Доступність посилання

23 Серпень 2017, Київ 20:41

Франція: безпрецедентна інтрига на президентських виборах


Портрети кандидатів у президенти Франції на плакатах «Репортерів без кордонів». Париж, квітень 2017 року

Париж – Французькі президентські вибори виходять на фінішну пряму. Головні претенденти – Емманюель Макрон, Марін Ле Пен, Франсуа Фійон і Жан-Люк Меланшон – ідуть майже на рівних, передбачити результат не береться ніхто, бо корупційні скандали, ультраправа риторика і невизначеність виборців змінили все – такого Франція під час президентської кампанії ще не бачила.

Багато французів досі сумніваються і не можуть обрати свого кандидата, через це соцопитування не надають точної картини, бо вона радикально змінюється чи не після кожних теледебатів.

Чи не найбільшим ударом для французів став кандидат від правих сил, якого вважали найімовірнішим президентом країни. Оборудка Франсуа Фійона, якого підозрюють у фіктивному працевлаштуванні дружини та дітей, відразу викликала скандал, який активно підігрівала преса. Однак подальша поведінка Фійона ще більше вразила виборців, бо він чітко заявляв, що зніме свою кандидатуру з виборчих перегонів, якщо йому будуть висунуті офіційні звинувачення у зловживанні владою. Звинувачення висунули, дружину затримали, праві запропонували кандидатуру Алена Жюппе, однак Фійон фактично відмовився від своїх слів і заявив, що буде і далі боротися.

«Божевільні» вибори

За словами журналіста і аналітика Крістофа Гараша, це остаточно підірвало довіру виборців.

Дві основні провладні партії – соціалісти і республіканці – не змогли залучити на свій бік велику частину електорату, хоча традиційно більшість голосів завжди розподілялась саме між цими двома політичними силами

«Ці вибори абсолютно божевільні, вони повністю відрізняються від всього, що ми бачили раніше. І передусім це залежить від тих подій, що розвивалися навколо кандидатів у президенти, зокрема Франсуа Фійона. Друга особливість цих виборів – це те, що дві основні провладні партії – соціалісти і республіканці – не змогли залучити на свій бік велику частину електорату, хоча традиційно більшість голосів завжди розподілялась саме між цими двома політичними силами. І тепер ця гра повністю програна, бо тепер ці голоси вдалося додати на свою сторону Еммануелю Макрону, який не належить до жодної з провідних партій», – говорить аналітик.

Російський чинник

Не останню роль у президентській кампанії зіграв і російський чинник. Схоже, що у Кремлі уважно вивчали шахівницю французьких виборів і вирішили поставити на популярне нині в усій Європі праве політичне крило. Відповідно, «Національний фронт» Марін Ле Пен отримав фінансування на виборчу кампанію від російського банку, а республіканці висунули своїм кандидатом Франсуа Фійона, який часто був гостем російських бізнес-форумів з президентом Путіним, де той його відкрито запитував, коли вже він піде у президенти.

Почесний професор Ліонської школи політології Sciences po Поль Бако стверджує, що втручання Росії у французьку політику – не новина.

Раніше радянська влада, а нині Росія завжди дуже чітко висловлювали свою підтримку тому чи іншому кандидатові у президенти, однак це не мало вирішального впливу на вибір французів

«Ще за часів Радянського Союзу ми бачили втручання Москви. У 1974 році, коли Комуністична партія Франції підтримувала Міттерана, але тоді вже посол СРСР зустрівся з кандидатом від правих Валері Жискар д’Естеном, цей візит посла дуже широко висвітлювався медіа. Тобто раніше радянська влада, а нині Росія завжди дуже чітко висловлювали свою підтримку тому чи іншому кандидатові у президенти, однак це не мало вирішального впливу на вибір французів», – наполягає Бако.

Фото на пам’ять

Традиційно французькі політики прагнуть показати під час передвиборчої кампанії, що вони мають підтримку за кордоном. Якщо політик хоче потрапити у чільну п'ятірку кандидатів у президенти, то необхідно провести зустріч з чинними керівниками впливових країн та зробити фотографію з рукостисканням на пам'ять. Лідери передвиборчих перегонів – Еммануель Макрон і Франсуа Фійон, а також кандидат від правлячих соціалістів Бенуа Амон мали таку знакову зустріч з канцлером Німеччини Анґелою Меркель.

А Марін Ле Пен поїхала в Москву, де нібито несподівано зустрілась з Володимиром Путіним, бо в офіційній програмі візиту це рандеву не було заплановане.

Зустріч Марін Ле Пен та Володимира Путіна, Москва, березень 2017 року
Зустріч Марін Ле Пен та Володимира Путіна, Москва, березень 2017 року

Багато хто вважає, що не варто сваритися з Путіним, і цю тему також продовжив лівий кандидат у президенти Жан-Люк Меланшон

На думку Поля Бако, для виборців Марін Ле Пен ця зустріч була важливою незважаючи на те, що нині імідж Путіна у Франції важко назвати позитивним, передусім через нещодавні події у Сирії, а також ситуації на сході України.

«Авторитарний імідж Путіна – це зовсім не те, що може турбувати чи створювати проблеми для виборців ультраправих сил. Навіть навпаки, багато хто вважає, що не варто сваритися з Путіним, і цю тему також продовжив лівий кандидат у президенти Жан-Люк Меланшон, його ідея йде від традицій пацифістів – якщо ви спілкуєтесь з кимось поганим, то з ним не треба сваритись, а навпаки – бути дружнім і ввічливим», – розповідає професор.

Жан-Люк Меланшон
Жан-Люк Меланшон

Кремль працює на перспективу

Тож поки французькі крайні праві і ультраліві намагаються бути ввічливими і дружніми, Кремль використовує всі можливі чинники впливу, передусім політичні та фінансові, але Росія не забуває і про вплив медіа, для цього у Франції працюють російські телеканали, вони мають безпосередню можливість формувати громадську думку зсередини, кажуть аналітики.

В останні 4-5 років з’явилися російські медіа, які увійшли на французький ринок. Вони мають неабиякий вплив

«Ми прекрасно знаємо, що в останні 4-5 років з’явилися російські медіа, які увійшли на французький ринок і вкладають в нього багато своїх зусиль. Передусім я маю на увазі Russia Today i Sputnik, які поширюють точку зору Кремля, причому французькою мовою. У поєднанні з соціальними мережами, а також цими медіа у Фейсбуці і Твіттері, вони мають неабиякий вплив», – запевняє Крістоф Гараш.

За словами аналітика, незважаючи на роботу російських телеканалів у Франції, наразі не виглядає так, що їм вдається вплинути на громадську думку, тому навряд чи вони зможуть якимось чином видозмінити результати виборів. Водночас не варто забувати, що ці медіа відносно нещодавно увійшли на французький ринок, тому невідомо, який вплив вони матимуть, наприклад, на наступні президентські чи парламентські вибори. Росіяни відомі своїми планами на довгострокову перспективу, і, якщо їм не вдасться просунути свого кандидата цього разу, то вони намагатимуться зробити це наступного, кажуть фахівці.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG