Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 03:30

100 найбагатших українців – «настільна книга прокурора»? (Огляд преси)


Тижневик «Фокус» пропонує рейтинг 100 найбагатших людей України. Утім, цей рейтинг деякі експерти вважають за краще називати «настільною книгою прокурора». Вивчаючи історії станів багатіїв за останні 10 років, відразу стає зрозуміло, хто з правоохоронців і фіскалів де «недопрацював». Утім, тижневик переконує, що олігархія кучмівських часів, нехай і повільно, але втрачає свої позиції. З кожним роком в рейтингу 100 найбагатших людей України з'являється все більше підприємців, які зробили свої статки без преференцій і політичної підтримки. Країна змінюється. Нехай держава часто робить крок вперед і тут же два кроки назад, але в цілому реформи не зупинити, наголошує видання. Україна занадто глибоко сіла на «голку» міжнародної фінансової допомоги, щоб дозволити собі ігнорувати вимоги міжнародних кредиторів щодо введення загальноприйнятих у світі правил гри. Тижневик визнає, що рекомендації МВФ часто не враховують місцевих реалій, а іноді відверто хибні, але в цілому вони направляють країну в потрібну сторону. Нарешті, влада вже не може відкрито ігнорувати інтереси громадянського суспільства, народженого на Майдані, наголошує «Фокус».

Владу в Україні поділяють на ту, яка «не хоче й не може», і ту, яка «може, але не хоче». Перша, як наголошує «Український тиждень», взагалі неприйнятна, від другої можна щось вимагати й отримати. Після трьох років Революції гідності влада опинилася у становищі, коли мова зовсім не про її бажання реформувати країну. Нині їй слід довести свою здатність це робити. Інакше можуть виникнути проблеми серйозніші, ніж примара дочасних виборів парламенту, попереджає тижневик у статті «Між бажанням та спроможністю».

Про те, як за три роки змінилося життя на нині окупованій частині Донбасу та території, яка була звільнена після захоплення у 2014 році, розповідає «Український тиждень». Видання пише, що сьогодні жителям окупованих територій, підконтрольних угрупованням «ДНР» і «ЛНР», залишається тільки заздрити Харкову й Одесі, мешканці яких із жахом дивляться на те, що відбувається в Луганську та Донецьку. Східні області, які в минулому вважалися локомотивом української економіки й претендували на особливу роль у державі, сьогодні розділені фронтами та кордонами, зруйновані артобстрілами й занурені в депресію. Війна за «русский мир» зробила нещасними мільйони людей по обидва боки лінії розмежування і при цьому ощасливила дуже обмежене коло осіб, які отримали можливість озолотитися на чужих трагедіях. Як зазначає видання, на підконтрольній Києву території Донбасу, яка була відбита в незаконних збройних формувань 2014 року, теж не все гладко. Позначається близькість фронту, а також розрив старих економічних зв’язків. Якщо в центральних та західних регіонах України торік спостерігалося деяке поліпшення, то на Сході депресія і занепад поки що непереборні. Відтак зараз на підконтрольній території Донбасу створюються всі передумови для нового антиукраїнського путчу. Щоб трагедія не повторилася в майбутньому, громадянському суспільству вже зараз необхідно активно протистояти негативним тенденціям і намагатися впливати на владу, наголошує тижневик у статті «За новим літочисленням».

А про те, чому середній клас не стає соціально-економічною основою України, «Український тиждень» аналізує в статті «Між олігархатом і люмпеном». Видання наголошує, що посідаючи важливе місце в соціально-економічній структурі сучасної України, середній клас лишається об’єктом у політичній боротьбі олігархів.

«Дзеркало тижня» пише, що в Україні ухвалено чимало документів, які поліпшують рівень захисту прав людини. Це і закони про доступ до публічної інформації, про безоплатну правову допомогу, про адвокатуру та адвокатську діяльність, про громадські об'єднання, а також Кримінальний процесуальний кодекс, який дозволив у цілому привести українську систему кримінального правосуддя у відповідність до європейських стандартів. Втім, дописувач тижневика, проаналізувавши останні зміни до законодавства, переконує, що влада перетворила зазначені здобутки на «фільчину грамоту» і не надто зважає на вимоги Конституції. Хронологію нехтування владою конституційними правами і свободами громадян видання опублікувало в матеріалі «Свобода, яку ми втрачаємо».

Політики нової хвилі взялися створювати широку коаліцію, яка опонує як владі, так і колишнім партіям. Але, як переконує тижневик «Новое время», для успіху їм потрібно вийти з соцмереж і достукатися до регіонів і людей, орієнтованих на телевізор. Видання зазначає, що після Майдану так і не з'явилася одна велика політична сила, яка втілила б у собі всі вимоги і стандарти європейської партії. Все, що поки є, – це кілька невеликих проектів, не представлених як самостійні сили в парламенті. При цьому тотальне розчарування суспільства владою і політиками колишньої формації, яке відзначають соціологи, дає добрий ґрунт для старту нових лідерів. Тижневик прогнозує, що найближчим часом політична карта країни може і навіть повинна змінитися. Опитування КМІС, проведене в кінці минулого року, засвідчило, що кожен четвертий українець не визначився, за кого голосуватиме на виборах, кожен п'ятий не хоче йти на виборчі дільниці. Докладніше йдеться в статті «Союз інших».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG