Доступність посилання

ТОП новини

Новообраний президент Сербії: «І з Європою, і з Росією, і з Китаєм»


Новообраний президент Сербії Александар Вучіч святкує перемогу. Белград, 2 квітня 2017 року
Новообраний президент Сербії Александар Вучіч святкує перемогу. Белград, 2 квітня 2017 року

Белград – Прем’єр-міністр Сербії Александар Вучич, лідер Сербської прогресивної партії, здобув перемогу в першому турі президентських виборів. За нього у неділю 2 квітня проголосували 55 відсотки виборців. В першому зверненні до громадян після оприлюднення неофіційних результатів Вучич заявив про намір продовжити реформи та процес євроінтеграції.

На другому місці – незалежний кандидат Саша Янкович, колишній омбудсман, на третьому – студент-сатирик Лука Максимович, який в кампанії виступав під псевдонімами «Білий» та «Перелітник». Колишній міністр закордонних справ Вук Єремич набрав майже шість відсотків. Лідер Сербської радикальної партії Воїслав Шешель набрав менш ніж пʼять відсотків. За трьох інших ультраконсервативних кандидатів проголосували від одного до двох відсотків виборців.

Воїслав Шешель
Воїслав Шешель

Вучича підтримали партії правлячої коаліції, в тому числі й партії угорської та босняцької нацменшин. Він заявив, що бажає стати президентом всіх громадян країни, включно з тими, котрі голосували за інших кандидатів. Вучич додав: «Вибори показали, що величезна більшість громадян Сербії проголосувала за продовження процесу перебудови, за продовження європейського шляху Сербії, за збереження традиційної дружби з Росією й Китаєм, за продовження важкої праці».

Від шовінізму до проєвропейської політики

Новообраний президент, так само як й чинний глава держави Томіслав Ніколич, упродовж років були найближчими співробітниками згаданого Шешеля. У воєнні девʼяності роки вони надавали підтримку великосербській політиці Слободана Мілошевича. В 2008-му році Ніколич і Вучич покинули Шешеля з його шовіністичною ідеологією й заснували Сербську прогресивну партію, котра наразі має більш ніж половину депутатських місць в парламенті.

Кампанія та вибори пройшли без інцидентів. Лідери опозиційних партій стверджують, що йшлося про нерівну боротьбу за голоси, оскільки влада прямо або опосередковано контролює більшість телевізійних каналів та щоденних газет. Натомість Вучич каже, що він боровся сам проти десятьох, та що його перемога «чиста як сльоза». Відкидаючи твердження, що він є популістом й демагогом, Вучич каже, що буде «боротися за кожну людину» та що буде «суворим критиком уряду», коли це буде необхідно. Важливими завданнями виконавчої влади він назвав розбудову інституцій, боротьбу проти злочинності й корупції.

Сербія виступає за стабільність у регіоні

За словами Вучича, переважна більшість виборців проголосувала за продовження перебудови, за європейських шлях, одночасно за дружні відносини з Росією й Китаєм. Новообраний президент два тижні тому в Берліні зустрівся з Анґелою Меркель, в Москві з Володимиром Путіним, а найближчим часом поїде до Пекіна. Коли йдеться про регіон, Вучич виступає за подальшу нормалізацію та за розширення відносин з сусідами, зокрема, з Хорватією та Боснією й Герцеговиною. Він наполягає на тому, що Сербія є чинником стабільності в регіоні.

Згідно з Конституцією Сербії, президент має обмежені, переважно церемонійні повноваження. Однак реальний вплив глави держави залежить від людини, яка обіймає цю посаду. Оглядачі зазначають, що у Вучича наразі є всі важелі влади та що майбутній голова уряду буде слухняним виконавцем його розпоряджень.

Новообраного президента Сербії з перемогою вітали російський президент Володимир Путін, європейський комісар з питань політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган, угорський премʼєр Віктор Орбан, австрійський канцлер Крістіан Керн та інші.

Мандат президента Сербії триває 5 років. Чинний президент Ніколич має покинути цю посаду 31 травня.

Томіслав Ніколич
Томіслав Ніколич

Александар Вучич народився у 1970 році. За освітою – юрист. Вперше став депутатом, коли йому було 23 роки. Був міністром інформації в час, коли режим Мілошевича ухвалив закон з питань інформації, яким було обмежено свободу преси й накладені штрафні санкції на незалежні засоби масової інформації. Згодом він свою причетність до тиску на ЗМІ назвав великою помилкою.

  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG