Доступність посилання

23 Серпень 2017, Київ 01:24

«Ми собі ставимо за ціль дати людям це відчуття, що вони є частиною чогось більшого» – Дідула


Активісти «Львівської освітньої фундації», Юрко Дідула крайній зліва. Фото з Facebook

Через війну на Донбасі навіть на території, яку контролює Україна, тисячі дітей не те, що не мають гуртків і спортивних секцій, а внаслідок обстрілів навіть до школи ходити не можуть. Проте, коли бої стихають, починають працювати волонтери. Вони починали з відбудови зруйнованих помешкань, а виявилося, що відбудовують громаду, а підліткам, які долучаються до них, дають можливість власноручно будувати своє життя. З координатором волонтерського табору «Будуємо Україну разом», активістом «Львівської освітньої фундації» Юрком Дідулою ми говорили про те, як його команда залучила молодь до побудови власного майбутнього.

Війна, нестабільність, постійний брак безпеки заганяє не тільки молодь, а й взагалі людей в Україні у такий депресивний стан, з якого, на жаль, люди виходять переважно алкоголізмом, наркоманією, можливо, соціальним закриттям

– Природньо, мабуть, що війна, нестабільність, постійний брак безпеки заганяє не тільки молодь, а й взагалі людей в Україні у такий депресивний стан, з якого, на жаль, люди виходять переважно алкоголізмом, наркоманією, можливо, якимось таким соціальним закриттям. А ми нашим волонтерським проектом намагаємося внести трошки позитиву в українське суспільство, змусити українську молодь покидати ці негативні парадигми, виходити з них, їхати в інші регіони України, шукати людей, які потребують, і допомагаючи їм, допомагати самим собі.

Коли 25-30 волонтерів з різних регіонів України збираються в одному місці, живуть разом, харчуються, займаються дозвіллям і займаються волонтерством, коли вони все це роблять разом, то створюється дуже позитивне середовище і атмосфера взаємопідтримки. Вона, відповідно, дає людям можливість відчути якийсь такий внутрішній комфорт, відчути безпеку й підтримку від інших людей.

Ми вже були в 14 містах по всій Україні. Залучили близько 600 волонтерів з різних регіонів України і з-за кордону, відбудували близько 50-60 квартир і будинків

Ми вже були в 14 містах по всій Україні. Залучили близько 600 волонтерів з різних регіонів України і з-за кордону, відбудували близько 50-60 квартир і будинків для воїнів АТО, для багатодітних сімей і для сімей, які мають дітей з особливими потребами.

У результаті наших таких волонтерських таборів десь у 5-6 містах створилися молодіжні осередки на зразок «Вільної хати» в Краматорську

Ми намагаємося в кожному місті створити середовище людей, які після закінчення проекту будуть взаємодіяти, будуть продовжувати нести ці зміни на місцях. І в результаті наших таких волонтерських таборів десь у 5-6 містах створилися молодіжні осередки на зразок «Вільної хати» в Краматорську.

– Наскільки це було чимось новим у тих місцях на сході, де ви були, і якщо так, то розкажіть про діяльність цієї «Вільної хати», як вона організована, хто в ній бере участь.

Ми зараз стикаємося з проблемою того, що люди взагалі не відчувають того глибшого сенсу громади, спільноти чи об’єднання людей, і ми собі ставимо за ціль дати людям це відчуття

– Ми зараз стикаємося з проблемою того, що люди взагалі не відчувають того глибшого сенсу громади, спільноти чи об’єднання людей, і ми собі ставимо за ціль дати людям це відчуття, що вони є частиною чогось більшого. І коли є взаємодія між людьми, чи це будинок, чи це дворик, чи якийсь район міста, чи село, вони мають відчувати себе частиною цього спільного.

На базі «Вільної хати» витворилася мережа людей, які відчули себе часткою процесу творення чогось нового у місті. «Вільна хата» в розумінні культурної політики зараз йде, мабуть, на декілька кроків попереду місцевого департаменту культури

Наприклад, коли ми у 2014 році відкривали «Вільну хату», то це почуття спільності, власне, відіграло ключову роль. І багато людей, яким бракувало такої причетності до чогось більшого, вони приходили до нас з ідеями, пропозиціями підтримки, допомоги. Люди приносили меблі, посуд, книжки, щоб сформувати бібліотеку. І на базі цієї «Вільної хати» створилася мережа людей, які відчули себе часткою процесу творення чогось нового у місті.

«Вільна хата» в розумінні культурної політики зараз іде, мабуть, на декілька кроків попереду місцевого департаменту культури. Ми організовуємо щорічні фестивалі народної культури – гаївки. Зараз це такий топовий культурний «движ» часу Великодня, на який з’їжджаються люди не тільки з Краматорська, але й з околиць.

«Вільна хата» об’єднала навколо себе прогресивних бізнесменів Краматорська. Вона об’єднала навколо себе місцеву владу, яка, розуміючи важливість цього осередку, теж намагається долучитися. Нам нарешті виділили комунальне приміщення. І ми відчуваємо більше підтримки від міста, і відповідно, є більший стимул розвиватися, рости, творити нові проекти. Такі осередки, як «Вільна хата» провокують об’єднання людей і формування громади в такому розумінні, в якому це сприймають у Європі.

– Які Ви бачите наступні кроки?

Є ідеї, щоб кожне місто, районний, обласний центр мали такий реабілітований народний дім чи дім культури, який буде працювати на зразок «Вільної хати»

– Є ідеї, щоб кожне місто, районний, обласний центр мали такий реабілітований народний дім чи дім культури, який буде працювати на зразок «Вільної хати». Це має бути середовище неформальної освіти, це має бути простір для творчості, для того, щоб генерувались цікаві інноваційні бізнес-проекти, щоб генерувались нові проекти у сфері освіти, культури. Це як платформа, як інкубатор соціальних, культурних, освітніх змін. І держава повинна сприяти, як мінімум, наданням ресурсів, приміщень таким ініціативам, які зараз поширюються всією Україною.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG