Доступність посилання

20 Жовтень 2017, Київ 04:46

Литовсько-польсько-українська бригада розпочала рік активної бойової підготовки


Початок роботи бригади під назвою «ЛитПолУкрбриг». Люблін, 25 січня 2016 року

Львів – Понад рік у польському місті Люблін розташовується штаб об’єднаної литовсько-польсько-української миротворчої бригади – «ЛитПолУкрБриг». 100 військовослужбовців із трьох країн спільно несуть службу. Нещодавно командування бригади пройшло атестацію і військові експерти визнали його боєготовим підрозділом. Цього року вишкіл триває. Як дають собі раду українські військовослужбовці за кордоном? Які умови служби і проживання? Чи інтегрувались у польське середовище?

Українські військовослужбовці, як і литовські та польські, проживають у Любліні зі своїми родинами. Підполковник 80-ї аеромобільної десантної бригади зі Львова Андрій Коцелко орендує тут помешкання. У Любліні він разом із дружиною Наталею, 9-річною донькою Анастасією та 11-річним сином Мар’яном. Діти відвідують звичайну польську школу. Коцелки зі Львівщини, Трускавця, на побутовому рівні розуміли польську мову, а додаткові заняття для дітей – і зараз вони вже не відчувають мовного дискомфорту в школі.

Андрій Коцелко
Андрій Коцелко

«Діти у школі легко інтегрувались, немає жодного бар’єру, дітям швидше знаходити спільну мову. Приємна атмосфера у школі, дуже гарно їх зустріли, прийняли. Перше було таке враження, що біженці, може ті, хто втікає з України, а потім вже під час спілкування розуміють, що це співпраця і немає відчуття, що з іншої країни, що чужі, що українці», – каже Андрій Коцелко.

Підполковник Андрій Коцелко потрапив на Донбас у другій половині 2014 року, коли вже тривали бої. У цей момент десантники вийшли з Луганського аеропорту. Група з десяти його побратимів потрапила у засідку і досі невідома їхня доля. Рідні Андрія Коцелка весь час його перебування у зоні бойових дій жили у стресі, кожне повідомлення з передової було для них потрясінням. Те, що йому випала нагода служити у спільній бригаді за кордоном, говорить, для його родини – позитивна зміна.

Це дало можливість сім’ї відійти від війни, від переживання. Коли був в Україні, постійно їздив у зону АТО, родина була у стресі
Андрій Коцелко

«Це дало можливість сім’ї відійти від війни, від переживання. Коли був в Україні, постійно їздив у зону АТО, родина була у стресі. Коли питаю в дитини, яка ще зовсім маленька, що вона бажає, то коли чую: «Я хочу, щоб закінчилась війна», тоді ти починаєш усвідомлювати, наскільки це все впливає на дітей, на їхню свідомість. Для моєї сім’ї це важливо бути тут, це добре для них», – розповідає підполковник.

Мова спілкування – англійська

Мова спілкування на службі і ведення документації – англійська. Кожен військовослужбовець мусив мати певний рівень знань мови, але під час служби є додаткові курси англійської. Також організовані заняття для дружин військовослужбовців. Жінки литовських, польських, українських офіцерів спілкуються між собою, не живуть у замкненому середовищі.

Окрім військових навиків, ідея була така, щоб ми познайомились із побутом поляків, культурою, щоб вони познайомились з нами і нашою культурою
Олександр Гайн

«Окрім військових навиків, ідея була така, щоб максимально нас інтегрувати у польське суспільство, щоб ми познайомились із побутом поляків, культурою, щоб вони познайомились з нами і нашою культурою. Ми разом святкуємо наші невеличкі перемоги, ось була річниця бригади чи отримали сертифікат. Багато маємо спільних заходів», – зауважив військовослужбовець з «ЛитПолУкрБриг» Олександр Гайн.

Олександр Гайн
Олександр Гайн

Рік служби і життя у Польщі змінили їх ментально, кажуть військовослужбовці. Вони пізнали нове суспільство, покращили свої знання з іноземних умов, але передусім командування бригади здобуло вміння у системі планування, організації, виконання завдань, навчилось злагоджено працювати і діяти, згідно зі стандартами НАТО.

Наші литовські і польські колеги просять розповідати про наш досвід ведення війни на сході
Андрій Коцелко

«За цей рік набагато більше розширився кругозір. Саме бачення і підхід до питання. Коли ти на війні, то все бачиш вузько – противника, ти – твоя позиція, його позиція, і розглядаєш цей конфлікт лише з цієї точки зору. Коли ти виходиш і зі сторони вже можеш побачити, що в усьому цьому зав’язані політичні, економічні питання, що це не лише протистояння двох військових організацій. Наші литовські і польські колеги просять розповідати про наш досвід ведення війни на сході», – розповів Андрій Коцелко.

«ЛитПолУкрБриг» – приклад співпраці і порозуміння

Цього року розпочинається наступний етап підготовки командування об’єднаної бригади, велика увага зосереджуватиметься на військових навчаннях, яких буде кілька. Зокрема, на Яворівському полігоні Львівщини під час «Кленової арки» залучатимуть військові підрозділи. Адже у Любліні проходять вишкіл військовослужбовці штабу управління, а загалом об’єднана бригада «ЛитПолУкрБриг» налічує понад 4,5 тисячі військовослужбовців, які служать у підрозділах, розташованих у кожній із трьох країн. Лекції військовослужбовцям читатимуть представники Нацгвардії США і командування сухопутних військ США у Європі. Також планується, що військовослужбовці зі штабу управління знайомитимуть підрозділи штабів українських батальйонів із процедурами НАТО. А наприкінці лютого у Польщі стартують штабні навчання, на яких визначать рівень підготовки штабу об’єднаної бригади, чи готовий він до командування підпорядкованими йому підрозділами.

Коли люди говорять про бригаду, то уявляють танки, літаки, солдатів. А тут – управління бригадою. Наше завдання – забезпечити управління підрозділами
Олександр Гайн

«Ми отримаємо базовий сценарій і починаємо відпрацьовувати. Коли люди говорять про бригаду, то уявляють танки, літаки, солдатів. А тут – управління бригадою. Наше завдання – забезпечити управління підрозділами ( кожен із наших підрозділів знаходиться у своїй країні), щоб кожен солдат знав, яку позицію займає, хто його ворог. Цим займається управління штабу бригади. Ми розвертаємо командний пункт – комп’ютери, радіостанції, беремо документацію, починаємо планувати операції, опрацьовуємо сценарій операції», – говорить Олександр Гайн.

А ще в Польщі українські військовослужбовці побачили, яким є ставлення польського суспільства до війська. Тут, кажуть, панує повага до своєї польської армії і навіть не виникає запитання про доцільність її утримання, попри те, що армія не воює. Бо військо – це престиж країни. І хотіли б, аби таким було ставлення українського суспільства до української армії, яка б водночас була прикладом високої професійності.

Утворити об’єднану литовсько-польсько-українську миротворчу бригаду запланували ще у 2009 році і лише восени 2014 року ці наміри були підтверджені, технічну угоду підписали міністри трьох країн влітку 2015 року. Вже восени того ж року сто військовослужбовців із трьох країн прибули у Люблін на вишкіл. «ЛитПолУкрБриг» називають найкращим прикладом співпраці між Україною, Польщею і Литвою, незважаючи на складну історичну політику.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG