Доступність посилання

23 Жовтень 2017, Київ 17:05

Росія намагається привести до влади у Європі євроскептиків


Одна з найвідоміших політиків-євроскептиків – очільниця французької партії «Народний фронт» та кандидатка в президенти Франції Марін Ле Пен

Росії прагне розділити союзників у ЄС і НАТО і робитиме це шляхом підтримки на виборах у країнах ЄС кандидатів-євроскептиків. При цьому Москва використовуватиме для цього вже перевірені раніше методи – дезінформацію, пропаганду і кібератаки. Про це йшлося під час слухань «Розкол НАТО: мета російської дезінформації», які проходять 9 березня у Конгресі США.

Після російського втручання у президентську кампанію у США, Москва намагається робити те ж саме у країнах Євросоюзу, заявив голова комітету у закордонних справах Палати представників Ед Ройс під час слухань у Конгресі. Він зазначив, що одним з головних інструментів Москви залишатиметься дезінформація і пропаганда.

Зважаючи на наближення виборів у Франції, Німеччині, Нідерландах, Чехії й Італії, європейська розвідка висловлює тривогу щодо спроб Росії спотворити результати, використовуючи дезінформацію і пропаганду
Ед Ройс

«Розвідка застерігає, що «Москва використовуватиме вже засвоєні уроки для майбутнього поширення свого впливу у світі, включаючи союзників США і їхні виборчі процеси». Зважаючи на наближення виборів у Франції, Німеччині, Нідерландах, Чехії й Італії, європейська розвідка висловлює тривогу щодо спроб Росії спотворити результати, використовуючи дезінформацію і пропаганду», – заявив Ройс, відкриваючи слухання.

За його словами, наразі Москва прагне розділити ЄС і НАТО.

«Стратегічною ціллю Кремля є розділити союзників НАТО і посилювати російський геополітичний вплив у Західній Європі. Якщо, наприклад, прокремлівський політик прийде до влади у Франції, це потенційно розділить ЄС», – наголосив Ройс.

Розповіді про «українських нацистів» під дулами автоматів

Колишній президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес, який був присутній на слуханнях, заявив, що країни Балтії потерпають від російської дезінформації ще з кінця 90-х років. Російська пропаганда і дезінформація мала великий вплив і під час агресії Москви проти Грузії та в Україні, каже він.

Тоомас Гендрік Ільвес
Тоомас Гендрік Ільвес

Коли почалися події у Криму, західні ЗМІ були завалені історіями про українських нацистів, жахливими історіями, які насправді були неправдивими
ТоомасГендрік Ільвес

«Коли почалися події у Криму, західні ЗМІ були завалені історіями про українських нацистів, жахливими історіями, які насправді були неправдивими», – зазначив Ільвес.

Дезінформацію та пропаганду Росія використовує одночасно з військовою під час агресії щодо України, зазначає колишній посол США в ОБСЄ Даніель Бер.

Ми бачимо, що гібридна війна продовжується на сході України, куди Путін направив добре тренованих членів воєнізованих формувань для захоплення державних будівель і силових структур
Даніель Бер

«Президент Росії Володимир Путін направив до Криму так званих «зелених чоловічків», які не мали ніяких розпізнавальних знаків. Спочатку вони захопили парламент, а далі оточили військові бази. Потім був проведений псевдореферендум під дулами автоматів, який назвали виправданням анексії. Ми бачимо, що гібридна війна продовжується на сході України, куди Путін направив добре тренованих членів воєнізованих формувань для захоплення державних будівель і силових структур. Вони співпрацювали з місцевими бандами і кримінальними елементами задля захоплення території сходу України. При цьому тут проводиться інформаційна і пропагандистська війна», – наголосив під час слухань Бер.

«Полем бою» стає Європа

На думку ж Тоомаса Гендріка Ільвеса, «головним полем бою» тепер стане Європа, де має пройти низка виборів, переконаний він.

«Вибори мають відбутися насамперед у таких великих країнах як Франція і Німеччина. Цього року дострокові вибори матиме також Італія. Важливі вибори мають відбутися і в Нідерландах. І в усіх випадках ми бачимо серйозне втручання», – зазначає Тоомас Гендрік Ільвес.

Він вважає, що намагаючись розділити союзників, Росія підтримуватиме на виборах у країнах ЄС кандидатів-євроскептиків, прагнучи привести їх до влади.

«Найвідомішою, звісно, є Марін Ле Пен у Франції, яка виступає проти НАТО, ЄС і США. Її партія отримала 9 мільйонів доларів від російського банку. Ми також бачимо масу дезінформації проти центриста Емманюеля Макрона, який є альтернативним їй кандидатом», – продовжує Ільвес.

На його думкою, однією з головних мішеней Росії є також канцлер Німеччини Анґела Меркель, оскільки вона є ключовою фігурою політики санкцій ЄС проти Росії.

Секрети Путіна

Для подолання загроз, які наразі йдуть із Росії, Захід має бути об’єднаним, вважає дипломат Лінкольн Блумфілд.

Давайте подивимося на Путіна, чи витримає він випробування тими ж інструментами? Що, коли люди дізнаються, як було збито малайзійський літак над Україною? Що відбудеться з Путіним, якщо люди довідаються, де він ховає свої гроші?
Лінкольн Блумфілд

«Ми це переживемо, ми переживемо спробу вплинути на нас, змінити нас, – каже він. – Під час Холодної війни ми також стикалися з дуже небезпечними спробами тоді радянських провокацій. Але давайте подивимося на Путіна, чи витримає він випробування тими ж інструментами, які він використав проти нас? А як щодо оприлюднення секретів Путіна? Що, коли люди дізнаються, як було збито малайзійський літак над Україною? Що відбудеться з Путіним, якщо люди довідаються, де він ховає свої гроші?».

У розсекреченій у січні частині звіту американських спецслужб про кібервтручання Росії, зокрема, у виборчий процес, мовиться, що цю кампанію впливу на вибори наказав здійснити президент Росії Володимир Путін. За оцінкою розвідки, Путін і влада Росії мали на меті збільшити шанси на перемогу Дональда Трампа, якому вони віддавали чітку перевагу, дискредитуючи його суперницю Гілларі Клінтон. За інформацією американської розвідки, Росія втручалася у вибори у США не тільки кібернападами, а й пропагандистською кампанією, включно з поширенням «фіктивних новин», через свої фінансовані державою засоби інформації, такі, як агентство «Спутник» чи міжнародна телемережа RT, через посередників і через оплачуваних користувачів соцмереж.

Упродовж цього року низка країн ЄС звинуватили Росію у кібератаках. Наприклад, у Франції генеральний секретар партії «En Marche!» Рішар Ферран заявив, що кандидат цієї партії на виборах президента Емманюель Макрон є мішенню російських ЗМІ та інтернет-атак. Звинувачення на адресу Росії лунали і з боку Німеччини, Чехії і Норвегії.

У Кремлі ці звинувачення відкидають, як заперечували і звинувачення з боку США про використання Москвою кібернападів та інших методів для втручання в американські вибори 2016 року.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG