Доступність посилання

22 Серпень 2017, Київ 12:06

Перша кров у Донецьку. Вбивство Дмитра Чернявського


Ukraine -- The Heaven's Sotnia, Dmytro Cherniavski, Kyiv, 15March2014

Три роки тому в Донецьку вбили Дмитра Чернявського. На той час він був речником донецької обласної організації ВО «Свобода». Хлопцю було 22 роки, він вийшов на захист мітингу за єдність України і був убитий. Яким було 13 березня 2014 року, згадує Артур Шевцов. Він разом з Дмитром Чернявським були в самообороні, під час нападу опинилися в оточенні проросійськи налаштованих мітингувальників.

Мітинг за єдність України в Донецьку 13 березня 2014 року в якийсь момент перетворився на криваву бійню, пригадує Артур Шевцов, учасник донецької самооборони, друг Дмитра Чернявского.

«Проросійські активісти намагалися прорвати той кордон міліції, що стояв. Їм це не вдалося, але у мене склалося враження, що то було таке театралізоване дійство. Той кордон був з однієї шеренги міліціонерів. А в кінці мітингу цей кордон просто розчинився. І два мітинги – проукраїнський і антиукраїнський – просто стали по різні боки від площі Леніна. Саме в цей момент проросійські активісти почали діяти і вдарили по українських активістах. Вдарили вони з двох боків. Спочатку удар був нанесений з тилу, зі сторони колишньої будівлі Мінвугілля. Їх було людей під триста. Насправді, з їхнього боку, це був вдалий маневр, бо цим ударом вони відволікли нас. Відволікли самооборону, яка переключилася на той натовп, який був більший за кількість самооборонівців. У цей момент вони вдарили силами тих активістів, що стояли з боку пам’ятника Леніну. Просто розчавили проукраїнських активістів з двох боків», – розповідає Артур.

Шевцов припускає, що такі маневри не були спонтанним рішенням, напад був завчасно спланованим. За спостереженнями самооборони міста, більшість проросійських мітингувальників були завезені з Росії. Їх, каже він, видавали стрілки годинників, що були переведені на годину вперед, говірка і запитання на кшталт «Де площа Леніна?». Ці люди з криком «Росія» накинулися на проукраїнських активістів і взяли в оточення, розповідає Шевцов.

«Нас почали хвилею відносити з площі Леніна в бік «Макдональдсу», що через дорогу. Вздовж вулиці Постишева стояли три міліцейські автобуси. Нас відтіснили до цих автобусів. Позаду нас – автобуси, а навколо – проросійські активісти», – пригадує Шевцов.

В якийсь момент міліція наказала самообороні сідати в автобус, сказавши, що хлопців вивезуть, продовжує він. Напередодні, 5 березня, таким чином вдалося вивезти людей з площі і вберегти від масової бійки. Але цього разу міліція виявилась безсилою. Хлопці опинилися в пастці, автобус нікуди не рушив. Натомість сепаратисти почали закидати його камінням, металевими уламками і петардами. Хтось з проросійського натовпу розбив скло і пустив газ в салон, розповідає Шевцов.

Учасници Самооборони вибираються з оточеного проросійськими активістами автобуса через вікна. Донецьк, 13 березня 2014 року
Учасници Самооборони вибираються з оточеного проросійськими активістами автобуса через вікна. Донецьк, 13 березня 2014 року

Коли стало зрозуміло, що це пастка, і були розбиті вікна, наші хлопці почали вистрибувати з вікон на проїжджу частину. Їх взяли у кільце з усіх сторін і почали закидати різними предметами

«Коли стало зрозуміло, що це пастка, і були розбиті вікна, наші хлопці почали вистрибувати з вікон на проїжджу частину. Їх взяли у кільце з усіх сторін і почали закидати різними предметами. В цьому кільці опинилося людей з тридцять. Під кінець від них вимагали стати на коліна», – розповідає він.

В цьому оточенні опинився і Дмитро Чернявський. Самооборона була вже на колінах, їх закидали петардами і прискали газом в обличчя. В якийсь момент натовп проросійських активістів прорвав оточення міліції і почав бити самооборонівців під вигуки «Забирайтесь геть» і «Росія». В цей момент хтось з нападаючих вдарив Дмитра ножом в живіт.

«У багатьох були розбиті телефони, і тому зв’язок відновити було важко. Коли вдалося вийти з оточення, я почав дзвонити своїм однопартійцям, які зі мною були на площі. На дзвінки відповіли всі, окрім Дмитра», – каже друг Дмитра.

Артур з друзями розбилися на групи і поїхали шукати Дмитра по лікарнях, але знайти його не вдавалося. Потім хлопці сиділи у квартирі у одного з активістів самооборони і телефонували в інші медичні заклади. За кілька годин Дмитра знайшли в морзі лікарні Калініна.

«Коли мені подзвонили і про це сказали… Це було важке відчуття. Поруч зі мною ще 10 людей, і я розумію, що маю їм про це сказати. Півхвилини була просто мовчанка, ми не знали, що сказати», – пригадує той вечір Артур Шевцов.

20 лютого 2015 року Дмитру Чернявському присвоїли звання Героя України. Посмертно.

ЕФІР ПОВНІСТЮ

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG