Доступність посилання

28 Червень 2017, Київ 20:44

Незгадані розмови Порошенка та Путіна: чи відкритий президент перед українцями?


Про неоприлюднені телефонні переговори президентів України та Росії Петра Порошенка (п) і Володимира Путіна стало відомо пресі. На фото: рукостискання перед початком переговорів у форматі Україна – ЄС – «Євразійська трійка», Мінськ, 26 серпня 2014 року

Президент України Петро Порошенко та президент Росії Володимир Путін з початку року провели кілька телефонних переговорів, про які українським медіа та суспільству не повідомлялось. В Адміністрації президента підтвердили, що одна з розмов відбувалась у період загострення поблизу Авдіївки, друга ж стосувалась звільнення заручників. І додали, що журналістам про це не повідомили, адже переговори були «безрезультатними». Чи має суспільство знати про діалог президентів ворогуючих країн? І наскільки відкритими у своїй роботі є Порошенко та його команда?

Під час загострення ситуації на Донбасі, аби зупинити постійні обстріли Авдіївки та відновити енергопостачання міста, а також щоб звільнити заручників (зокрема, Олега Сенцова та Романа Сущенка), Петро Порошенко провів дві телефонні розмови з Володимиром Путіним. Про це повідомила прес-служба Адміністрації президента у відповідь на запит «Главкому».

«Ці контакти відбулися в координації з європейськими партнерами в «нормандському форматі». Через те, що розмови були безрезультатними, окремого повідомлення не було», – мовиться у повідомленні.

Напередодні російські медіа повідомляли, що від початку року Путін і Порошенко розмовляли телефоном чотири рази. За даними російського видання «Коммерсант», остання розмова відбулася 21 лютого за ініціативи української сторони і тривала близько 20 хвилин. А передостання розмова – 11 лютого.

«Щоправда, ці контакти зі зрозумілих причин не афішуються: якщо про них будуть регулярно повідомляти, критики українського президента в радикальному таборі отримають черговий привід звинуватити його у «змові з агресором за спиною народу», – пише російське медіа.

«Такої відкритості, як у нас, навіть, напевно, у Білому домі немає»

Про втаємниченість чи закритість Адміністрації не йдеться, говорить у коментарі Радіо Свобода завідувач відділу зв’язків зі ЗМІ департаменту інформаційної політики Адміністрації президента Володимир Горковенко. Факт того, що розмови були, а також їхній зміст не розголошують тоді, коли сторони про це домовились.

«Іншого варіанту, в принципі, не дано. Це нормальна протокольна річ. Насправді, такої відкритості як у нас, навіть, напевно, у Білому домі немає», – говорить він.

Перед тим, як такі розмови відбуваються, президент Порошенко консультується із профільними фахівцями. Наприклад, коли тема стосується Авдіївки – «з міжнародниками і військовими», говорить Горковенко. Та і самі телефонні переговори між Порошенком та Путіним не відбуваються сам-на-сам, додає він.

«Такі розмови відбуваються у присутності або Клімкіна (міністр закордонних справ – ред.) або Єлісєєва (заступник голови Адміністрації президента – ред.), тому що вони міжнародні. І якщо це Путін, можливо, там був хтось із Генерального штабу чи міністр оборони», – говорить Горковенко.

Володимир Горковенко додав, що не знає достеменно зміст розмов, адже не був присутнім, та порадив уточнити у прес-секретаря президента Святослава Цеголка. Утім, зв’язатись із ним упродовж дня для коментаря не вдалось.

Президент також є верховним головнокомандувачем – Кошель

Та є й інші випадки, коли Адміністрація президента вирішує не оприлюднювати певну інформацію, потенційно важливу для суспільства. Наприклад, журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та «UA:Перший») у лютому робили запит щодо зустрічей президента України і голови Адміністрації президента з представниками бізнес-структур, суддями, прокурорами, народними депутатами.

На це отримали відповідь, що є спеціальне спільне розпорядження голови Адміністрації президента України і керівника Державного управління справами, що надає цій інформації обмежений доступ.

На перший погляд, до відкритості Адміністрації президента можуть бути запитання, говорить генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель. У випадку із закритою інформацією про зустрічі президента та голови Адміністрації – дані про відвідування, скажімо, представників бізнесу могли б відкрити, вважає він.

Сам факт контакту з главою іншої держави має фіксуватись – експерт

А от коли про певні переговори Порошенка та Путіна не повідомляють, або ж роблять це із затримкою – це нормальна практика, каже Олексій Кошель.

Це нормальна практика, коли частина інформації є закритою, а частина – відкритою

«Не варто забувати, що президент також є верховним головнокомандувачем. Тож цілком природно, що частина інформації не може бути відкритою. Зокрема, це спілкування з представниками сторони агресора. Тобто це нормальна практика, коли частина інформації є закритою, а частина – відкритою», – каже Кошель у коментарі Радіо Свобода.

Незгадані розмови Порошенка з Путіним свідчать про те, що непублічна, кулуарна політика значною мірою підміняє офіційну, говорить політичний оглядач фонду «Демократичні ініціативи» Руслан Кермач.

Президент усе-таки особа публічна, яка представляє громадян України

«Насправді нічого дивного у цих контактах немає. Мені здається, Адміністрація трошки перебільшує свою прозорість. Необхідно пам’ятати про те, що президент усе-таки особа публічна, яка представляє громадян України. Дійсно, є сегмент питань із обмеженим доступом, що зачіпають національну безпеку. Але сам факт контакту з офіційним лідером іншої держави має фіксуватись. І про це має бути комуніковано з суспільством», – говорить Кермач в коментарі Радіо Свобода.

Інформація про «17 разів» є непідтвердженою

Трамп свариться із пресою, але спілкується з нею – Гнап

Наразі Петро Порошенко є значно закритішим, аніж був на початку свого президентства після Революції гідності, вважає антикорупційний розслідувач Дмитро Гнап.

Наш президент начебто не ображає пресу, але при цьому уникає взагалі спілкування

«Ми всі чекаємо від президента відповіді на дуже важливі питання, які стосуються звинувачень його у корупції, зокрема, з боку скандального утікача Онищенка. Або суспільству треба розповісти свою позицію щодо блокади окупованих районів Донбасу. Президенту не завадило би розповісти, що він про це думає особисто. Як це робить навіть скандальний президент Трамп: він страшенно свариться із пресою, але при цьому він спілкується з нею. Наш президент начебто не ображає пресу, але при цьому уникає взагалі спілкування», – говорить Гнап у коментарі Радіо Свобода.

Гнап наводить приклад: за 2014 року президент звітував на підсумковій прес-конференції у грудні; за 2015 рік – вже пізніше, в січні; а звіту за 2016 рік досі немає, хоча вже почався березень. Розслідувач надіслав відповідний запит до Адміністрації президента. Проте там за місяць не відповіли, хоча за законом повинні упродовж двох тижнів принаймні прислати якусь «відписку», говорить Гнап.

«Я передзвонив в Адміністрацію президента через два тижні. Мені сказали, що його переадресують персонально Святославу Цеголку, прес-секретарю президента. Запевнили, завірили. Після цього відповіді я знову не отримав. Після цього ми звернулись до уповноваженого Верховної Ради з прав людини для того, щоби вона втрутилась у це питання, оскільки порушується одне з базових прав журналістів – право на отримання інформації», – говорить Гнап.

Така закритість, на думку Гнапа, є наслідком трирічної політики Порошенка на різних напрямках. Зокрема, війни на Донбасі, що «викрила багато таємних домовленостей та провальної антикорупційної діяльності», говорить він.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG