Доступність посилання

21 Жовтень 2017, Київ 19:34

Кожен другий пацієнт в Україні відмовляється від лікування або відкладає його через нестачу коштів йдеться в дослідженні, яке провели в благодійному фонді «Пацієнти України». Важкохворі українці здебільшого вимушені купляти ліки за свій рахунок або помирати без них, адже державного фінансування вистачає лише третині хворих. В Міністерстві охорони здоров’я запропонували план, за яким ситуація начебто має змінитися. Чи отримає він схвалення у парламенті?

В Україні практично не існує безкоштовної медицини. Аби це довести, представники благодійного фонду «Пацієнти України» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID майже рік проводили дослідження. Результати показали, що 97% українців платили за препарати, лікуючись як стаціонарно, так і амбулаторно.

Через нестачу коштів майже половина опитаних відмовляється від лікування або відтерміновує його. Позичали кошти на лікування або продавали коштовні речі та майно 43% українців. Самолікуванням займаються майже 70% хворих, йдеться в дослідженні «(Без)коштовна медицина».

(Не)шокуючі цифри (без)коштовної медицини

Близько 50% хворих українців не звертаються до лікаря, а шукають порад в інтернеті.

«Одним із основних лікарів для українських пацієнтів є інтернет. 52% респондентів нашого дослідження сказали, що вони не йдуть до лікаря, а консультуються з інтернетом, як краще їм лікуватися. Скорочують собі списки ліків, коли бачать, що дуже велика вартість, також за порадами з інтернету. При цьому майже 50% людей купують ліки, ефективність яких не доведена», – зазначає виконавчий директор благодійного фонду «Пацієнти України» Ольга Стефанишина.

Ольга Стефанишина
Ольга Стефанишина

34% опитаних, згідно з дослідженням, звертаються до лікарів, а 6,4% українців користуються порадами фармацевтів у випадку захворювання.

Серед причин українці називають такі: надто дорогі послуги, ліки, витрати на транспорт (25%), не довіряють медичному персоналу та їхній кваліфікації (7%), великі черги в медзакладах (13%), знають, як лікуватись із попереднього досвіду (58%), очікували, що хвороба мине (26%).

«Всі кажуть: у нас безкоштовна медицина і 49-а стаття Конституції, яка гарантує безкоштовне все і для всіх. Але цього немає. Особливо складно людям із важкими захворюваннями», – каже Ольга Стефанишина.

Про що (не)мовчать хворі

Восьмирічна Нона має рідкісну форму гемофілії. Її мама Ніна Астофорова-Яценко дізналася про це 7 років тому.

«Спочатку в мене був шок. Потім я почала шукати інформацію, як люди у світі живуть із цим захворюванням. І зрозуміла, що при замісній терапії хвороба не впливає ні на якість, ні на тривалість життя. Потім в мене почався ще більший шок, адже світова статистика не має жодного стосунку до України. В Україні хворі на гемофілію до 50 років доживають лише в частці 57%, які на 100% глибоко інвалідизовані у 18 років», – розповідає Ніна.

Ніна для своєї доньки хоче іншого майбутнього. Тому готова боротися за її здоров'я і вимагає від уряду та парламенту реформ. Всі важкохворі пацієнти із гемофілією у віці 18+ вимушені купувати препарати на чорному ринку, розповідає Ніна, адже держава забезпечує менш ніж 10% від необхідного.

Наразі дорогі ліки для Нони доводиться купувати закордоном. Мати каже, що вона вже не має, що продавати з майна, щоби їх придбати.

«Я не боюсь цього сказати: всі препарати, що ми завозимо до України, ми завозимо контрабандою і ходимо під статтею. Ми поставлені в такі умови. Це треба міняти. Так жити неможливо», – заявляє мама Нони.

У 34 роки Іван Зеленський дізнався про те, що в нього лейкемія, тобто рак крові. Тоді мав гарну роботу, зарплату у близько 500 доларів і думав, що досить непогано живе. Зараз йому 41 рік і він продовжує свою боротьбу з хворобою.

«Я прочитав, що такий діагноз лікується в усьому світі і ефективно, але потрібні ліки, які коштують в Україні 1000 доларів на місяць. При чому це не курсове лікування, це пожиттєвий прийом», – пояснює Іван Зеленський

В Україні існує державна програма, розповіли Івану лікарі, але вона не може забезпечити всіх пацієнтів, яких близько 3000, а забезпечує приблизно 460 осіб. Решта стоїть в черзі на цей безкоштовний дороговартісний препарат, до якого можна просто не дожити.

«Я був 41-й в черзі. Спитав у лікаря, коли зможу отримати безкоштовні ліки. Він відверто відповів, що, мабуть, ніколи. Шансів практично немає», – згадує Іван.

Іван втратив роботу через діагноз, вийшов на пенсію і навіть якби продав квартиру, коштів на ліки вистачило б хіба на півтора роки. Чоловік переїхав до іншого міста, де об’єднався із такими самими пацієнтами, які стояли в черзі на ліки, і вони змогли добитися від держави виконання 49-ї статті Конституції.

Дуже часто, зазначає Іван Зеленський, після виявлення невтішного діагнозу людина занурюються в депресію і не хоче лікуватись – навіть якщо хвороба виліковна. Адже розуміє, що власних коштів на ліки не вистачить.

Чому хворі сам на сам із проблемами?

За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, для покриття потреб громадян у ліках держава має витрачати на медицину 6% від свого бюджету, пояснює екс-міністр охорони здоров’я, депутат Верховної Ради Олег Мусій. Україна ж витрачає на охорону здоров’я лише 3%.

6 мільярдів гривень, виділених на закупівлю ліків, за словами Мусія, покривають лише 30% потреб українців у ліках. Деякі програми, яких дуже мало, фінансують потреби на 100%, більшість – лише на 10%. Тож причинами, через які важкохворі вимушені купувати ліки за свої кошти чи помирати, колишній міністр охорони здоров’я називає нестачу державного фінансування та занадто тривалу процедуру закупівлі ліків за бюджетні кошти.

У Міністерстві охорони здоров’я називають іншу причину – неефективне використання наявних коштів. В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун зазначає, що українці сплачують податки, але не бачать ефекту, адже мають додатково оплачувати як послуги лікарів, так і витратні матеріали й ліки.

Який вихід?

Уляна Супрун наголошує, що в міністерстві мають план, як змінити цю ситуацію. Пропонують гарантувати українцям фінансування медичних послуг та лікарських засобів. Для цього розробили законопроект, який поки що не зареєстрований ні в Кабінеті Міністрів, ні у Верховній Раді, але виставлений на публічне обговорення на сайті МОЗ.

Уляна Супрун
Уляна Супрун

Метою законопроекту є зміна механізму фінансування медичних послуг та лікарських засобів, а також запровадження системи державного соціального медичного страхування.

За словами Уляни Супрун, ухвалення закону «Про державні гарантії фінансування медичних послуг та лікарських засобів» допоможе ефективно використовувати бюджетні кошти, і всі зможуть отримати ліки та медичні послуги, згідно з затвердженими переліками та нормами.

«В результаті запровадження страхування бюджетні кошти на фінансування охорони здоров’я будуть спрямовуватись на оплату конкретних медичних послуг та лікарських засобів, наданих застрахованим особам, а не на утримання інфраструктури закладів охорони здоров’я (принцип «гроші ходять за пацієнтом»). Державні кошти будуть використовуватись ефективніше, а громадяни отримають якісніший медичний захист», – мовиться в пояснювальній записці до документа.

Законопроект передбачає створення нового органу – Національної служби здоров’я України, яка має виконувати функції як страховика, так і замовника медичних послуг, а також контролю за їхнім виконанням відповідно до договору.

Олег Мусій, однак, не згоден, що такий законопроект зможе розв’язати проблему. Він обурений ініціативою створити ще одне відомство. Крім того, каже, деякі тези згаданої ініціативи МОЗ були висмикнуті з іншого законопроекту за номером 4456, який вже зареєстрований у Раді та опрацьовується. Документ був поданий від комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я і має на меті побудувати нову національну систему охорони здоров’я, розповідає Мусій.

Єдиним виходом щодо нестачі ліків для важкохворих колишній міністр охорони здоров’я бачить на сьогодні збільшення державного фінансування, а на майбутнє – запровадження державного медичного страхування. Нині, за словами Олега Мусія, запровадити страхову медицину неможливо, зокрема тому, що на реформу в бюджеті не закладені кошти.

Законопроект «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» також зареєстрований в Раді, але це – справа майбутніх трьох років, вважає депутат.

Тільки-но законопроект пройде реєстрацію, його, ймовірно, очікує критика з боку профільного комітету. Погляди щодо необхідності запровадження страхової медицини в Україні збігаються, однак, як у представників МОЗу, так і у парламентарів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG