Понад половину людства на цій планеті становлять жінки, але вони складають лише 40% робочої сили. І з цих 40% жінки більше, ніж чоловіки, працюють у неформальному секторі економіки, де менший рівень захисту та нижчі заробітки.
Напередодні 8-го березня директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард представила у Вашингтоні результати дослідження МВФ, присвячені участі жінок на ринку праці.
Згідно з даними МВФ, розрив у працевлаштуванні між чоловіками та жінками загалом трохи скоротився, але переважно через зниження працевлаштування серед чоловіків. Найменш жінки беруть участь в оплачуваній робочій силі на Близькому Сході та в Північній Африці. Найбільше – у Північній Америці та в Екваторіальній Африці.
У той же час, навіть у найрозвинутіших країнах світу жінки набагато більше часу приділяють неоплачуваній праці – догляду за дітьми та домашній роботі, що обмежує їхні можливості на фінансову компенсацію. Мало представлені жінки і у найбільших компаніях та у владі. У радах директорів 500 найбільших компаній світу жінки складають лише 4,4%, у парламентах світу вони мають 23% місць. У низці країн можливості жінок обмежені законами, а у ще більшій частині – культурними нормами. Де це можливо, розповіла Крістін Лаґард, МВФ вимагає від урядів певних кроків.
Основний фактор участі жінок на ринку праці – це наскільки безпечно для них дістатися на роботуКрістін Лаґард
«Ми точно знаємо, працюючи з НДО в Єгипті і зі Світовим банком, що основний фактор участі жінок на ринку праці – це наскільки безпечно для них дістатися на роботу. Ми попросили, щоб реформи в Єгипті містили і запровадження безпечного транспорту», – розповіла вона.
Від участі жінок в економіці та повного використання їх людського потенціалу виграє усе суспільство, доводить МВФ у своєму дослідженні. Зокрема, жінки, які приносять додому зарплату, більш ніж чоловіки схильні вкладати її в освіту дітей, у тому числі дівчат. Це, у свою чергу, сприяє становленню більш освіченої та кваліфікованої робочої сили в країні.
У країнах, що розвиваються, праця жінок як платна, так і безоплатна, є найбільшим фактором, що сприяє зменшенню бідності. У розвинутих країнах присутність жінок в топ-менеджменті та радах директорів сприяє зростанню прибутків.
Жінки підтримують одна одну, додають різноманітності, а змагання між думками сприяє результатамКрістін Лаґард
Навіть якщо одна жінка присутня в раді директорів, то прибутки вже зростають, говорить Лаґард, але чим більше, тим краще, тому що «вони підтримують одна одну, додають різноманітності, а змагання між думками сприяє результатам». На додаток до багатьох інших досліджень, які зосереджуються на великих корпораціях, у МВФ дослідили участь жінок в тисячах малих та середніх компаній (ці результати не увійшли в представлену доповідь – ред.) і теж прийшли до такого висновку. «Це особливо правдиво в індустріях обслуговування і розваг, що дає мені надію», – говорить директор-розпорядник МВФ.
МВФ радить урядам країн світу усунути формальні та юридичні перепони, які стоять на шляху жінок до рівноцінного працевлаштування, наприклад, право володіти майном, відкривати банківський рахунок, брати позичку та працювати за тим чи іншим фахом.
Також радять країнам використовувати індивідуальне оподаткування, а не оподаткування родин. У другому випадку податком обкладається вища сума, що робить працевлаштування одружених жінок менш вигідним, ніж таких самих за фахом та кваліфікацією, але неодружених.
МВФ підтримує будь-які форми сприяння працевлаштуванню матерів – такі як субсидії на садочки та оплачувана відпустка для догляду за дитиною як для матерів, так і для батьків.
Від зменшення нерівності виграє усе суспільство, говорить Лаґард.
«Залучення жінок до ринку праці само по собі зменшує нерівність, тому що найбільша нерівність полягає у тому, що жінки не беруть участі, вони не використовують увесь свій потенціал, їм недоплачують, їх експлуатують і дуже часто це стається у неформальному секторі».
