Доступність посилання

22 Жовтень 2017, Київ 18:26

Через «безвіз» із ЄС паспорт Молдови набув популярності серед жителів Придністров’я


Прапорці на мітингу в Кишиневі, 2015 рік

Майже три роки тому, у квітні 2014 року, громадяни Молдови отримали можливість подорожувати до країн Шенгенської зони без віз. За цей час майже 600 тисяч власників біометричних паспортів Молдови змогли відвідати країни Європейського союзу і лише у 0,3% випадків громадянам Молдови було відмовлено у в’їзді. Лише піввідсотка громадян були помічені у тому, що вони перебували у країнах Шенгенської зони нелегально, тобто більше, ніж 90 днів у рік, або ж вони намагалися там нелегально працевлаштуватися. Таким чином, у Європейському союзі говорять про успішний досвід відкриття кордону з першою країною Східного партнерства. На черзі – Грузія та Україна. Але статистика не пояснює всієї складної картини, що є за східним кордоном ЄС. Прояснити ситуацію Радіо Свобода попросило директора програм Інституту публічної політики, що у Кишиневі, Оазу Нантоя.

За словами молдовського аналітика, скасування візового режиму не мало надто великого впливу на поведінку молдован, адже ті, хто хотів подорожувати, вже давно мали можливість зробити румунський паспорт і їздити з ним.

«До 1940 року територія Молдови належала Румунії до Дністра. Після падіння режиму Чаушеску в Румунії ухвалили новий закон про громадянство, який дозволяв «відновити» румунське громадянство тим громадянам Молдови, які жили на цій території, і їхнім нащадкам. Багато людей скористалися цією можливістю», – розповідає Оазу Нантой, директор програм кишинівського Інституту публічної політики.

Як він зауважує, цей процес посилився ще після того, як Румунія, вступивши до ЄС у 2007 році мусила запровадити візовий режим для громадян Молдови.

«Це був шоком для нашого суспільства. Тоді багато громадян Молдови вирішили зробити румунські паспорти, щоб продовжувати їздити до Румунії, адже там було багато молдовських студентів, бізнесменів. Тоді кілька сто тисяч молдовських громадян отримали румунське громадянство», – розповідає експерт.

Тож коли громадяни Молдови отримали можливість пересуватися вільно по всіх країнах Шенгенської зони, це не мало значного ефекту, вважає Оазу Нантой. Адже активна частина суспільства вже і раніше мала цю можливість, а зубожілі мешканці сіл не могли собі дозволити подорожувати, з візами, чи без.

Коли ми отримали цей безвізовий режим, кількість жителів лівого берега Дністра, які отримали молдовське громадянство, різко зросла
Оазу Нантой

Хоча цікавий ефект все ж спостерігався: на молдовське громадянство в 2014 році подалося чимало жителів сепаратистського регіону Молдови Придністров’я.

«Дуже цікавий момент трапився на лівому березі Дністра. Коли ми отримали цей безвізовий режим, було очевидно, що кількість жителів лівого берега Дністра, які отримали молдовське громадянство, різко зросла, тому що для них молдовський паспорт був можливістю вільно пересуватися через кордони», – пояснює молдовський експерт.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Придністров’я і Донбас. Росію з чужої землі можна тільки «викурити»

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG