Після обвалу частини Шулявського шляхопроводу експерти всю ніч проводили там технічні випробування і обстеження. Експертиза засвідчила, що причиною аварії стала корозія бетону консолі та пошкодження після численних пожеж. Зараз габарити проїзної частини з обох боків обмежили, рух частково відновили. Мер Києва Віталій Кличко обіцяє реконструювати Шулявський міст та провести ревізію решти об’єктів інфраструктури Києва. Урбаністи закликають враховувати в новому проекті потреби не лише автомобілістів.
Конструкцію Шулявського шляхопроводу вже почали укріплювати, і надалі її щодня перевірятимуть, чи не з’явились нові тріщини та нахили, сказав журналістам на брифінгу мер Києва Віталій Кличко.
«Попереду велика реконструкція, що може зайняти півтора-два роки. І кошти, я думаю, вимірюються сумою у більш ніж півтора мільярда гривень», – сказав Кличко.
Шулявський шляхопровід востаннє ремонтували майже 30 років тому. Відновлювальні роботи планували почали у 2013 році, проте проект відклали. У КМДА знали, що він перебуває у передаварійному стані – його ремонт за планом мав відбутись у поточному році. Тож після аварії, що сталась, ним займуться у першу чергу. Та за оцінкою генерального директора «Укравтодору» Олександра Густєлєва, ґрунтовна реконструкція може початись не раніше, ніж наприкінці року, коли узгодять під це окремий проект.
Протягом останніх 10 років Шулявський шляхопровід тричі горів: у квітні 2005 року, у вересні 2006-го та у квітні 2007 року. Його змушені були поставити на тимчасові металеві опори. Пожежі ослабили конструкцію та бетон, що і призвело до аварії, вважає Густєлєв.
Причиною є, у першу чергу, пожежі, які відбувались у 2005-2007 роках. Друге – це корозія бетонуОлександр Густєлєв
«У даному випадку причиною є, у першу чергу, пожежі, які відбувались у 2005-2007 роках, які ослабили несучу конструкцію, бетон, що і призвело до сьогоднішніх наслідків. Друге – це корозія бетону. Шляхопровід побудували 1964 році, у 1986 році він був конструйований. З того часу його капітально не ремонтували», – сказав Густєлєв у коментарі Радіо Свобода.
Віталій Кличко згоден: усі споруди у місті Києва, що встановлені під мостами, під об’єктами транспортної інфраструктури, у підземних переходах мають бути демонтовані, адже «вони загрожують життю киян».
«Укравтодор» має перевірити 170 шляхопроводів і мостів у Києві
Експертиза та ремонт чекають і на інші інфраструктурні об’єкти, говорить мер Києва.
«Також заплановано капітальний ремонт Повітрофлотського шляхопроводу і дороги на проспекті. Я доручаю перевірити всі шляхопроводи в нашому місті, визначити їхній технічний стан і ухвалити рішення щодо подальших робіт і режиму їхньої експлуатації», – сказав Кличко.
Цим буде займатися «Укравтодор», якому Кличко доручив перевірити 170 шляхопроводів і мостів у Києві.
Тим часом у КМДА вже знайшли відповідальних за аварію Шулявського шляхопроводу. Віталій Кличко на брифінгу сказав, що «звільняє за незадовільну роботу заступника голови КМДА з питань транспортної інфраструктури Іллю Сагайдака і голову Солом’янського району Максима Шкуро за недбале ставлення до розв’язання проблем, які є в районі». Надалі підписати це рішення має президент Петро Порошенко.
Інфраструктура Києва дуже зношена, говорить він. Міська влада працюватиме над тим, щоби інцидентів, подібних до падіння Шулявського мосту надалі не було, «проте змінити ситуацію в один момент не вдасться», додав мер Києва.
Один із проектів, над яким працюватимуть надалі – добудова Подільсько-Воскресенського мосту. В результаті переговорів у минулому році німецькі партнери виділили 200 тисяч євро на фінансово-технічну експертизу стану мосту.
«Я маю амбіцію і мету втілити проект добудови мосту, який вже за майже 40 років став міфом для киян», – говорить мер міста.
Після робочої наради фахівців та представлення результатів експертизи у квітні можна буде розрахувати вартість робіт та робити конкретні пропозиції інвесторам, сказав Кличко.
Шулявський шляхопровід: історія «заморожених» реконструкцій
Реконструкцію Шулявського шляхопроводу мали почати спершу в 2008 році, потім відкладали на 2012 і 2013 роки. Паралельно розробляли два проекти.
Перший, офіційний, проект «Київдормістпроекту» був досить некомпактним і передбачав знесення будівель цеху заводу «Більшовик». Промальований як класична трилисткова розв’язка «конюшина» мала розширити естакаду на додаткові смуги та додати поворот з вулиці Довженка на проспект Перемоги. Пішоходи, за такою схемою, рухались би підземними переходом, аби дістатись до об’єктів на різних частинах дороги. Цей проект не затвердили.
Потім запропонували альтернативний проект архітектора Віктора Петрука – трирівнева розв’язка з реверсивним розділовим кільцем. Він не передбачав знесення цеху «Більшовика», збільшував пропускну здатність шляхопроводу і був би менш аварійним, ніж «конюшина», говорив його автор. У схемі Петрука були прописані також два нові сквери.
Анімований проект розв’язки Віктора Петрука
Зараз напрацьовують вісім проектів для майбутньої реконструкції Шулявського шляхопроводу. Серед них – і ті два, що вже розроблені раніше, говорить у коментарі Радіо Свобода Віктор Петрук, який зараз є головним спеціалістом департаменту транспортної інфраструктури КМДА.
«Я з вірогідністю 99% стверджую, що якщо порівняння буде чесним, то затвердять, швидше за все, трирівневу розв’язку. Поки що по тому, що ми бачимо, принаймні по технічно-експлуатаційних показниках, вона найкраща з тих варіантів, що пропонуються», – говорить Петрук.
Слід враховувати інтереси не лише автомобілістів – урбаніст
Реконструкції слід робити за принципом сталої мобільності, тобто враховувати інтереси не лише автомобілістів, а й пішоходів, велосипедистів, людей із особливими потребами, користувачів громадського транспорту. Проте ідеї, які реалізовує «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» (комунальне підприємство КМДА) застрягли у 50-х роках минулого століття і переважно не враховують це. Таку думку в коментарі Радіо Свобода висловив аналітик центру CEDOS Ігор Тищенко.
Перший проект «конюшини» був зовсім автомобілецентричним, і якщо зрештою зупиняться на ньому – це зажене пішоходів під землю і зробить перехід дуже незручним, говорить він. Другий проект, про який і говорив архітектор Петрук, є дещо кращим, на думку Тищенка. Проте і він створений за старими параметрами, що не відповідають вимогам сучасного міста, каже він.
«Зараз це жахливий, вузький, темний, завалений кіосками тунель, який ризикує обвалитись на голови. Пропонується будувати трирівневу розв’язку із ще більшою кількістю тунелів, мостів, підземних переходів. Перейти вулицю людині, яка вийшла з метро і хоче потрапити до університету КПІ чи на «Шулявку», буде практично неможливо. Потрібно буде іти кілометр під землею», – говорить Тищенко.
Шулявський шляхопровід – 408 метрів завдовжки і 16-21 метр завширшки. Станом на 2015 рік пропускає менше 13 тисяч автомобілів за годину.
