Доступність посилання

23 Жовтень 2017, Київ 05:50

Інформаційна війна проти України і світу. Медіа-грамотність проти пропаганди Росії


Політична карикатура Євгенії Олійник

Київ – Більшість населення і у Росії, і в Україні, і в країнах Євросоюзу не здатні розрізнити спотворене повідомлення від правдивого, не можуть критично оцінювати інформацію з різних типів медіа, кажуть аналітики. Брак медіа-грамотності, тобто знань, які дозволяють людині аналізувати й протистояти пропаганді і брехні, відчувається серед усіх категорій населення, кажуть фахівці. Це тим більш небезпечно для України, проти якої Росія веде гібридну війну, зауважує американський Філіп Корбер.

Майже 90 відсотків американців, за опитуванням агентства Pew, визнають, що фейкові новини створюють для них проблеми в тому, щоб розібратися, де є факт, а де вигадка. Оглядачка газети Financial Times Рула Халаф пише, що напередодні президентських виборів у Франції журналісти газети Le Mond опублікували допоміжні матеріали щодо того, як відрізнити справжню новину від дезінформації. Після цього вони пішли як волонтери до французьких шкіл, щоб дати інструменти проти «промивання мізків» молодому поколінню.

Фейк може проникнути в ваш будинок і в ваш смартфон, грати з вашим розумом і вносити плутанину в ваше уявлення про реальність
Рула Халаф

«Щоб стати жертвою дезінформації, вам більше не потрібно жити при репресивному режимі. Фейк може проникнути в ваш будинок і в ваш смартфон, грати з вашим розумом і вносити плутанину в ваше уявлення про реальність. Для створення фейку вже не завжди потрібні безпринципні бійці невидимого фронту, а для його впровадження в масову свідомість – заплутані схеми. Фейкову новину може створити юнак, який нудьгує в барі, або терористи на полі бою», – пише Халаф.

А Емма Грехем-Харрісон і Деніел Боффо в статті «Литва побоюється, що російська пропаганда – це прелюдія до можливого вторгнення», опублікованій на сайті газети The Guardian, наголошують, що Кремль намагається переписати історію, і країни Балтії сприймають це як загрозу, аналогічну виправданню анексії Криму, пише інформагенція УНІАН.

Та все ж країна, що стала жертвою гібридної війни, – така як Україна, – перебуває у більшій небезпеці, оскільки інформаційна війна є складовою потужної гібридної антиукраїнської кампанії з боку Росії. Так вважає військовий експерт, директор фонду Potomac Філіп Карбер. Він переконаний, що інформаційний «агітпроп» та розповсюдження через соціальні мережі викривлених повідомлень або ж відкритої брехні є серед ключових елементів російських війн нового покоління.

«Кіберхунта» проти фейків і «з’їдених снігурів»

Проблемами захисту інформаційного простору спільно мають займатись відповідні державні інституції та громадськість, зауважують експерти. Так, інтереси України боронить неурядове об’єднання український «Кіберальянс» (UCA). Його створили неурядова організація «Кіберхунта» разом з трьома іншими командами: Falcons Fame, Trinity, RUH. Українські фахівці з електронних комунікацій і медіа називають себе «хактивісти». На сьогодні в активі «хактивістів» – злами переписок ватажків угруповань «ЛНР» і «ДНР» з їхніми російськими кураторами, видалення з сайтів Росії та «ЛДНР» брехливих повідомлень на адресу України (замість неї «хактивісти» публікують відео-звернення) і боротьба з фейками.

Але власний імунітет до фейків та інформаційної брехні повинен мати і кожен споживач інформації, а медіа-грамотність за умов гібридної війни – ключовий метод протидії брехні, фейкам, чужій пропаганді, стверджують «хактивісти».

На часі – просвітницькі кампанії з медіа-грамотності – експерти

Українці відчувають проблему, але не знають, як задовольнити потребу в додаткових знаннях. В Україні, за даними соціологічних опитувань, які проводив Київський міжнародний інститут соціології на замовлення «Телекритики», близько половини громадян відповіли, що курс «Медійна грамотність» має бути запроваджений у школах, майже 40 % опитаних вважають, що він необхідний у вишах. Приблизно третина респондентів вважають, що на часі – просвітницькі кампанії з медіа-грамотності для дорослих, і лише понад 12 відсотків українців не бачать необхідності у навчанні з медіа-грамотності.

Програму з медіа-освіти для журналістів і пересічних українців («Програма медіа-грамотності для громадян») здійснили експерти Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX за підтримки уряду Канади, Академії української преси та громадської організації StopFake. Головним завданням проекту організатори назвали «посилення стійкості» українців перед впливом неправдивої інформації. Понад 14 тисяч українців з 14 областей держави взяли участь у відповідних семінарах і тренінгах. Слоган програми – «Не потони в інформаційному дощі», а тренували українців працівники середньої та вищої школи, закладів післядипломної освіти, працівники бібліотек, ЗМІ, представники місцевих громадських організацій, розповів журналістам президент Академії української преси Валерій Іванов.

Кілька десятиліть медіа-освіту викладають у північній Європі, у Сполучених Штатах і Британії
Валерій Іванов

«Кілька десятиліть медіа-освіту викладають у північній Європі, у Сполучених Штатах і Британії. Тобто, реально готують людей, готують дітей критично сприймати медійні матеріали», – пояснив Іванов під час семінару.

Важливо мати свою точку зору і сприймати не всю інформацію, яку ми отримуємо, а ту, яка насправді потрібна
Інна Кучер

Медіа-консультант Інна Кучер називає три основних правила, які допоможуть у боротьбі з маніпуляціями інформацією: «Використовувати перевірені джерела інформації, тобто не слухати все те, що говорять на вулиці. Друге – вміти аналізувати, і третє – самостійно робити висновки. Важливо мати свою точку зору і сприймати не всю інформацію, яку ми отримуємо, а ту, яка насправді потрібна, яку треба вміти аналізувати і робити висновки», – роз’яснила Кучер на семінарі з медіа-грамотності.

Експерти: непрофесіоналізм журналістів вкрай небезпечний

Щоправда, не лише пересічні українці мають проблеми з медіа-грамотністю, а й подекуди самі журналісти: трапляється, що журналіст «хапає» повідомлення, розміщене у соціальних мережах, і без перевірки його достовірності розміщує на медіа-ресурсі. Подібну ситуацію охоче використовує російський «агітпром», вкидаючи у мережу викривлені повідомлення під яскравим заголовком – адже завжди знайдеться журналіст, який скопіює таке повідомлення без належної його перевірки, визнають фахівці.

Факти треба вміти шукати, перевіряти їхню достовірність
Майя Нагорняк

«Факти треба вміти шукати, перевіряти їхню достовірність – і при цьому не забувати, що працюємо ми, журналісти, для людей. Варто не боятись іти до людей і спілкуватися з ними, цікавитися, що їх цікавить, про що вони хотіли би знати. Натомість, чимало журналістів сидять в інтернеті і звідти беруть новини, бо вони вважають, що лише інтернет є єдиним джерелом новин. А це абсолютно не так», – каже викладач Київського інституту журналістики Майя Нагорняк.

Але у таких випадках, на її думку, варто говорити не так про про медіа-(без)грамотність користувачів інформації, як про професійну (не)придатність авторів і поширювачів інформації.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG