними», каже він.

Для населення є набагато більш дієві механізми підвищення платіжної дисципліни
Сергій Дяченко

«В принципі, як захід це (пеня – ред.) може і буде мати наслідки. Але для населення є набагато більш дієві механізми підвищення платіжної дисципліни, як то укладання угод щодо розстрочок, допомога з устаткуванням енергоощадного обладнання», – говорить Дяченко.

Таким чином, запровадження пені дисциплінує тих українців, для яких зараз оплата за платіжками – це питання пріоритетності витрат: скажімо, спершу оплатити за опалення чи купити сезонний одяг. Тим же, хто вишукує у сімейному бюджеті гроші на оплату послуг, проте не має передбаченої державою субсидії – пеня лише збільшуватиме борги, резюмує він.

Упродовж минулого року тарифи на всі види житлово-комунальних послуг суттєво зросли: електроенергія подорожчала в 1,6 разів, холодна вода і газ – у 1,42 рази, гаряча вода – у 1,82 рази, опалення – майже в 1,9 рази. Українці намагаються економити: за даними НБУ, споживання послуг скоротилося майже на 7%.

Законопроект про житлово-комунальні послуги вже намагались внести у шостій сесії парламенту до порядку денного для голосування у другому читанні. Утім, поки невідомо, коли його поставлять на голосування.

В Україні вже кілька разів запроваджували стягнення пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг. Востаннє таку ініціативу скасували в 2011 році, аргументувавши тим, що надто мало українців сплачували ці штрафні санкції.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG