Доступність посилання

23 Серпень 2017, Київ 01:21

Агресія Росії змушує Україну модернізувати систему оборони й відповідні галузі економіки – Хазін


Президент Порошенко (в центрі) під час передачі сучасного озброєння та військової техніки особовому складу ЗСУ, Чугуїв, Харківська область, 15 жовтня 2016 рік

Київ – Якщо німецькі експерти звертають увагу на те, що після більш ніж двох років важкої рецесії українська економіка почала повільно, але зростати, то автори коментаря, який вміщує аналітичний центр «Атлантична рада», вважають, що економіка України «здатна здивувати» багатьох, бо змінює свою структуру, що дає надію на пришвидшені темпи розвитку. Тим часом українські незалежні фахівці стверджують, що говорити про високі темпи економічного зростання зарано, адже на перешкоді все ще нереформована економіка та військові дії на сході.

Міжнародний валютний фонд, який після довгої паузи цього тижня виділив Україні четвертий транш позики у розмірі 1 мільярда доларів, прогнозує, що економічне зростання в Україні збережеться цього року на рівні 2 відсотків через наслідки блокади на Донбасі і зросте до 3 відсотків уже в 2018 році.

На подальші роки в середньостроковій перспективі це зростання може становити близько 3,5-4 відсотків у разі значного прискорення критично важливих структурних реформ, ідеться у повідомленні МВФ. Як зазначають у фонді, у перебігу консультацій з українськими урядовцями ішлося про те, що ці структурні реформи мають поліпшити ділову атмосферу й привабити інвестиції, збільшити продуктивність і розширити ринок праці.

Президент України Петро Порошенко назвав виділення чергового траншу визнанням українських реформ. Як поінформувала прес-служба Адміністрації президента, керівництво МВФ «підтвердило підтримку зусиль» української влади задля забезпечення прогресу в реформуванні країни.

Однак експерти вважають темп і розмах реформ недостатнім для України.

До того ж, уряд далі робить традиційну ставку на важку промисловість, а не на сучасні технології, зауважує журналіст-оглядач Алла Дубровик. Це помітно і з бюджету 2017 року, і з Програми дій уряду на найближчий період щодо пріоритетного розвитку галузей економіки.

«Схоже на те, що ми підемо дорогою налагодження промислової потуги. Це не є погано чи добре – це є об’єктивна реальність», – каже Дубровик.

Академік, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць вважає не менш небезпечним і для економіки, і для існування української держави зростання майнового й фінансового розшарування українського суспільства. Це був один із факторів, котрі спричинили Помаранчеву революцію (2003-2004 роки) та Революцію гідності (2013-2014 роки).

Наразі основний тягар реформ 2015 року ліг на плечі небагатої, але значної частини суспільства, загрожуючи подальшим зростанням безробіття й падінням рівня життя населення, наголосив Геєць в інтерв’ю для видання «Бізнес».

Від виробництва сировини – до креативної економіки. З іншого боку, нинішня ситуація, якою б складною не була, змушує ті сектори, де є менший контроль держави, переорієнтуватись з виробництва і продажу сировини – на створення й продаж технологічної продукції та виробів так званої «креативної індустрії».

А це, наприклад, не тільки тканини, а й вироби сучасних дизайнерів одягу; не металеві труби, а сучасне комунікаційне обладнання, не лише зерно чи олія у харчовій промисловості, а різноманітні смаколики, якими наразі «приманюють» туристів у Львові, Києві чи Полтаві.

Тим більше, що виробництво послуг (до якої належить «креативна індустрія»), на відміну від промислового виробництва, не потребує аж так багато капіталовкладень. Як наголосив засновник POPEL Agency Анатолій Попель в ефірі телеканалу «Громадське», креативна економіка (ІТ-індустрія, дизайн одягу і будівель тощо) – насамперед це творчий, інтелектуальний продукт. Відтак при мінімумі інвестицій креативна економіка може дати максимум прибутку, каже фахівець.

На відміну від інших індустрій креативна економіка не потребує великих інвестицій з точки зору, скажімо, обладнання

«Ця економіка нині має великий розвиток. Чому вона працює? Тому що, на відміну від інших індустрій креативна економіка не потребує великих інвестицій з точки зору, скажімо, обладнання. Для створення креативного продукту – наприклад, книги «Гаррі Потер» – достатньо однієї творчої людини з неймовірною фантазією. І вже одна така книга може створити цілий ланцюг подій, які перетворюються на реальні продукти (кінофільми, сувеніри тощо)», – зазначив Попель.

Війна з Росією: оборонна продукція «зроблено в Україні»

Як зазначає академік Валерій Геєць, Україна навіть військову агресію Росії використовує як можливість позбутися залежності від зроблених у Росії деталей, частини продукції та від російського ринку збуту своєї продукції. Також у ситуації, що склалась, український бізнес активніше шукає нових партнерів в інших країнах і аналізує зміни в кон’юнктурі світового ринку. Тим більше, що між Україною та Євросоюзом діє зона вільної торгівлі, наголошує експерт.

У Росії сформувалось відповідне лобі, яке активно проштовхує політику заміщення імпорту, бо для цього витрачаються державні гроші. Україна, відповідно, маючи такий же сценарій, буде продовжувати пошук ринків третіх країн

«Росія надалі буде активно проводити політику імпортозаміщення, яку вона розпочала ще в 2007 році з тим, щоб якнайшвидше мінімізувати залежність від тих високотехнологічних зв’язків, які вона має з Україною. У Росії сформувалось відповідне лобі, яке активно проштовхує політику заміщення імпорту, бо для цього витрачаються державні гроші. Україна, відповідно, маючи такий же сценарій, буде продовжувати пошук ринків третіх країн, і з більшою увагою ставитись до тих перспектив, які відкриває торгівля з Європейським союзом», – повідомив фахівець.

«Розворот» від Росії у напрямку Заходу дозволяє українцям модернізувати й розширювати виробництво високотехнологічної продукції, яку використовує сектор безпеки та оборони. На сьогодні Україна «замикає на собі» цикл виробництва окремих видів військової техніки, що дозволяє посилити й модернізувати оборонний комплекс, з одного боку, а з другого – створити нові робочі місця й залучити до роботи спеціалістів різних спеціальностей. Про це Радіо Свобода розповів засновник проекту «Аеророзвідка» Натан Хазін.

Натан Хазін
Натан Хазін

Наразі робимо радар під «Шилку», і це виводить Україну на новий рівень ринку озброєнь

«Маю гарний приклад з «Шилкою» – це зенітна самохідна установка українського виробництва, яку взяли на озброєння у понад вісімдесят країн світу. Але донедавна самохідка була «сліпою», її радар не відповідав вимогам часу. Наразі робимо радар під «Шилку», і це виводить Україну на новий рівень ринку озброєнь. Інший приклад – це наші безпілотні літальні апарати. Їх можна використовувати як «очі армії», і завдяки їм можна проводити певні дослідження у мирних цілях. Те, що наші технології після виробництва зразу проходять обкатку й працюють у бойових умовах, у десятки разів підвищує їхню конкурентоспроможність», – пояснив Хазін.

За його словами, агресія Росії проти України змушує не лише Україну модернізувати систему оборони й відповідні галузі економіки – у багатьох державах НАТО (як і у дружніх до альянсу країнах) відбуваються аналогічні процеси, що може дати поштовх новим науково-технічним розробкам та розвиткові освітнього і творчого потенціалу людей.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG