Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 11:34

День Криму в парламенті: дитячі вірші та звіт про «справу 26 лютого»


Верховна Рада у четвер відзначала День Криму. У парламентських коридорах можна було придбати кримськотатарські солодощі та посуд. Гроші в рамках цієї благодійної акції мають піти на потреби дітей зниклих, убитих через незгоду з російською владою, яка анексувала український Крим, батьків, а також політичних заручників Кремля. А діти у кримськотатарських костюмах читали з депутатської трибуни вірші про те, як для них важливо, щоби Крим повернувся.

«Коли ми повернемося додому всім народом – доведеться вам згадати, звідки ми родом, доведеться вам згадати, звідки ви самі непроханими тут з'явилися гостями», – рядки цього вірша поетеси Лілії Буджурової зачитали з трибуни Верховної Ради кримськотатарські діти у традиційних вбраннях. Так український парламент у четвер відзначав День Криму.

Депутат та лідер Меджлісу Рефат Чубаров нагадав колегам, що наближається третя річниця подій 26 лютого біля стін Верховної Ради Криму. Тоді паралельно відбулись два мітинги, організовані партією «Русское Единство» та Меджлісом кримськотатарського народу. 15 тисяч проукраїнськи налаштованих кримчан хотіли висловити свій протест намаганнями відділити півострів від України. Між мітингами відбулись сутички, загинули дві людини з проросійського мітингу.

«Однак тоді знесиленому, знекровленому Києву було не до Криму», – говорить Чубаров.

У ніч із 26 на 27 лютого російські спецпризначенці захопили й блокували Верховну Раду Криму та Раду міністрів Криму. І через рік Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу щодо організації тоді масових заворушень. Почалися перші арешти, які зараз відомі як «справа 26 лютого». На кінець січня у цій справі проходять шість обвинувачених – Ахтем Чийгоз, Ескендер Кантеміров, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Емірвалієв, Алі Асанов, Арсен Юнусов.

«Можливо, не всі ми уповні розуміємо, з якою надією і увагою сотні і сотні тисяч громадян України, які живуть на території тимчасово окупованого Криму, стежать за всіма нашими діями, ловлять кожне наше слово. Давайте скажемо чесно: ми всі в особливому боргу перед громадянами, які зберігають свою гідність і вірність Україні», – сказав Чубаров, звертаючись до інших депутатів та президента Петра Порошенка.

«Справа 26 лютого»: яких висновків дійшли експерти?

Розслідувати обставини 26 лютого 2014 року має саме Україна, яка володіла тоді ще контролем над територією. Такого висновку дійшла Міжнародна експертна група (Молдова, Польща, Україна), що здійснювала правовий аналіз та реконструювала події трирічної давнини.

Найбільші конфлікти виникали тоді, коли міліція знімала розмежувальний «кордон» між учасниками протилежних «таборів». Встановити, чому правоохоронці діяли саме так, не вдалось, проте саме на них лежить відповідальність за ескалацію. Такі висновки озвучив експерт із мирних зібрань Володимир Яворський.

«За всіма міжнародними стандартами ці зібрання не можна кваліфікувати як немирні або насильницькі, навіть якщо там виникли певні випадки насилля. Тому що ці випадки насильства не мали системного характеру і не підбурювались організаторами», – озвучує експерт висновки Міжнародної експертної групи, що суперечать позиції Росії.

Протягом усього мітингу Ахтем Чийгоз не проявляв себе як організатор мітингу: імені Чийгоза немає в заявці на проведення, не виступав він і з закликами та зверненнями, говорить Яворський. Та саме йому інкримінують «організацію масових заворушень», хоча фактичним організатором проукраїнського мітингу були Рефат Чубаров та Енвер Арпатли, йдеться у звіті експертів.

Рефат Чубаров на мітингу під Верховною Радою Криму, Сімферополь, 26 лютого 2014 року
Рефат Чубаров на мітингу під Верховною Радою Криму, Сімферополь, 26 лютого 2014 року

У Криму діє «новий режим терору» – правозахисник

Через те, що у Криму зараз не діє українське правосуддя, багато жителів півострова стали фактичними заручними російської влади, яка анексувала український Крим, говорять правозахисники. Декого викрадають, утримують та перевозять до Росії. Як наслідок, у Криму близько 70 неповнолітніх дітей залишилось без батьківської опіки, говорить лідерка громадської організації «Кримська родина» Аніфе Куртсеітова.

«Серед цих дітей – діти по-звірячому вбитого у березні 2014 року Решата Аметова, також діти Олега Сєнцова, діти зниклих безвісти і заарештованих. Більшість цих родин – кримські мусульмани, де у кожній сім’ї три, чотири, п’ять та навіть шість дітей», – говорить Куртсеітова.

Щоби зібрати гроші на потреби цих родин, у Верховній Раді організували благодійний ярмарок. Кілька кримськотатарських ресторанів та майстерень посуду привезли на продаж смаколики (традиційні пахлаву, чак-чак), глиняні тарілки. Варили каву та вчили народних танців.

Та жертвами окупації Криму стали не лише політичні заручники Кремля, а й незгодні з російською політикою жителі півострова. Закриваються незалежні медіа, триває тиск на всі релігійні громади, крім РПЦ, людей переміщують із окупованого Криму до Росії усупереч їхній волі – утворився «новий режим терору». Про це говорив із трибуни Верховної Ради Борис Захаров, керівник адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини.

«Це коротка характеристика політики Росії в окупованому Криму. «Русский мир» закінчиться там, де його зупинять», – наголосив Захаров.

Депутати ж розкритикували звіт ОБСЄ щодо проведення на території півострову виборів до Державної думи Росії у 2016-му, адже там не згадується про анексію Криму.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG