Доступність посилання

24 Червень 2017, Київ 22:15

Великий Київ. Підготовка Статуту територіальної громади столиці


Київ. На передньому плані Патріарший кафедральний собор святого Володимира – головний храм Української православної церкви Київського патріархату (ілюстраційне фото)

(Рубрика «Точка зору»)

У Київраді створено робочу групу для підготовки нової редакції Статуту територіальної громади міста Києва. Справді, чинна «конституція столиці» є формальною і ніколи не відображала ані реальної управлінської структури міським господарством, ані тим паче цивілізаційних цілей розвитку Києва. Досить згадати, що нині у міському Статуті кілька разів згадуються давно вже ліквідовані і таки справді геть зайві районні ради з їх головами, заступниками голів та виконавчими органами.

Однак головною вадою чинного Статуту є, звісно, не наявні у ньому архаїчні радянські органи влади. Статут хибує своєю вторинністю щодо світових урбаністичних явищ і процесів.

Сьогодні людство дедалі інтенсивніше перебирається у міста, які розростаються і зростаються між собою, утворюючи агломерації. Сучасні провідні держави – це мережі міст. Україна становить собою ідеальну урбаністичну мережу з кількома вузлами – зародками агломерацій.

Найбільша серед них, як за чисельністю населення, так і за площею – агломерація довкола Києва. Тут проживає близько 4 мільйонів осіб, а її площа (включає у себе 6 прилеглих до Києва районів із 16 містами та селищами, не рахуючи сіл) складає 13 тисяч 534 квадратних кілометри.

Київська агломерація є мало не єдиною територією України, де спостерігається стабільний, протягом двох останніх десятиріч, приріст населення.

Київ. Вигляд на Поділ з боку Дніпра
Київ. Вигляд на Поділ з боку Дніпра

Єдина громада

Зрозуміло, що місто Київ є ядром агломерації, чинником її існування та розвитку. Водночас розвиток самої столиці є цілковито неможливим без дедалі інтенсивнішого використання ресурсів прилеглих до неї громад – перед усім територіальних, рекреаційних та людських. Населення агломерації направду становить собою єдину територіальну громаду, позаяк більше ніж 40% працездатних мешканців прилеглих до Києва районів працюють та навчаються у столиці, амортизуючи її транспортно-комунальну та інші інфраструктури. Водночас і Київ по різному впливає на якість життя мешканців територій, що прилягають до нього. Досить згадати бодай два нові гігантські столичні кладовища – Північне у селищі Рожни, площею 75 гектарів та, вже закрите для поховань, Південне у Віті-Поштовій, площа якого 37 гектарів. Годі й говорити про негативний вплив горезвісного міського сміттєзвалища, площею 53 гектари у Підгірцях.

З іншого боку, наприклад, каналізаційна станція у Бортничах вбирає стоки не лише зі столиці, але і з багатьох поселень агломерації – від Вишневого до Ірпені та Вишгорода. Мешканці прилеглих районів області сповна користуються усіма вигодами близькості до столиці – від наявності робочих місць до закладів соціальної інфраструктури.

Таким чином Статут міста Києва має відображати ці суспільні та соціально-економічні реалії, закладаючи нормативне підґрунтя для комплексного розвитку агломерації. Вочевидь, що давно настав час переглянути Генплан Києва. Його слід розробити для території всієї агломерації. Відтак зонування та планування детальної забудови і транспортної мережі у громадах агломерації не має і не може здійснюватися окремо для кожної з них, як би того не хотілося місцевій владі. Те саме стосується планування медичної, освітньої, безпекової та практично усіх інших типів інфраструктур.

Інфраструктурний каркас України

Підготовка нової редакції Статуту Києва є добрим способом зрештою наважитися на визнання факту наявності київської «надгромади», як суб’єкта місцевого самоврядування в Україні.

Відтак Статут територіальної громади Києва має передбачати норму, що давала б міській владі право на укладення багатосторонніх договорів щодо реалізації спільних проектів із громадами, які входять до агломерації. Ця норма має закріпити принцип: «Столичні послуги в обмін на ресурси». Перед усім йдеться про територіальні ресурси громад, і то не лише для механічного виносу туди столичних підприємств, щоб звільнити вартісну київську землю для зведення об’єктів нерухомості. Мова також про рекреаційний розвиток агломерації, продовження столичних інженерних і транспортних коридорів до міст, які входять до неї.

Зрозуміло, що вже нагальним є питання і зміни до Закону про столицю, які визначать новий тип територіальної одиниці – Великий Київ та порядок управління нею. У перспективі можливо зі створенням ради агломерації, її виконавчого органу та закріплення за нею власних джерел податків. При цьому самоврядовна суб’єктність громад агломерації не буде применшеною, бо за ними залишаться як їхні виняткові повноваження, так і власні фіскальні надходження. Створення нормативної бази для розвитку агломерації зумовить інвестиційні перспективи цієї території, якість життя тут та участь Великого Києва у європейському і світовому поділі ринку праці і послуг. Так само – стимулюватиме розвиток інших великих урбаністичних утворень в Україні – Дніпро-Запоріжської, Львівської, Одеської, Харківської, згодом – Вінницької. Поєднані швидкісним транспортним сполученням, вони утворять собою інфраструктурний каркас країни.

Саме з огляду на такі перспективи слід розробляти проект нового Статуту Києва.

Костянтин Матвієнко експерт Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG