(Рубрика «Точка зору»)
Олександр Клюжев
Напевно усі бачили прес-конференцію СБУ про ухвалення обласними радами сумнівних звернень до уряду, у тому числі із вимогою укласти Угоди про розподіл повноважень між центром та регіонами.
За версією СБУ, місцеві депутати імовірно отримували за ці звернення гроші від російських кураторів через місцевих посередників. Днями проводили обшук у Житомирській обласній раді.
Є звичка ставити під сумнів інформацію офіційних органів. Але, враховуючи хронологію подій, ситуація дійсно виглядає жахливо.
Хронологія така:
1) З першої половини і протягом 2016 року окремі обласні ради ухвалюють звернення до президента України та уряду із вимогою укласти Угоди про розподіл повноважень між центральною владою та органами місцевого самоврядування.
Регіонам стало недостатньо Конституції та законів, треба ще спеціальні Угоди.
Рішення ухвалювалися Одеською, Івано-Франківською, Кіровоградською, Житомирською, Хмельницькою, Запорізькою, Закарпатською та деякими іншими обласними радами.
Як сказано у зверненні Одеської та Хмельницької обласних рад, угода між урядом та регіонами стосовно розподілу повноважень зможе вирішити як глобальні питання, характерні для всіх областей України, так і врахувати специфіку кожної окремої області. Почуйте Одещину, Хмельниччину, Кіровоградщину, одним словом.
Обласні ради шукали різні приводи для такого звернення (Житомирська обласна рада, наприклад, обґрунтувала необхідність укладення Угоди із урядом… проблемою бурштину), але усі з них повторили вимоги щодо переходу на договірні відносини між центром та регіонами. Приймалися і абсолютно ідентичні звернення, що засвідчує централізованість акції.
2) З моменту ухвалення обласними радами перших рішень про розподіл повноважень між центром і регіонами МЗС Росії активно їх використовує як доказ наявності в Україні парадів суверенітетів.
Зокрема, у червні 2016 року прес-секретар російського МЗС Захарова сказала наступне: «Називайте як хочете – децентралізація, федералізація. Це не важливо. Важливо, що процес пішов. І саме цього весь час боявся офіційний Київ, боявся втратити концентрацію влади».
І, дійсно, обласні ради ухвалювали рішення у стилі «називайте як хочете», шукаючи «толерантні» підстави, але «дух федералізму» депутатами гарантувався.
Перебіг ухвалення рішень де-факто відповідає версії СБУ про те, що шукалися заплутані чи приховані обґрунтування для оприлюднення вимоги договірних відносин.
Протягом 2016 року можна було спостерігати масовану інформаційну підтримку МЗС та ЗМІ Росії теми договірних відносин між центром та регіонами на підставі окремих Угод.
І вже у лютому 2017 року Сергій Лавров задоволено повідомляє, що не менше третини українських регіонів вимагає договірних відносин із центром.
Лавров відзначив, що такі вимоги характерні не лише для Сходу, але і такою ж мірою і для Центру та Заходу України. У версії російських чиновників вимоги договірних відносин не лише свідчать про автономістські настрої, а й абсолютну природність особливого статусу частини Донецької та Луганської областей. Згадка про спеціальну Угоду між окремими районами Донбасу та урядом, як відомо, закладена у Мінські угоди.
3) Президент України у червні 2016 року заявляв, що ніяких звернень, ніяких угод обласних рад із президентом не буде: вони неконституційні.
Адміністрація президента України пізніше закликала місцеві ради припинити надсилати незаконні звернення. І лише у лютому 2017 року правоохоронні органи оприлюднюють дані про можливий підкуп депутатів місцевих рад для ухвалення політично вигідних Росії рішень.
Вимоги щодо договірних відносин є незаконними. Хоча б тому, що згідно Конституції органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Або «корисні ідіоти», або люди на зарплаті
Усі ці угоди, якщо навіть допустити ухвалення їх, будуть лише задокументованою фікцією. Але формальна частина не є важливою.
Вимагати договірних відносин за наявності «федеративних» зазіхань Росії та незавершеності міжнародних переговорів щодо особливого порядку самоврядування окремих районів Донбасу могли або «корисні ідіоти», або люди на зарплаті.
До речі, та сама Житомирська обласна рада через короткий період після ухвалення вимоги щодо розподілу повноважень із центром скасувала відповідне рішення. Але це вже не було важливо. «Називайте як хочете», а російське бачення української децентралізації прозвучало. Нічого особистого, тільки бізнес?
Якщо версія СБУ підтвердиться, то саме час вже сказати прямо. Сепаратизм і колаборацію можна побороти лише застосовуючи універсальні підходи, незалежно від того, чи хтось відкрито демонструє свої наміри під «георгіївською стрічкою» чи ховає під вишиванкою. Якщо одних карати, а інших замовчувати і прикривати, то в кінцевому варіанті легітимність отримають і ті, і інші.
P.S. У переліку рад можуть бути певні неточності, можливо окремі з них вже підчистили сайти.
Олександр Клюжев – аналітик Громадської мережі «Опора»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода