Доступність посилання

24 Жовтень 2017, Київ 05:50

Екологи в Україні та Молдові попереджають про загрозу «знищення екосистеми» Дністра


Захід сонця на Дністрі. Національний природний парк «Дністровський каньйон»

Перспектива будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС змушує бити на сполох екологів як в Україні, так і у Молдові. Вони попереджають, що реалізація цього плану, передбаченого урядовою програмою розвитку гідроенергетики в Україні до 2026 року, може знищити екосистему Дністра й затопити прилеглі населені пункти. Очікувана вартість проекту – 155 мільйонів гривень. Що непокоїть учених, чому обурюється громадськість і до яких заходів вдаватиметься для порятунку річки й добробуту жителів прибережних територій, дізнавалися кореспонденти Радіо Свобода.

Поява нових гідроелектростанцій на Дністрі неминуче призведе до погіршення якості водопостачання, розповідає лідер молдовської громадської організації «Екоспектр» Іван Ігнатьєв. Одну з них планують побудувати в верхів'ях річки, інші п’ять – у її середній частині. Він згадує, що коли споруджували Дністровську ГЕС, можна було спостерігати, як у процесі випрямляння русла зникала вода в прибережних селах. «Жителям цих населених пунктів і досі доводиться завозити воду для того, щоб забезпечити свої побутові і навіть питні потреби. Це наочні приклади ризиків, які вже втілилися», – каже експерт.

Він також переконаний, що важливо не забувати про наслідки будівництва Дубоссарської (територія Молдови) ГЕС в 50-х роках минулого століття. Після того, як уздовж берегів постали дамби, зникли заплавні луки й місця для нересту фітофільних риб, які мають високу господарську цінність.

Якщо подивитися на цифри, можна порахувати розмах тих збитків, які наносяться екосистемі
Іван Ігнатьєв

«У нас дуже часто, коли ухвалюється рішення, до уваги беруть одномоментні економічні вигоди. Але насправді, якщо подивитися на цифри, можна порахувати розмах тих збитків, які наносяться екосистемі. Адже екосистема надає послуги, перш за все, людині. Це і вода, і біоресурси, і виробництво електроенергії, і рекреаційні послуги й низка інших», – зауважує Ігнатьєв і додає, що тут є і низка соціальних, і санітарно-епідеміологічних ризиків.

Будівництво Верхньодністровського каскаду, за його словами, здійснюватиметься за радянським зразком: під водою опиняться тисячі гектарів території, де живуть десятки тисяч людей. Обсяг води в основному руслі Дністра зменшиться в декілька разів – і за таких умов річка не зможе самоочищатися.

Українсько-молдовський діалог

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) за підтримки представників Національної академії наук звернувся до Міністерства енергетики та вугільної промисловості з проханням про перегляд програми розвитку гідроенергетики в Україні до 2026 року. Утім, їхній лист дотепер залишається без відповіді.

Все це будівництво нічого, крім шкоди і знищення екосистем, місцевим громадам не принесе. А електроенергія буде потім просто продаватись на експорт
Олег Савицький

Координатор програми з екологізації енергетики НЕЦУ Олег Савицький переконаний, що через будівництва нових ГЕС прості громадяни відчують себе ошуканими. «Ці великі проекти потрібні не населенню, а саме тим, хто буде сидіти на грошових потоках при будівництві. Нові дамби не потрібні Україні, оскільки у нас споживання електроенергії знижується через кризу, через війну. Зрештою, все це будівництво нічого, крім шкоди і знищення екосистем, місцевим громадам не принесе. А електроенергія буде потім просто продаватись на експорт», – каже Савицький.

Попри перестороги екологів, офіційний Київ поки не відмовляється від контроверсійного проекту. У лютому український прем’єр-міністр Володимир Гройсман та його молдовський колега Павло Філіп домовилися про створення спільної двосторонньої комісії для розробки оптимального технічного рішення з експлуатації Дністра під наглядом європейських партнерів обох держав.

Володимир Гройсман
Володимир Гройсман

Ми приділяємо дуже важливе значення питанню екології. Усі проекти відповідають найсуворішим нормам європейського екологічного законодавства
Володимир Гройсман

«Ми приділяємо дуже важливе значення питанню екології. Усі проекти, які ми сьогодні плануємо з модернізації системи української гідроенергетики, відповідають дійсності і будуть відповідати найвищим, найсуворішим нормам європейського екологічного законодавства», – заявив під час зустрічі голова Кабінету міністрів України.

«Коли ми говоримо про енергетику, ми завжди повинні мати на увазі і необхідність збереження екологічної системи. Річка Дністер є джерелом забезпечення питною водою Кишинева, а також низки українських міст, зокрема Одеси… Всі наші проекти мають бути на користь людям, і ми зобов’язані думати про наступні покоління, коли йдеться про збереження природи», – наголосив молдовський прем’єр.

Дністер уже сьогодні – дуже хвора річка, а будівництво каскаду з шести ГЕС остаточно її занапастить
Наталія Вацинська

Тоді під стінами представництва делегації Європейського союзу в Кишеневі влаштували мітинг з вимогою скасувати проект. Одна з організаторів протесту Наталія Вацинська, яка викладає громадянське виховання в столичному транспортному коледжі, так пояснила настрої тих, хто вийшов на вулицю: «Річки завжди об’єднували людство. Молдова та Україна йдуть шляхом європейської інтеграції. Тому питання експлуатації річки має вирішуватися по-європейськи. Дністер вже сьогодні – дуже хвора річка, а будівництво каскаду з шести ГЕС остаточно її занапастить. Якщо ми втратимо Дністер, це буде перша в історії людства катастрофа, коли люди самі знищили річку».

Асоціація з ЄС як для України, так і для Молдови передбачає виконання низки екологічних зобов'язань, серед яких заходи природоохоронної політики, спрямовані на мінімізацію ризиків, зокрема будь-якої господарської діяльності в басейнах транскордонних річок.

Юридичні ризики

Утім, будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС постало на порядку денному без необхідної державної експертизи, стверджує Петро Тєстов з міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина».

Ця програма розвитку гідроенергетики не була викладена на жодні сайти для публічного обговорення
Петро Тєстов

«Ця програма розвитку гідроенергетики не була викладена на сайти для публічного обговорення. Вона не була погоджена з Держводагентством і з Міністерством екології та природних ресурсів, які мали брати найактивнішу участь у її розробці. Тому можна сказати, що Кабмін ухвалив постанову про зростання гідроенергетики «по-беспределу», і зараз на основі цього ПАТ «Укргідроенерго» пробував проводити тендер на техніко-економічне обґрунтування. На щастя, завдяки тиску громадськості цей тендер скасували, але далі буде», – каже еколог.

Він звертає увагу на те, що запуск проекту порушить низку законів України («Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України» і «Про тваринний світ») і суперечитиме її міжнародним зобов’язанням у сфері охорони природи, зокрема Бернській та Оргуській конвенціям. Крім того, як наголошує Тєстов, в Угоді про асоціацію України з ЄС прописано, що Україна створює і захищає так звану «Смарагдову мережу», до якої входить Національний природний парк «Дністровський каньйон».

У грудні 2015 року Міністерство екології та природних ресурсів попросило уряд вжити заходів з недопущення порушення усіх цих нормативів і «знищення територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок будівництва каскаду ГЕС на Дністрі». Сьогодні у відомстві звертають увагу на те, що практика проходження державної екологічної експертизи проектами, які потенційно несуть загрозу навколишньому середовищу і екологічній безпеці, запроваджується тільки тепер.

«Коли ми говоримо про ГАЕС, то повинні розуміти, де будуть стояти дамби, наскільки підвищиться рівень води, як це вплине на можливість затоплення і так далі. Отож, перший крок зроблено. Кабмін підтримав Мінприроди і зобов'язав ПАТ «Укргідроенерго» разом з Міненергетики провести експертизу», – зазначив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

Далі буде

Молдовські активісти вирішили звернутися безпосередньо до донорів – готують петицію на адресу Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку. Наступним кроком може бути пряме звернення до Євросоюзу і Єврокомісії.

Окрім гребель на Дністрі, мова йде про будівництво Канівської ГАЕС, про підняття рівня Олександрівського водосховища на Південному Бузі, добудову греблі на Каховському водосховищі
Дмитро Іванов

Між тим, Верхньодністровський каскад ГЕС, який критикують екологи й громадськість по обидва боки Дністра, для України – не єдиний об’єкт, поява якого підбурює до протестів населення, зазначає у коментарі для Радіо Свобода український активіст і журналіст Дмитро Іванов: «Ми розгортаємо дуже велику громадську кампанію по всій Україні стосовно всіх цих об’єктів. Там, нагадаю, окрім гребель на Дністрі, мова йде про будівництво Канівської ГАЕС, про підняття рівня Олександрівського водосховища на Південному Бузі і так само добудову греблі на Каховському водосховищі, що теж загрожує затопленню територій, в тому числі природоохоронних та історичних. Подібні об’єкти надзвичайно небезпечні. І жоден банк у Європі їх не може фінансувати, тому що це загрожує його реноме».

У статті використані матеріали молдовської служби RFE/RL

  • 16x9 Image

    Ярослава Куцай

    Народилася в Києві. Закінчила бакалаврат Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, магістратуру Школи журналістики НаУКМА та Університет Ісландії за спеціальністю «Довкілля та природні ресурси». Публікувалася у низці українських суспільно-політичних тижневиків та інтернет-видань. Була репортером програми «Час» на 5 каналі, прес-секретарем Національного екологічного центру України. Автор статей для українського National Geographic. З 2014 по 2016 жила у Рейк’явіку, дописуючи в англомовні ісландські журнали та співпрацюючи як позаштатний кореспондент з українськими медіа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG