Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 02:40

Погрози контрольованих Росією бойовиків відібрати бізнес у відповідь на блокаду втілюються в життя. Минулого тижня одразу кілька великих підприємств, що працювали на непідконтрольній території, опинилися під так званим зовнішнім управлінням. Термін, яким бойовики замінили популярне, але незручне в політиці слово «націоналізація». Все це супроводжувалося численними схвальними народними мітингами, мовляв, забирайте, ми – за! На цьому тлі заговорили про фактичне відділення Донбасу. Чи є підстави для таких припущень, і на кого все-таки будуть працювати українські підприємства?

«Жодної тонни вугілля Україні, ані тонни вугілля Україні!» – лунає на організованому бойовиками мітингу. Місце зустрічі змінити не можна: Луганськ, площа біля пам'ятника Шевченку. А ось такий же мітинг, з тими ж гаслами, в ста десяти кілометрах – біля заводоуправління Єнакіївського меткомбінату. Він зупинився наприкінці лютого. Сировина йшла з України. Тепер – блокада.

«Ми сьогодні говоримо досить. Досить блокадам!» – виголошує з трибуни учасник цього мітингу Дмитро Хорошилов.

З одного боку, вони проти блокади, а значить, за так званий обмін товарами з Україною. З іншого – хочуть економічно злитися з Росією і націоналізувати всі українські підприємства.

«Я не виключаю, що націоналізація, або тимчасове управління, – це як переговорна позиція, як з українськими власниками, так і російськими», – припускає керівник аналітичного центру «Нова Україна» Андрій Єрмолаєв.

Першими під зовнішнє управління угруповань «ЛДНР» потрапили вугільні підприємства «Свердловантрацит», «Ровенькиантрацит» і «Краснодонвугілля». Всі три компанії належать Рінату Ахметову.

Вугілля перших двох гарантувало ту саму енергетичну безпеку України – його відвантажували на теплоелектростанції. «Краснодонвугілля» забезпечував безперервність металургійного ланцюжка. Вугілля йшло на Авдіївський коксохімзавод. Готовий кокс згорав у домнах маріупольських заводів.

Схема збуту вугілля з трьох підприємств Ахметова
Схема збуту вугілля з трьох підприємств Ахметова

«Внаслідок блокади можуть зупинити українські підприємства», – заявив нещодавно глава українського уряду Володимир Гройсман. В уряді великий переполох і наради з промисловцями. Суми втрат вражають.

«Сумарні наслідки блокади для України, для української промисловості – зниження валютних надходжень на 3,5 млрд доларів за рік, втрата до 75 тисяч робочих місць. Недоотримання в бюджет до 4 мільярдів гривень», – повідомив на кабміні президент об'єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

Це якщо блокада триватиме, і підприємства на тому боці все-таки відберуть.

«Зробити щось серйозне у Путіна не вистачає ресурсів»

«Давай автомат сюди! Рушниця! Жарти скінчились!» – реальною бензопилою учасники блокади на цьому тижні розганяли невідомих в масках. Їх нібито найняли, щоб знищити блокпост активістів в районі станції Кривий Торець. Чи був цей інцидент реальною спробою розблокувати рух вантажів або тільки його інсценуванням? Замовників не виявили.

У компанії «Метінвест» Ріната Ахметова, якій належать такі гіганти як Єнакіївський метзавод і «Краснодонвугілля», намагаються зберегти хорошу міну хоча б для кредиторів. Мовляв, націоналізація ні на що не вплине.

«Підприємства були збитковими у попередні три роки (в середньому близько $ 214 млн за 2014-2016 роки). У компанії вважають, що така експропріація, якщо вона трапиться, не справить негативного ефекту на реструктуризацію боргів», – йдеться у заяві «Метінвесту».

Проте, поведінка депутатів «Опозиційного блоку», частину з яких пов'язують з Рінатом Ахметовим, ніби натякає: гра пішла не дуже хороша.

«Опозиційний блок» вимагає не допустити «націоналізації» підприємств, про яку заявила «влада» непідконтрольних територій Донбасу. Ми також вимагаємо від української влади вжити всіх заходів щодо припинення блокади цих територій», – мовиться у заяві.

Підливають масла у вогонь і в Москві. Обіцяють заходи у відповідь, якщо блокада триватиме.

«Щоб зробити щось серйозне, у Володимира Путіна не вистачає ресурсів, – вважає російський політолог Дмитро Орєшкін. – А що можна? Всюди, де можливо, встромити шпильки і в пропагандистському просторі отруювати життя максимально жорсткими заявами».

Росія має сировину для донбаських метзаводів – Суслов

Втім, Москва від націоналізації може виграти, каже екс-міністр економіки України Віктор Суслов. Сировина для донбаських метзаводів у Росії є. Знайдуть застосування і металу з вугіллям.

«Вона може експортувати це вугілля, в тому числі, і в Україну, але буде дорожче і без податків. Росія може піти по шляху заміщення: той метал, який йшов на внутрішній ринок, вони можуть відправляти на експорт і користуватися тим металом, який вироблений в Донбасі», – каже Суслов.

Непрямим підтвердженням московського інтересу служить ось ця розмова лідера угруповання «ДНР» з російським візаві. Розмову опублікувала СБУ:

«Ось дивись: прийшов папір. Завтра всі підприємства ці, які у нас йдуть за списком, повинні бути в Москві на вулиці Краснопресненській, 12 – це офіс компанії «Велес», по-моєму, або «Капітал» або «Менеджмент», що належить Курченку», – зафіксовано на цьому запису.

Олігарх-початківець, утікач у Росію Сергій Курченко може отримати бізнес найбільшого олігарха України Ріната Ахметова! Це удар нижче пояса. А ось і ніж у спину: в ніч на 1 березня вперше за роки війни всіма вогнями засяяла «Донбас-Арена». Як натяк президенту «Шахтаря», хто в Донецьку хазяїн.

«Структури Ахметова, Нусенкіса та «ІСД» навряд чи будуть чекати повного краху, вони прагматики», – вважає політолог Андрій Єрмолаєв.

Андрій Єрмолаєв
Андрій Єрмолаєв

«Що змінилося? Тепер зарплату не дають»

А поки підприємства Ріната Ахметова спливають з рук одне за одним, на тижні в Донецьку припинив роботу «Укртелеком». Працівники кажуть: їм запропонували писати заяви на звільнення.

Багатьом з тих, хто тепер ходить на антиукраїнські мітинги, той самий Київ донедавна справно нараховував зарплатню. Що буде далі, після націоналізації, – підказують на донецькій шахті імені Засядька:

– «ДНР» оголосила, що всі українські підприємства йдуть під юрисдикцію «ДНР». Змінилося щось?

– Чи змінилося? Зарплату не дають, – відповідає шахтар Андрій.

Експерти одностайні: всі процеси, і націоналізація, і паспортизація, неминуче віддаляють Донбас від України. А може, й відокремлюють.

«Сьогодні, на мій погляд, процес розмежування з Донбасом набуває незворотного характеру, – вважає російський аналітик Дмитро Орєшкін. –Після паспортів і встановлення контролю над підприємствами, будуть спроби врегулювати відносини між Росією і «ДНР» та «ЛНР». Формально це потрібно для того, щоб легалізувати допомогу».

Дмитро Орєшкін
Дмитро Орєшкін

Але на приєднання Донбасу Росія навряд чи зважиться, каже політолог.

«Якщо буде зроблений крок з приєднання цих територій, а це називається прямою анексією, це буде очевидно провокативний крок, за яким піде наступний удар у сфері санкцій і дипломатичної ізоляції Росії», – говорить він.

Що стосується підприємств по цей бік лінії розмежування, то вони можуть замінити сировину з Донбасу іншою. Це буде довше, дорожче. Але головне – до ситуації з блокадою і націоналізацією треба було бути готовими.

ПОВНИЙ ВИПУСК ТЕЛЕПЕРЕДАЧІ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG