Доступність посилання

29 Червень 2017, Київ 05:40

«У розпорядженні режиму є різні види хімічної зброї» – екс-генерал армії Асада


Сирійські діти в кисневих масках післяймовірної хімічної атаки в місті Хан Шейхун, 4 квітня 2017 року

Ренат Давлетгільдєєв

Вперше влада Сирії офіційно визнала наявність в країні хімічної зброї у липні 2012 року. За оцінками ООН, її запаси в країні до початку громадянської війни сягали тисячі тонн. У Сирії діяли п'ять заводів з виробництва зарину, іприту, VX і інших його видів.

Початок хімічному роззброєнню Сирії поклав найжорстокіший випадок застосування такої зброї у новітній історії.

Наприкінці серпня 2013 року густонаселеному передмістю Дамаска Гута завдали удару ракетами з боєголовками, які містили зарин. У цілому на людей скинули близько 350 літрів отруйної речовини. За різними оцінками, в результаті тієї атаки загинуло від 300 до 1700 осіб, зокрема сотні дітей. А за даними організації «Лікарі без кордонів», загальне число постраждалих в Гуті – понад три з половиною тисячі.

Досі немає точних фактів, хто причетний до атаки. Сирійська влада і опозиція звинувачують у трагедії одне одного. Правозахисна організація Human Rights Watch провину за наліт поклала на Дамаск. Російське МЗС – на сирійських повстанців.

На засіданні G20, яке відбулося через два тижні після атаки, сторони ухвалили рішення про хімічне роззброєння Сирії і її приєднання до Міжнародної організації із заборони цього виду зброї.

Тоді підписання угоди з Дамаском і резолюція ООН номер 2118, яка накладала на Сирію зобов'язання зі знищення запасів хімічної зброї та повної заборони її виробництва, були сприйняті Москвою як найважливіша зовнішньополітична перемога епохи третього терміну Путіна. Оскільки Росія запропонувала проект резолюції і тиснула на Дамаск, щоб там погодилися на умови ООН. А сам Володимир Путін став людиною року за версією журналу Time.

Офіційно Сирія позбулася хімічної зброї 23 червня 2014 року – тоді було урочисто оголошено про вивезення її фінальної партії з території країни. А в січні 2016-го Організація із заборони хімічної зброї заявила, що в Техасі були перероблені останні 75 циліндрів сирійського фтороводню.

Але використання хімічної зброї в Сирії після підписання угод продовжилося. Міжнародна дослідницька група Bellingcat і проект «Сирійський архів» опублікували 392 відео, які підтверджують факти застосування бойових отруйних речовин після приєднання Сирії до конвенції.

У період з 2013-го до кінця 2016 року такі атаки найчастіше відбувалися в передмістях Дамаска, а також в провінціях Хама у 2014 році, в Ідлібі в 2014 та 2015 роках, в Хомсі у 2015 році та в Алеппо у 2016 році.

Хто стоїть за атаками, стверджувати складно. Але лише за минулий рік сторони конфлікту в Сирії понад сто разів застосовували отруйні речовини – ці дані підтверджує остання спільна доповідь ООН і Організації з заборони хімічної зброї.

У 13 випадках застосовувався зарин, 12 разів – іприт, 4 рази – нервово-паралітичний газ VX, 41 раз – хлор і 61 раз – інші отруйні речовини.

Відповідно до останнього звіту Human Right Watch, опублікованому в лютому, лише за період з 17 листопада до 13 грудня 2016 року правозахисники зафіксували щонайменше вісім епізодів, коли саме урядові вертольоти скидали хлор на житлові райони Алеппо. В результаті застосування отруйної речовини тоді загинуло дев'ять мирних жителів, серед яких четверо дітей. Близько 200 людей постраждали.

Колишній генерал армії Асада про хімічний арсенал Дамаска

Генерал Захер Ас-Сакет дезертирував з асадівської армії в березні 2013 року, коли громадянська війна в Сирії тільки розпалювалася. До того, як стати перебіжчиком, він служив в секторі хімзброї.

У розпорядженні режиму є різні види хімічної зброї і засобів її доставки

«У розпорядженні режиму є різні види хімічної зброї і засобів її доставки. Створення арсеналу отримало поштовх з розробкою ракетних боєголовок у 1980 році. Наступний етап розвитку хімічної зброї почався у 1989 році. Ставка робилася на зарин як засіб ураження. Тоді був призначений керівником російський фахівець, під наглядом якого почалося виробництво зарину в районі Алеппо і Дамаска», – говорить він

Режиму вдалося зберегти частину запасів під своїм контролем, а інша на території, яка контролюється «Хезболлою»

«Потім почалася розробка VX або V-газів. Потім були гірчичний газ та іприт, а також задушливі фосген і дифосген. В арсеналі також були такі речовини дратівної дії, як хлорпікрин і хлорацетофенон. Режиму вдалося зберегти частину запасів під своїм контролем, а інша частина знаходиться на території, яка контролюється «Хезболлою», додає колишній генерал.

Хімічна зброя. Як вона вбиває

Речовини нервово-паралітичної дії

Викликають параліч дихальної системи протягом 10-15 хвилин. Мета застосування — швидке масове виведення з ладу особового складу з максимальною кількістю смертей. Найпоширеніші гази – зарин, зоман, табун.

Отруйні речовини шкірнонаривної дії

Вбивають повільно, але майже неминуче. Вражають організм через шкіру або органи дихання. Відомі речовини: іприт, люїзит.

Речовини загальноотруйної дії

Смертельні, швидкодіючі. Порушують функцію крові з постачання кисню до тканин організму. Приклади: синильна кислота і хлорціан.

Отруйні речовини задушливої дії

Також смертельно небезпечні. Вражають легені. До цього типу належать: фосген і дифосген.

Також у хімічній зброї застосовуються психотропні і подразнюючі речовини.

Хлор

Найчастіше протиборчі сторони в Сирії звинувачували одна одну у використанні хлорного газу. При тяжкому отруєнні потерпілий може загинути протягом 5-25 хвилин максимум.

У Сирії, за оцінками більшості російських експертів, залишаються тільки запаси найпримітивніших речовин шкірнонаривної дії. Можливо, задушливих газів. Автори доповіді ООН наполягають, що протиборчими сторонами застосовувався і нервово-паралітичний газ зарин.

Матеріал повністю на сайті спецпроекту «Настоящее время»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG